Рішення № 13898029, 17.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011

Справа №5002-19/99-2011

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Бег», АР Крим, м.Алушта

До відповідача - Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», АР Крим, м.Ялта, с.Курпати

про стягнення 253 940,60 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Єгоров Б. Б. – представник, дов. б/н від 10.01.2011 р.

Від відповідача – Хмельова Н.В. – представник, дов. б/н від 01.01.2011 р.

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Бег» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій Курпати» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бег» заборгованість в сумі 251192,60 грн., судові витрати покласти на відповідача, а також просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договорами про надання послуг № 38/01-2009 від 02.06.2009 р. та б/н від 22.03.2010 р. в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Суд у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову відмовляє, оскільки суду документально не обґрунтовано необхідності вжиття таких заходів, як накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача, не доведено фактів, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Крім того, суд зазначає, що накладення арешту на майно можливо лише на окремо визначене майно, яке перебуває у власності відповідача. Документально підтверджених відомостей щодо наявності у власності відповідача майна (рухомого або нерухомого) суду не представлено.

Представник відповідача у судовому засіданні усно підтвердила наявність заборгованості перед позивачем, у судовому засіданні надала клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду, у зв’язку з тяжким матеріальним становищем. Зазначене клопотання відповідач мотивує тим, що у зимовий період у санаторії відсутні відпочиваючі, необхідністю сплачувати до держбюджету обов’язкові платежі, а також заробітну плату.

Суд у задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання рішення відмовляє, оскільки до клопотання не додані документальні докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості виконання рішення.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453 із змінами і доповненнями), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Представникам сторін роз’яснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

02.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бег» (Виконавець) та Дочірнім підприємством «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Замовник) укладено договір про надання послуг прання 2009 р. № 38/01-2009 (а.с.14).

22.03.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бег» та Дочірнім підприємством «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» укладено договір про надання послуг прання б/н (а.с.10-11).

Відповідно до п.1.1 договорів Виконавець зобов’язується оказати послуги з повної обробки білизни за замовленням Замовника у відповідності з погодженою технологією обробки білизни в пральні, а Замовник зобов’язується оплатити їх у відповідності з даним Договором.

Виконання замовлення фіксується двостороннім актом приймання – здачі виконаних робіт, завірених підписами та печатками сторін (п.2.3 Договору).

Згідно п.4.1 Договору ціна за надані послуги є вільною, визначається за погодженням сторін та зазначається у Додатку №2 (прейскурант цін на прання білизни), яке є невід’ємною частиною договору. У разі зміни цін за погодженням сторін, складається додаткова угода, яка підписується сторонами і є невід’ємною частиною Договору.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 10 банківських днів з моменту отримання Замовником оброблених у пральні виробів. В разі несвоєчасної оплати послуг Виконавця, Замовник сплачує неустойку у відповідності з діючим законодавством України.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 №435 із змінами і доповненнями) якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе забов’язання щодо сплати у встановлений строк за надані послуги.

Листом № 1061 від 01.11.2010 року відповідач повідомив позивача про визнаня заборгованості у сумі 215547,09 грн. станом на 01.11.2010 року (а.с.8).

Актом звірки взаєморозрахунків б/н від 31.01.2011 р. відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у сумі 251192,60 грн. (а.с.9).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 251192,60 грн. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи, не оспорюється відповідачем, а отже підлягає задоволенню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Документально підтверджених доказів, які б спростували, або підтвердили сплату заборгованості відповідачем перед позивачем частково або повністю суду не представлено.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

· Позов задовольнити.

· Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (АР Крим, м.Ялта, с.Курпати, Шосе Алупкінське, 124 ідентифікаційний код 16514959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бег» (АР Крим, м.Алушта, вул.Красноармійська, 56; ідентифікаційний код 33520667) заборгованість за у розмірі 251192,60 грн., державне мито в розмірі 2512,00 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

· Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бег» (АР Крим, м.Алушта, вул.Красноармійська, 56; ідентифікаційний код 33520667) з державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 28,00 грн. зайво сплаченого державного мита.

· Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 18.02.2011 р.

Рішення направити:

· Товариство з обмеженою відповідальністю «Бег», АР Крим, м.Алушта, вул.Красноармійська, б.56

· Державне підприємство «Курпати», АР Крим, м.Ялта, вул.Алуштинське шосе, 12-а

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.