Рішення № 138980612, 28.07.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/10/26 провадження № 2/694/602/26 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря Литвин Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Ткаченко А.Д.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника Служби у справах дітей Шкапенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Ткаченко Аллою Дмитрівною, до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ткаченко А.Д. звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити такі способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року: систематичні побачення з дитиною: у кожну першу суботу місяця - із 11.00 год. до 15.00 год. та кожну третю суботу місяця - із 11.00 год. до 16.00 год. наступного дня за місцем проживання батька; у дні народження дитини та батька (парні роки) - з 12.00 год. до 18.00 год., з правом відвідування парків, розважальних закладів, кафе та місць проживання батька; в літній період протягом 21 дня за місцем проживання батька з правом виїзду на санаторно-курортний та інші відпочинок; у період з 24 грудня до 21 січня кожного року протягом 12 днів за місцем проживання батька.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.06.2003 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.12.2025 року шлюб між ними розірвано. В шлюбі у сторін народилися дві дочки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей. Старша донька ОСОБА_4 є повнолітньою та перебуває у шлюбі. Молодша донька ОСОБА_3 , є неповнолітньою. 02.07.2025 року відповідач ОСОБА_2 повідомила позивача про небажання надалі спільно проживати, після чого забрала з собою малолітню доньку ОСОБА_5 , пообіцявши, що позивач матиме можливість безперешкодно спілкуватися з дитиною та забирати її до себе. Однак позивачу не відомо, де фактично проживає дитина та в яких умовах, який навчальний заклад відвідує, оскільки відповідачка категорично відмовляється надавати відповідну інформацію батькові. Позивач зазначає, що відповідачка не відповідає на телефонні дзвінки та повідомлення, заблокувала номер телефону батька на телефоні дитини, чим фактично унеможливила їх спілкування. За твердженням позивача, відповідачка систематично чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною. Зокрема, протягом останніх чотирьох місяців позивач майже щоденно звертався до відповідачки з метою узгодження часу спілкування з донькою, однак у цьому йому безпідставно відмовляли, не повідомляючи жодних обґрунтованих причин. Посилання відповідачки на небажання дитини спілкуватися з батьком позивач вважає надуманими та

такими, що не відповідають інтересам дитини. Таким чином, мати дитини умисно створює перешкоди у спілкуванні батька з донькою ОСОБА_5 , не надаючи можливості вільно зустрічатися, спілкуватися та брати участь у її вихованні, чим порушує права як батька, так і дитини на особисте спілкування, що суперечить найкращим інтересам дитини.

24.11.2025 року позивач звернувся із заявами до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області та до служби у справах дітей Звенигородської міської ради з проханням провести профілактичну бесіду з матір`ю дитини щодо недопущення порушень прав батька на спілкування з дитиною та ненадання інформації про фактичне місце проживання й навчання дочки. 31.12.2025 року позивач отримав відповідь Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, у якій йому було рекомендовано звернутися до суду для вирішення спірного питання.

Місце проживання малолітньої ОСОБА_3 не визначено ані у договірному ані в судовому порядку. Незважаючи на це, з огляду на фактичне проживання дитини з матір`ю, позивач щомісячно сплачує аліменти та бере участь в утриманні дитини, а також додатково перераховує кошти на утримання дитини, не менше двох разів на місяць надсилає посилки з продуктами харчування, шкільним приладдям та одягом. У добровільному (договірному) порядку врегулювати питання участі батька у вихованні дитини та його спілкування з нею сторонам не вдалося.

30.12.2025 року позивач звернувся до органу опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області із заявою про визначення днів та годин участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 , яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Ухвалою суду від 13.01.2026 року було відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.02.2026 року.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Після закриття підготовчого провадження відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов, у якому зазначила, що не заперечує проти спілкування батька з дитиною, але лише за добровільної згоди дитини та в присутності матері за місцем проживання дитини. Вважає, що для налагодження контакту з дитиною позивач має скористатись послугами дитячого психолога, оскільки дитина боїться батька. Вказаний відзив був прийнятий судом до розгляду з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та її вирішення з урахуванням найкращих інтересів дитини.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 підтримали позов та просили його задовольнити. Позивач пояснив, що з часу народження і до ІНФОРМАЦІЯ_3 малолітня ОСОБА_5 постійно проживала разом з батьками у його будинку, де для неї були створені належні умови для навчання та розвитку. Після розлучення з дружиною він має бажання спілкуватись з малолітньою донькою та брати участь в її вихованні, однак відповідач постійно йому перешкоджає в цьому. В добровільному порядку у нього не вийшло домовитись з колишньою дружиною про участь у вихованні доньки, а тому він змушений звернутись до суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, однак пояснила, що вона не перешкоджає спілкуванню позивача з дитиною. Донька боїться батька та не бажає з ним спілкуватись. Їхнє спілкування призводить до виникнення у дитини негативних емоцій, про що свідчить наданий суду висновок психолога. Відповідач категорично проти того, щоб позивач забирав доньку в село, оскільки дитина не хоче там бути.

