Рішення № 138980658, 03.08.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4533/22

2/705/99/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , про визнання відсутнім права оренди на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку власникам,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання відсутнім права оренди на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку власникам, в обґрунтування зазначивши наступне.

ОСОБА_1 є співвласником земельної ділянки (5/6 частин) з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства та розташованої на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Іншим співвласником вказаної земельної ділянки (1/6 частина) є ОСОБА_4 .

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у Фермерського господарства «Халахур і Ко» відповідно до договору оренди землі № 28-4/11-2 від 28.04.2011, який був укладений попереднім власником спадкодавцем ОСОБА_1 .

ФГ «Халахур і Ко» порушувало свої зобов`язання по виплаті орендної плати, а тому у 2020 році позивач звернувся до суду з позовом про розірвання такого договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати. Ухвалою суду від 02.04.2020 відкрито провадження, але остаточне рішення не винесено.

Однак, у зв`язку із наближенням закінчення строку договору оренди земельної ділянки до позивача звернулися потенційні орендарі та попросили надати інформацію про земельну ділянку, у зв`язку з чим було отримано відповідний витяг з державних реєстрів та встановлено, що право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано. Орендарем є Дочірнє підприємство «Агрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія».

Запис про реєстрацію оренди здійснив державний реєстратор виконавчого комітету Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області Саморуха Володимир Олександрович на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 62715528 від 21.12.2021.

Право оренди було зареєстроване на підставі договору оренди землі від 21.12.2021, який нібито укладений між ДП «Агрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Фгро Посівна Компанія» з одного боку, та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , як співвласниками, з іншого.

Разом з тим, ОСОБА_1 не підписував з відповідачем жодних договорів оренди, належної йому на праві власності земельної ділянки та дізнався про існування зазначеного вище договору оренди лише 16 вересня 2022 року, отримавши витяг з Державного реєстру.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до нього та на його адвокатські запити він отримав відповідь Бабанської селищної ради про неможливість надати витребувані документи, між іншим і спірний договір оренди, та необхідність звернутися до суду. Відповіді від ДП «Агрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія» до дати звернення до суду отримано так і не було.

Також вони звернулися із заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 358, 364 КК України до Уманського РУП, але також інформації про результати її розгляду станом на час звернення до суду не отримано.

Оскільки чинним законодавством чітко передбачено вимоги до договорів, в тому числі і договору оренди, згідно яких особистий підпис осіб, які укладають договори, є обов`язковим, а позивач оспорюваний договір оренди не укладав та не підписував, такий договір від 21.12.2021 є неукладеним, а тому земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області, підлягає поверненню співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю, а саме вищевказаною земельною ділянкою, та не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

У зв`язку з порушенням права власності позивача наявністю договору оренди належної йому земельної ділянки, який він не підписував та не укладав, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

У Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 19 лютого 2024 року по справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) зроблено висновок про застосування норм прав в подібних відносинах, а саме те, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

При цьому, вважає необхідним також заявлення вимоги про усунення перешкод шляхом повернення земельної ділянки, яка є похідною.

У зв`язку із зазначеним просить суд визнати відсутнім право оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро», як правонаступника Дочірнього підприємства «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га (номер запису 46045297 від 21.12.2021, здійснений державним реєстратором виконавчого комітету Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області Саморухою Володимиром Олександровичем).

Зобов`язати Товариство з обмежено. відповідальністю «Байс-Агро», як правонаступника Дочірнього підприємства «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначену для ведення особистого селянського господарства та розташовану на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області, власникам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, в тому числі судовий збір та витрати на надання правової допомоги.

Крім того, представником позивача на адресу суду було направлено додаткові письмові пояснення, вказавши наступне.

У квітні 2025 року він отримав лист від ТОВ «Байс-Агро», у якому відповідач повідомляє, що надати оригінал договору оренди неможливо нібито через його втрату у березні 2023 року під час евакуації документів, зумовленого збройним нападом російської федерації.

