Рішення № 138980568, 06.08.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/702/26

Провадження № 2/550/571/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання Шукевич Н.В.,

за участю представника відповідача ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ», адвоката Касумова О.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «УРОЖАЙНЕ ЧІ» та Селянського (фермерського) господарства «РЕГІОН» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) звернувся доЧутівського районного суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства «УРОЖАЙНЕ ЧІ» (далі за текстом перший відповідач, ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ») та до Селянського (фермерського) господарства «РЕГІОН» (далі за текстом другий відповідач, СФГ «РЕГІОН») в якому просив:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 15 квітня 2019 року, кадастровий номер 5325483200:00:004:0219, площею 3,56 га., що розташована на території Таверівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, укладений між ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та селянським (фермерським) господарством «РЕГІОН», код ЄДРПОУ 13944501, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.04.2019 за № 31240688, право оренди якої перейшло до фермерського господарства «УРОЖАЙНЕ 41», код ЄДРПОУ 37339348;

- стягнути з селянського (фермерського) господарства «РЕГІОН», код ЄДРПОУ 13944501, та фермерського господарства «УРОЖАЙНЕ 41», код ЄДРПОУ 37339348, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , солідарно, сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що його батько ОСОБА_2 був власником земельної ділянки площею 3,56 га, кадастровий номер 5325483200:00:004:0219, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Таверівської сільської ради Полтавського району Полтавській області.

15.04.2019, ним із СФГ «РЕГІОН» було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір) б/н площею 3,56 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5325483200:00:004:0216 строком на 10 років, який був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.04.2019 року, номер запису про інше речове право 31240688.

02.04.2026 року ОСОБА_2 передав у власність, а позивач прийняв безоплатно земельну ділянку площею 3,56 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5325483200:00:004:0216, що підтверджується договором дарування земельної ділянки, зареєстрованим у нотаріальному реєстрі за № 354 .

Позивач вказує, що після прийняття у дар вказаної земельної ділянки, він дізнався, про укладений дарувальником Договір від 15.04.2019 року. При цьому, серед інших умов, сторони погодили пункт 41 договору, відповідно до якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря с підставою для зміни або розірвання договору.

Крім того, позивачу стало відомо про укладення 22.05.2025 року СФГ «РЕГІОН» (продавець) із ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ» (покупець) договору купівлі - продажу права оренди земельних ділянок, у тому числі і ділянки площею 3,56, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5325483200:00:004:0216, яка з 02.04.2026 року належить мені на праві приватної власності.

Відповідно до пункту 7 вказаного договору купівлі - продажу та додатку № 1 до нього продавець (СФГ «РЕГІОН») передав оригінали договорів оренди покупцю ФГ «УРОЖАЙНЕ 41», у тому числі договір оренди з ОСОБА_2 від 15.04.2019 року. Крім того, відповідно до акту прийому передачі права оренди земельних ділянок за договором купівлі - продажу від 22.05.2025 року Відповідач 1 прийняв право оренди земельних ділянок зазначених у вказаному додатку № 1.

Дізнавшись, що земельна ділянка перебуває в оренді, позивач вказує, що 25.05.2026 року повідомив Відповідача 1 про своє бажання розірвати договір оренди від 15.04.2019 року, на підставі пункту 41 договору, а саме через перехід права власності на земельну ділянку від ОСОБА_2 до мене. Однак, після отримання його листа, у запропонований строк відповіді від фермерського господарства «УРОЖАЙНЕ ЧІ» не отримав, що свідчить про відмову у добровільному розірванні договору та наявність спору.

Позивач просить розірвати договір у зв`язку із настанням події, яку сторони, на власний розсуд, керуючись принципом свободи договору, погодили як підставу для розірвання договору оренди земельної ділянки. Позивач зазначає, що його поведінка щодо розірвання договору оренди є послідовною, добросовісною та не є суперечливою. Так, право орендодавця вимагати розірвання договору оренди на підставі пункту 41 договору виникло при зміні власника орендованої земельної ділянки. Після набуття права власності на спірну земельну ділянку 02.04.2026 року, він одразу, у травні 2026 року, звернувся до відповідача із заявою про його розірвання (припинення). Будь-яких інших дій, які б свідчили про його інші наміри, ОСОБА_1 не вчиняв.

Враховуючи викладене, посилаючись на ст.ст. 627, 629, 651, 792 ЦК України, ст. 124 ЗК України, ст.ст. 13, 32 Закону України «Про оренду землі», а також на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.10.2024 по справі № 689/1478/23, позивач вважає, що наявні підстави для розірвання договору оренди землі.