Представник органу опіки та піклування Шкапенко Л.В. підтримала позов та просила його задовольнити. Вважає, що спілкування з батьком ОСОБА_1 відповідає інтересам дитини. Батькам необхідно вирішити міжособистісні конфлікти, щоб вони не впливали на відносини батька з дитиною.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані сторонами докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.12.2025 року. Рішення набрало законної сили 22.01.2026 року (а.с.19-21).

В період шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно виконавчим комітетом Козацької сільської ради Звенигородського району Черкаської області 07.08.2025 року. Батьками дитини записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.10).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9,11).

24.11.2024 року позивач ОСОБА_1 звертався до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення неправомірних дій з боку ОСОБА_2 щодо перешкод у спілкуванні з донькою та ненадання інформації про місцеперебування дитини та отримав відповідь про необхідність вирішення даного питання в судовому порядку у зв`язку з відсутністю ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (а.с.14, 15).

30.12.2025 року позивач ОСОБА_1 звертався до органу опіки і піклування Звенигородської міської ради Черкаської області із заявою про визначення днів та годин участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, оскільки ОСОБА_2 створює перешкоди у спілкуванні з дитиною та не надає інформацію про фактичну адресу проживання дитини (а.с.16).

Позивачем надано квитанції, що підтверджують надсилання ним посилок та переказ грошових коштів на утримання дитини на ім`я ОСОБА_2 (а.с.17-18).

Згідно з характеристикою на працівника СВК «Козацький» № 123 від 07.11.2025 року, ОСОБА_1 за час роботи в кооперативі зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований працівник, здатний проявляти ініціативу й приймати виважені рішення в межах своєї компетенції. Користується повагою в колективі, дисциплінарних стягнень не має (а.с.22).

Допитана судом свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є хрещеною матір`ю малолітньої ОСОБА_5 . Знала цю сім`ю ще до народження ОСОБА_5 . Раніше вони дружили сім`ями та в сім`ї ОСОБА_9 все було доборе. Стосунки між батьком і дитиною були нормальні. При відвідування сім`ї дівчинка не була пригнічена, настрій у неї був хороший та жодного негативного впливу батька вона не помічала.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що є троюрідною сестрою позивача та проживає поряд з ним в селі Козацьке. Вона іноді ходила до них в гості та знає, що стосунки в сім`ї були добрі. Ніколи не чула, щоб батько ображав ОСОБА_5 чи її матір. Дитина за характером тиха та спокійна. Вона більше знаходилась вдома з мамою, а батько був на роботі. Причини розірвання шлюбу між сторонами їй не відомі.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що позивач є її племінником. Стосунки в сім`ї позивача та відповідача завжди були нормальні. Позивач хороший батько та ніколи н ображав своїх дітей.

Згідно з наданим відповідачем висновком спеціаліста-психолога ОСОБА_12 за результатами психологічного дослідження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано рекомендації батькам щодо встановлення домовленостей стосовно виховання дитини, відмови від залучення дитини у обговорення стосунків між батьками, забезпечення гармонійного виховання за місцем проживання дитини з мамою, спілкування з іншими значущими особами без насильницького втручання, врахування думки, бажання та прагнення дитини (а.с. 39-43).

Судом була заслухана думка малолітньої дитини ОСОБА_13 в присутності психолога ОСОБА_14 . Дівчинка пояснила, що не заперечує проти спілкування з

батьком, але за місцем її проживання. Вона не хоче без мами їхати в село з татом. Тато її не ображав та не бив, але вона хоче жити з мамою. Їй би хотілось, щоб батьки не сварилися між собою.