Зазначає, що вказане твердження відповідача про втрату документів не підкріплено належними доказами та є абсолютно сумнівним, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків. Дії платника податків при втраті первинних документів, яким безперечно є витребуваний договір оренди, врегульовані також Податковим кодексом України.

Так, у відповідності до п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі не відновлення документів , зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однак відповідач не надав до суду підтвердження відправки подібного повідомлення.

Окрім того, не підтвердив яких дій вживав для відновлення втрачених документів, як це передбачено законом.

Таким чином, втрата документу не підтверджена належними доказам.

Дійсно військова агресія рф внесла суттєві корективи в діяльність суб`єктів та в їх регулювання. Зокрема, п.п. 69.28 п. 69 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

Однак у відповідності до вказаного наказу на території Черкаської області бойові дії не проводилися. Більше того, повномасштабне вторгнення російської федерації відбулося 24 лютого 2022 року, коли і був оголошений воєнний стан. До суду позивач звернувся в листопаді 2022 року. Провадження у справі було відкрито 22.11.2022. Ухвалою від 06 лютого 2023 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування вищезазначеного договору.

Станом на березень 2023 року були завершені активні бойові дії в Київській області, значній частині Харківської та Херсонської областей.

Зважаючи на це, цілком сумнівним є твердження Відповідача, що він проводив евакуацію більше, ніж через рік після оголошення воєнного стану, однак після звернення позивача до суду та витребування оскаржуваного договору.

Відповідач, не надав належних доказів того, що витребуваний договір оренди був втрачений. Твердження про здійснення евакуації в березні 2023 року є сумнівними та такими, що не підкріплене належними доказами, зважаючи на те, що активні бойові дії на території Черкаської області не відбувалися, а станом на 2023 рік з початку повномасштабного вторгнення пройшло вже більше року.

Зважаючи на це, відмова відповідача надати оригінал договору оренди є необґрунтованою.

Відповідач вимоги суду не виконав, оригінал договору оренди не надав.

Верховний Суд в Постанові від 26 травня 2021 року по справі № 552/6884/19 (провадження № 61-15466св20) зазначив наступне: «Суди попередніх інстанцій встановили, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі поруки 07 квітня 2004 року № НАН2А000140153 виконано не ОСОБА_1, а іншою особою. При цьому врахували конкретні обставини справи представників відповідача, зокрема, щодо процесуальної поведінки ненадання оригіналу оспорюваного договору, дійшли обґрунтованого висновку про те, що вказані дії відповідача про ухилення від надання суду оригіналу договору поруки (необхідного для подальшого призначення та проведення експертизи), що унеможливило призначення та проведення почеркознавчої експертизи судом, яка, в даному випадку, має визначальне значення для встановлення обставин справи».

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на ненадання відповідачем оригіналу договору оренди, проведення експертизи є неможливим.

Вважають необхідним врахувати процесуальну поведінку відповідача щодо ненадання оригіналу оскаржуваного договору на вимогу суду, що унеможливило призначення та проведення почеркознавчої експертизи судом, яка, в даному випадку, має визначальне значення для встановлення обставин справи.