Перший відповідач надав відзив на позов в якому зазначив, що ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ» заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим та безпідставним, просить відмовити у позові в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову, перший відповідач посилається на те, що 22.05.2025 між ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ» (покупець) та СФГ «РЕГІОН» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок відповідно до п. 7 умов якого та Додатку №1 до Договору, ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ» викуплено право оренди, в тому числі, за договором оренди з ОСОБА_2 від 15.04.2019 року на земельну ділянку площею 3,56 га, кадастровий номер 5325483200:00:004:0219. Відповідно до акту прийому передачі права оренди земельних ділянок за договором купівлі продажу від 22.05.2025 року ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ» прийняло право оренди земельних ділянок зазначених у вказаному Додатку № 1.

Представник першого відповідача зазначає, що рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року по справі №550/1040/25 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Фермерського господарства «УРОЖАЙНЕ ЧІ» та до Селянського (фермерського) господарства «РЕГІОН» про розірвання договору оренди землі кадастровий номер 5325483200:00:004:0219 та стягнення заборгованості - відмовлено повністю.

Також, представник першого відповідача вказує, що позивачем та його представником не наведено жодного факту істотного порушення умов договору оренди земельної ділянки відповідачами. Більш того, орендна плата сплачується належним чином та в повному обсязі, земельна ділянка з кадастровим номером 5325483200:00:004:0219 використовується орендарем відповідно до її цільового призначення, будь-яких претензій щодо погіршення стану земельної ділянки або порушення екологічних вимог і не виявлено та не заявлено. Отже, на думку представника першого відповідача, передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України підстави для розірвання договору відсутні.

Представник першого відповідача вважає що перехід права власності на земельну ділянку не є безумовною підставою для припинення оренди. В даному випадку позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач набув право власності на земельну ділянку після укладення договору оренди. Однак, відповідно до статті 148-1 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди. Аналогічне положення міститься у статті 32 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи сам по собі не є підставою для зміни або припинення договору, якщо інше прямо не передбачено договором. Таким чином, набуття позивачем права власності на земельну ділянку не припиняє автоматично дію договору оренди та не звільняє нового власника від обов`язку дотримуватися умов чинного договору

Відповідно до частини 3 статті 148-1 Земельного кодексу України передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: - кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;- найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;- місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;- платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 02 квітня 2026 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5325483200:00:004:0219. Таким чином, останнім днем відповідно до вимог ч.3 ст.148-1 Земельного кодексу України є 02 травня 2026 року.

В порушення вищезазначеної норми позивачем не було повідомлено Орендаря Фермерське господарство «УРОЖАЙНЕ ЧІ» про набуття ним права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5325483200:00:004:0219, що в свою чергу свідчить про недобросовісну поведінку позивача. 10 червня 2026 року Фермерським господарством «УРОЖАЙНЕ ЧІ» засобами поштового зв`язку «УКРПОШТА» отримано від ОСОБА_1 лист про розірвання договору оренди землі від 15.04.2019 року. Позивач набув право власності на спірну земельну ділянку 04 квітня 2026 року, а вже 02 червня 2026 року звернувся до суду з даним позовом. Таким чином, з моменту набуття права власності до моменту звернення до суду минуло менше двох місяців.

Однак відповідно до статей 3, 13, 509 та 629 Цивільного кодексу України цивільні права повинні здійснюватися добросовісно, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами. Позивачем не доведено неможливості подальшого виконання договору, не надано доказів звернення до відповідача з пропозиціями щодо зміни його умов та не обґрунтовано, чому саме розірвання договору, а не зміна його умов, є належним способом захисту його прав.

Представник першого відповідача також посилається та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 357/8277/19 в котрій зазначено, що перехід права власності на земельну ділянку не припиняє автоматично договір оренди, а новий власник набуває прав та обов`язків орендодавця. Велика Палата наголосила на застосуванні статті 148-1 Земельного кодексу України та статті 32 Закону України «Про оренду землі». Також, посилається на постанову Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 582/1132/17 де Верховний Суд зазначив, що саме по собі набуття права власності на земельну ділянку не означає автоматичного припинення договору оренди. Суд повинен дослідити зміст конкретного пункту договору та справжню волю сторін при його укладенні. Якщо умова сформульована неоднозначно, підстав для розірвання договору може не бути.

За таких обставин, з огляду на те, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на факті переходу права власності на земельну ділянку, що саме по собі не є достатньою підставою для розірвання договору, представник першого відповідача вважає, що заявлені позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими, просить відмовити у позові повністю.