Психолог ОСОБА_14 після спілкування з малолітньою ОСОБА_5 рекомендувала батькам перейти до стратегії паралельного батьківства, щоб не травмувати психіку дитини. При спілкуванні між собою уникати агресії, так як це негативно впливає на психологічний стан дитини.

Відповідно до положень ч.1 ст. 3, ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Статтею 150 СК України встановлені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Відповідно до ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони проживають окремо, малолітня дитина проживає разом з матір`ю та між батьками не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з донькою.

Згідно з ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь

органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області надано висновок від 29.01.2026 року щодо розв`язання спору по визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 . З висновку вбачається, що на підставі заяви батька ОСОБА_1 про участь батька у вихованні його малолітньої донькаи ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , орган опіки та піклування вирішив встановити дні та години спілкування батька з його малолітньою донькою. Вказаний висновок є обґрунтованим та враховується судом під час ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Виходячи із системного аналізу ст.ст.3,18 Конвенції про права дитини,ст.ст.11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 19, 141, 153, 157, 159 СК України суд вважає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.

Законодавством України закріплено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. Всі питання виховання дитини батьки зобов`язані вирішувати спільно.

Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

У випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду із позовом про усунення цих перешкод. У випадку встановлення судом перешкод з боку того з батьків з ким проживає дитина, тому із батьків, який проживає окремо, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В зв`язку з вищевикладеним та з врахуванням наявності факту перешкод з боку відповідача у спілкуванні батька з дитиною, її вихованні, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, однак з урахуванням при встановленні способу спілкування розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини та інтересів дитини.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та рішення від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива

рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Отже, враховуючи задоволення максимальних інтересів дитини, наявний спір, що виник між батьками з приводу способу участі батька у спілкуванні з дитиною, враховуючи принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, суд приходить до висновку, що позивач має гарантоване законом, рівне з матір`ю дитини право на спілкування зі своєю донькою та право на її виховання.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи висновок виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області від 29.01.2026 року №Г-1281/01-13 та виходячи з інтересів дитини суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та слід встановити порядок участі позивача у вихованні та спілкування з малолітньою донькою, який максимально враховую інтереси дитини. Рекомендувати матері дитини ОСОБА_2 сприяти спілкуванню доньки з батьком.

Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, врахувавши принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а також інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та місце її проживання, суд вважає, що визначений органом опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області спосіб участі позивача у спілкуванні із сином відповідає інтересам дитини, тому суд приходить до висновку про доцільність участі позивача у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та у її вихованні у спосіб, визначений у висновку органу опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області, оскільки підстав від його відхилення судом не вбачається, за наведених вище підстав, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача. Надану відповідачем Інформаційну довідку практичного психолога ОСОБА_15 суд сприймає критично, оскільки вона виготовлена на бланку, де викладено стандартний текст із внесенням даних дитини та матері, а тому викликає сумнів у її достовірності.

При цьому суд зазначає, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з того, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 776128 позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 084989 відповідач ОСОБА_2 також є особою з інвалідністю ІІ групи.

За таких обставин, судовий збір не стягується з відповідача та відноситься на рахунок держави.

На підставі ст. ст. 14, 15, 18, 19, 141, 157, 159 СК України, керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити такі способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 року:

- для налагодження контакту з дитиною батько приїздить за попередньою домовленістю до місця перебування дитини, де зустрічається з нею та проводить час разом один раз на тиждень.

Після налагодження контакту батька з дитиною встановити наступний графік:

- в порядку чергування перший та третій тиждень кожного місяця з суботи 12 год. 00 хв. до неділі 15 год. 00 хв.;

- на період весняних, осінніх та зимових канікул 3 доби (конкретні дні визначати за домовленістю між батьками);

- на період літніх канікул 21 день з правом виїзду на санаторно-курортний відпочинок;

- святкові дні (Різдво, Великдень, Новий рік) в порядку чергування рік через рік батько забирає дитину перед днем святкування о 12 год. 00 хв. та повертає наступного дня до 16 год. 00 хв.;

- у дні народження дитини та батька в порядку чергування рік через рік з 12 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. з правом відвідування парків та кафе.

Зустрічі проводити з обов`язковим урахуванням стану здоров`я, бажання дитини, її інтересів та потреб.

При неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, а мати повідомляє батька дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області, ЄДРПОУ 04060803, місцезнаходження: проспект Шевченка, буд.63, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202.

Повний текст рішення складено 07.08.2026 року.

Суддя Т.М. Кравченко