Зважаючи на це вважають за можливе визнати факт того, що підпис від імені ОСОБА_1 на договорі оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства та розташованої на території Оксанинської сільради, Уманського району, Черкаської області, від 21.12.2021, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОФІРМА «БАЙС-АГРО» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО ПОСІВНА КОМПАНІЯ» (правонаступник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАЙС-АГРО»), було виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що в 2017 році разом з ОСОБА_4 , яка є третьою особою по справі, отримав у спадок спірну земельну ділянку, яка на той час перебувала в оренді фермерського господарства «Халахур і Ко». Оскільки, строк укладеного спадкодавцем договору оренди добігав кінця, а його такий орендар не влаштовував, він почав шукати інших орендарів, для чого отримав витяг з реєстру про земельну ділянку, з якого дізнався про наявний зареєстрований договір оренди, який нібито був укладений ним разом із ОСОБА_4 та відповідачем у справі. Для з`ясування обставин, він звернувся до відповідача та до адвоката, яким було направлені відповідні запити, але оригінал договору оренди він так і не отримав, що зрозуміло, оскільки такий договір він не підписував та про його існування він не знав. Оскільки в добровільному порядку відповідач відмовляється повернути йому у користування належну йому частину земельної ділянки та розірвати неіснуючий договір оренди, він звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав. При призначенні експертизи судом відповідачем також не було надано оригіналу нібито укладеного договору оренди, а також не вжито заходів щодо його відновлення, як того вимагає Закон, у разі його втрати, як безпідставно стверджує представник відповідача. Крім того, звертає увагу суду, що орендної плати від зареєстрованого орендаря він не отримував.

Представник позивача Сандугей І.В. у судовому засіданні вважає, що позивачем надано достатньо доказів в підтвердження позовних вимог, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Позивач ніякого договору оренди належної йому земельної ділянки з відповідачем не укладав та, відповідно, не підписував, що доводить і сам представник відповідача, не надаючи оригінал такого договору та орендної плати не отримував. Представник відповідача не спростував позовних вимог, не надав підтвердження укладення такого договору, посилання на втрату документів нічим не доведено, при цьому, не вжито жодних заходів у визначений законом строк, відновлення таких документів, а також не надано підтвердження, що з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки позивачу по справі нараховувалася та виплачувалася орендна плата. У зв`язку з чим просить суд позов задовльнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову. Вважає, що позивачем не доведено той факт, що він не підписував і не укладав договір оренди земельної ділянки, оскільки його реєстрація державним реєстратором здійснювалася у відповідності до вимог чинного законодавства. У вказаному випадку діє презумпція правомірності правочину, оскільки протилежного позивачем не доведено. Вважає, що позивач мав би надати суду та експерту оригінал такого договору, який має бути у позивача. Вказала, що вони позбавлені можливості надати оригінал договору в зв`язку з втратою документів, а також не заперечувала, що дійсно не ставилося питання відновлення втрачених документів, та зазначила, що не може надати доказів нарахування чи виплати позивачу орендної плати. У зв`язку з тим, що недійсність договору не встановлено та не доведено, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомляла.

При розгляді справи судом враховується положення цивільного процесуального законодавства щодо підстав звернення до суду та меж судового розгляду, зокрема, положення ст. 13 ЦПК України, яка встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018), за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Крім того, ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, із наведених судом норм Конституції України вбачається, що держава Україна приділяє особливу увагу захисту права власності на землю.

Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (220-2004-п ).

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 19 липня 2017 року, Востриковою О.І., приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області в межах спадкової справи № 64/2017, зареєстрованого в реєстрі за № 375, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна, ОСОБА_1 , 1932 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (позивач по справі). Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з 5/6 часток у праві власності на земельну ділянку площею 4,8411 га (кадастровий номер 7124385500:03:000:1108), наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, сформованого 19.07.2017 за № 92309478, на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, було зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин земельної ділянки з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства та розташованої на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області. Номер запису про право власності: 21454314 від 19.07.2017. Форма та вид спільної власності: приватна спільна часткова.

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Спадкового реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 16.09.2022 за № 310001058, земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області, на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_4 1/6 частка та ОСОБА_1 5/6 часток. Крім того, згідно вказаного витягу з реєстру наявний запис про інше речове право за № 46045297 від 24.12.2021, зроблений ОСОБА_5 , виконавчий комітет Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області на договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 21.12.2021, видавник: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та Дочірнє підприємство «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія»; підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62715528 від 31.12.2021, ОСОБА_5 , виконавчий комітет Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області, право оренди земельної ділянки. Дата укладення договору/дата державної реєстрації: 21.12.2021; дата закінчення дії: 21.12.2031. Орендар: Дочірнє підприємство «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія»; орендодавці: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Також наявний запис про припинення іншого речового права, зареєстрованого на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі № 28-4/11-2 від 28.04.2011 (копія якого додана позивачем та наявна у матеріалах цивільної справи) серія та номер: б/н, виданий 19.10.2021, видавник: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ФГ «Халахур і Ко». Такі відомості також внесені 08.12.2021 ОСОБА_5 виконавчий комітет Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області.

Згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.04.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до ФГ «Халахур і Ко» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати, було відкрито спрощене позовне провадження.

29.09.2022 за вих. № 2/09 адвокатом Сандугеєм І.В. на ім`я ДП «Агрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія» направлено адвокатський запит про направлення копії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області, від 21.12.2021, який був укладений між ДП «Агрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія» та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 . Такий запит вручено особисто, що підтверджується квитанціями про направлення та інформацією про статус відстеження листа (трекінгу відправлень). У вказаному адвокатському запиті роз`яснено причину звернення та необхідність отримання витребовуваного документу. Інформації про направлення відповіді на адвокатський запит матеріали справи не містять.

Також, цього ж дня, 29.09.2022 адвокатом направлено адвокатський запит з аналогічною вимогою та змістом до виконавчого комітету Бабанської селищної ради, згідно відповіді на який № 02-10/1850 від 11.10.2022, роз`яснено, що не передбачено надання копій документів із реєстраційних справ без відповідного рішення суду. Також зазначено, що документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику та те, що договори оренди укладаються щонайменше у двох примірниках, один із яких залишається у орендаря.

Крім того, до матеріалів справи додано заяву ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 30.09.2022 про вчинення злочину та внесення відповідних відомостей до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358, 364 та 365-2 КК України.

На виконання ухвали суду про витребування доказів за клопотанням позивача виконавчим комітетом Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області листом від 11.01.2023 за № 02-10/49 надано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства та розташованої на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області, поданої заявником ДП «Агрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія»; платіжне доручення № 2085 від 29.10.2021 про сплату представником ДП «Агрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія» адміністративного збору за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також копію спірного договору оренди землі, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства та розташованої на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області, укладеного 21.12.2021 між співвласниками вказаної земельної ділянки (орендодавцями) ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , та орендарем ДП «Агрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія»; копію довіреності та витяг з Державного земельного кадастру. При цьому, згідно наданої копії спірного договору оренди земельної ділянки, на ньому наявні підписи як орендодавців, так і представника орендаря.

Крім того, під час розгляду справи за клопотанням позивача залучено правонаступника відповідача, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро», у якого ухвалою суду від 20.11.2024 витребувано оригінал або належним чином завірену копію спірного договору оренди земельної ділянки від 21.12.2021.

07.04.2025 через «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «Байс-Агро» надійшов лист про неможливість надання витребуваного документу, оскільки оригінал такого договору втрачено у березні 2023 року під час евакуації документів, зумовленого збройним нападом російської федерації, а тому ними надано лише копію витягу із ДРРП від 31.12.2021 про реєстрацію договору оренди землі та відповідь, яка надавалася товариством в рамках іншої справи. Згідно вказаної відповіді, на ім`я старшого дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про надання тимчасового доступу, директор ТОВ «Байс-Агро» вказав, що надати такий доступ вони позбавлені можливості, у зв`язку з втратою такого договору в березні 2023 року під час евакуації документів.

Ухвалою суду від 09.06.2025 було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання, а саме: чи виконаний підпис у спірному договорі оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Оксанинської сільської ради, Уманського району Черкаської області, особисто орендарем ОСОБА_1 .

На виконання даної ухвали експертною установою до суду направлено запит про надання оригіналу договору оренди землі від 21.12.2021, який був витребуваний у відповідача, але язку з його відсутністю висновок експерта виготовлений не був, експертиза не проведена та матеріали справи повернуті до суду.