Другий відповідач відзив на позов не надав.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник першого відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник другого відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи другий відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши наявні в справі матеріали та заяви по суті справи, заслухавши представника першого відповідача, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно Інформації №429296839 від 30.05.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 , земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с. Щасливе, загальною площею 3,56 га, кадастровий номер 5325483200:00:004:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала на праві власності ОСОБА_2 (а.с.12)

Згідно п.п. 1,2, 6 договору оренди земельної ділянки від 15.04.2019, (далі за текстом Договір), орендодавець ОСОБА_2 надав, а орендар СФГ «РЕГІОН» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с. Щасливе, загальною площею 3,56 га, кадастровий номер 5325483200:00:004:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с. 9-11).

Строк дії договору згідно п. 7 договору оренди земельної ділянки від 15.04.2019 становить 10 років.

У відповідності до п. 41 договору оренди земельної ділянки від 15.04.2019 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 04.08.2025, згідно яких ОСОБА_2 у 2019-2022 роках отримував дохід від СФГ «РЕГІОН» у розмірі 14947,53 грн. відповідно; за період з 2023-2024 доходів позивач не отримував (а.с.13).

Відповідно до п. 1 договору дарування земельної ділянки від 02.04.2026, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Новицькою О.В., зареєстрований в реєстрі за №354, ОСОБА_2 (дарувальник) передав у власність ОСОБА_1 (обдарований, син дарувальника), а обдарований прийняв у власність безоплатно об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку загальною площею 3,56 га, кадастровий номер 5325483200:00:004:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15-16).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 3,56 га, кадастровий номер 5325483200:00:004:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстроване 02.04.2026 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Новицькою О.В., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №471146281 від 02.04.2026 (а.с. 17).

Як встановлено судом, та не заперечується учасниками справи, 22.05.2025 року між ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ» (покупець) та СФГ «РЕГІОН» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок відповідно до п. 7 умов якого та Додатку №1 до Договору, ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ» викуплено право оренди, в тому числі, за договором оренди з ОСОБА_2 від 15.04.2019 на земельну ділянку площею 3,56 га, кадастровий номер 5325483200:00:004:0219.(а.с.20)

25.05.2026 ОСОБА_1 направив на адресу ФГ «УРОЖАЙНЕ ЧІ» про розірвання договору оренди землі від 15.04.2019 на підставі п. 41 договору оренди землі у зв`язку зі зміною власника орендованої земельної ділянки (а.с. 19)

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

У частинах першій та третій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі Закон №161-ХІV).

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі» (туті і даліу редакції, чинній на дату укладення оспорюваного договору оренди землі) яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частино першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди;орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону, якими визначені права та обов`язки орендодавця та орендаря, та умовами договору.

Частиною 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як на підставу позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.04.2019, позивач посилається на п. 41 умов договору, яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Разом з цим, судом встановлено, що рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 19.11.2025 по справі №550/1040/25, яке набрало законної сили 01.01.2026, у задоволенні позову ОСОБА_2 до Фермерського господарства «УРОЖАЙНЕ ЧІ» та до Селянського (фермерського) господарства «РЕГІОН» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості було відмовлено повністю.

З рішення Чутівського районного суду від 19.11.2025 по справі №550/1040/25 вбачається, судом під час судового розгляду встановлено, що договір оренди від 15.04.2019 земельної ділянки кадастровий номер 5325483200:00:004:0219 не був укладений, у зв`язку з чим відмовлено у задоволенні позову, оскільки правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути розірваний.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, з огляду на те, що судовим рішенням у цивільній справі №550/1040/25, яке набрало законної сили, встановлено, що договір оренди від 15.04.2019 земельної ділянки кадастровий номер 5325483200:00:004:0219 не був укладений, то він не породжує прав та обов`язків для сторін, а також не має жодних правових наслідків. Неукладений договір не є чинним, тому він не може бути підставою для виникнення зобов`язань.

За наведених вище обставин, посилання позивача на п. 41 договору оренди від 15.04.2019 земельної ділянки кадастровий номер 5325483200:00:004:0219, який неукладений не може бути підставою для його розірвання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц викладено правовий висновок про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним.

Отже, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути і розірваний, оскільки він не породжує прав та обов`язків для сторін правочину.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди від 15.04.2019 земельної ділянки кадастровий номер 5325483200:00:004:0219.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову в позові, відповідно до ч. ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «УРОЖАЙНЕ ЧІ» та Селянського (фермерського) господарства «РЕГІОН» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

перший відповідач: Фермерське господарство «УРОЖАЙНЕ ЧІ», юридична адреса: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд. 105, офіс 341, код ЄДРПОУ 37339348.

другий відповідач: Селянське (фермерське) господарство «РЕГІОН», юридична адреса: с. Щасливе, Полтавський район, Полтавська область, вул. Степна, буд. 17, код ЄДРПОУ 13944501.

Повне судове рішення складено 12.08.2026.

Суддя О.І. Михайлюк