У відповідності до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до частин 1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК Укрїани, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).

У частині першій статті 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з положеннями статей 21 та 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

За загальним правилом договір оренди землі є укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме з моменту підписання ними договору. Разом із тим, якщо інше не передбачено умовами договору, цей договір набирає чинності з часу державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) сформульовано правовий висновок про те, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Якщо сторони не досягли згоди з істотних умов договору оренди землі, то такий договір є неукладеним, тобто такий, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) виснувала про те, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Наслідком непідписання письмового правочину його стороною, за відсутності доказів фактичного вчинення такого правочину (вираження сторонами волевиявлення на його укладення, узгодження істотних умов або його виконання сторонами), є його неукладеність.

У постанові від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним на підставі вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 17 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12.06.2009, під час обговорення у судовому засіданні питання про призначення експертизи, а також в ухвалі про її призначення суд повинен роз`яснити наслідки ухилення від участі в експертизі. Застосування таких наслідків можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі.

Згідно з положеннями ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Фактично суд виходить з припущення, що особа ухиляється від участі в експертизі, оскільки побоюється її результатів, а тому визнає факт, який треба було встановити експертизою, доведеним.

Як встановлено під час розгляду справи, суд неодноразово витребовував у відповідача оригінал спірного договору оренди земельної ділянки, але відповідач не надав оригінал такого договору суду з посиланням на нібито його втрату під час евакуації документації в зв`язку з введеним в Україні воєнного стану, а також не надав підтвердження про перевезення документів тощо, тобто твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він не підписував спірного договору, залишилось не спростоване відповідачем.

У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на наведене, суд критично ставиться до інших доказів, наданих стороною відповідача на підтвердження належного укладення спірного договору оренди земельної ділянки та волевиявлення позивача на передачу їм в оренду належної йому частини земельної ділянки та підпису ним такого договору.

З урахуванням викладеного, ненадання відповідачем, який є юридичною особою, оригіналів документів суд розцінює як його ухилення від проведення судової почеркознавчої експертизи, що свідчить про небажання отримати висновки та дає суду можливість визнати факт непідписання спірного договору позивачем ОСОБА_1 договору оренди від 21.12.2021.

Також, суд враховує, що стороною відповідача не надано доказів, зокрема бухгалтерських документів, що свідчать про сплату податків із нарахованої орендної плати ОСОБА_1 , як і доказів на підтвердження нарахування та виплати орендної плати з моменту укладення договору оренди.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження вручення ОСОБА_1 примірника оспорюваного договору оренди земельної ділянки, як і доказів звернення до компетентних установ із метою відновлення втрачених документів, повідомлення правоохоронних та інших компетентних органів про втрату документів тощо.

За наведених обставин, суд вбачає достатньо підстав для визнання відсутнім права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» (код ЄДРПОУ 30334495) на земельну ділянку з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га (номер запису 46045297 від 21.12.2021, здійснений державним реєстратором Саморухою Володимиром Олександровичем).

Також, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про зобов`язання повернути позивачу та третій особі належної їм земельної ділянки, оскільки згідно з вимогами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, але оскільки судом було встановлено, що такий договір між сторонами не укладався, підстави для витребування та повернення земельної ділянки відсутні, оскільки відповідач не є користувачем даної оспорюваної земельної ділянки згідно закону. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 992,40 грн.

Керуючись Законом України «Про оренду землі», ст. ст. 88, 125, 152 ЗК України, ст. ст. 202, 203, 205, 207, 317, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати відсутнім право оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» (код ЄДРПОУ 30334495) на земельну ділянку з кадастровим номером 7124385500:03:000:1108, площею 4,8411 га (номер запису 46045297 від 21.12.2021, здійснений державним реєстратором Саморухою Володимиром Олександровичем виконавчого комітету Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» (ЄДРПОУ 30334495) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 07.08.2026.

Суддя: Р. В. Піньковський