Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 163/1126/26
Провадження № 2/163/447/26
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Костюк Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно та права на завершення приватизації земельних ділянок,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про визнання його власником розташованих по АДРЕСА_1 житлового будинку, господарських будівель і споруд в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його дядька ОСОБА_2 та визнання за ним право на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 0723383300:01:002:0211 для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,3195 га з кадастровим номером 0723383300:01:002:0210 для ведення особистого селянського господарства в такому ж порядку спадкування.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що після смерті його дядька відкрилася спадщина, до складу якої входять вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки, які спадкодавець прийняв у спадщину від своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіту за життя дядько не складав, тому спадкування після його смерті здійснюється за законом. ОСОБА_1 спадщину прийняв у встановленому законом порядку. Інші спадкоємці, які претендували на спадкове майно, відмовились від його прийняття. Проте, незважаючи на належне прийняття спадщини, реалізувати свої спадкові права у позасудовому порядку не має можливості через відсутність правовстановлюючих документів, як щодо земельних ділянок, так і житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, що слугувало підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на зазначене спадкове майно.
В судове засідання сторони не з`явились.
Позивач у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Вишнівська сільська рада надіслала заяву про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника ради.
За таких обставин суд провів розгляд справи в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 , заповіту за життя не складав, позивачу доводиться рідним дядьком, а саме мати позивача ОСОБА_4 та спадкодавець були рідними сестрою і братом.
Спадкодавець прийняв у спадщину від своєї матері ОСОБА_3 , житловий будинок та земельні ділянки, проте не оформив її належним чином.
Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори) від 20.04.2026 № 84933308 та від 27.11.2025 № 83404213 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за життя заповіту не складали.
Довідкою Олеського старостинського округу Вишнівської сільської ради від 07.11.2025 № 79/3 стверджено, що на день смерті ОСОБА_3 разом із нею постійно проживав і був зареєстрований її син ОСОБА_2 , який вступив у володіння спадковим майном, але не оформив спадщину згідно закону. Спадкодавець ОСОБА_2 проживав одиноко, пережилого подружжя немає.
За заявами позивача, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 27.11.2025 приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Каганюк О.Ю. завів спадкову справу №133/2025 щодо майна померлого ОСОБА_2 .
Брат спадкодавця ОСОБА_6 та племінниця ОСОБА_5 відмовилися від прийняття спадщини, що підтверджується поданими нотаріусу заявами.
До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з погосподарської книги № 4 за 2023-2031 роки Вишнівської (Олеської) сільської ради Ковельського(Любомльського) району, виданим старостою Олеського старостинського округу Вишнівської сільської ради від 01.12.2025 № 82/3.
Позивач виготовив технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за вказаною адресою.
Земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, та площею 0,45 га для ведення підсобного селянського господарства ОСОБА_2 прийняв у спадщину фактичним вступом у володіння спадковим майном від своєї матері ОСОБА_3 , які вона отримала безкоштовно у власність згідно рішення виконкому Олеської сільської ради № 21 від 15.08.1996 у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992.
На замовлення позивача ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 на спадкові земельні ділянки виготовлені технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), відповідно до яких земельній ділянці площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) присвоєно кадастровий номер 0723383300:01:002:0211, а земельній ділянці площею 0,3195 га для ведення особистого селянського господарства - кадастровий номер 0723383300:01:002:0210.
Зазначені земельні ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, що підтверджується відповідними витягами № НВ-3200005302026 від 05 січня 2026 року та № НВ-7401630002025 від 26 грудня 2025 року.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок з надвірними спорудами і будівлями, та на вказані земельні ділянки постановою приватного нотаріуса Каганюка О.Ю. від 20.04.2026 № 88/02-31 позивачу відмовлено через відсутність підтверджуючих документів щодо належності цього майна на праві власності спадкодавцю.
Відсутність реєстрації вказаного майна у державних органах підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06травня 2026 року № 475922474.
Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не-охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
Згідно із ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У справі встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України та від неї не відмовився.
До складу спадщини увійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , та право на земельні ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 0723383300:01:002:0211 для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,3195 га з кадастровим номером 0723383300:01:002:0210 для ведення особистого селянського господарства, які ОСОБА_3 отримала безкоштовно у власність згідно рішення виконкому Олеської сільської ради № 21 від 15.08.1996 у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992.
Належність спадкодавцю на праві приватної власності житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями по справі належним чином підтверджене, тому зазначене майно в порядку спадкування переходить у власність позивача як єдиного спадкоємця, який прийняв спадщину.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за життя процедуру приватизації земельних ділянок не завершили та правовстановлюючих документів на неї не отримали.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земель-них ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17 зроблено висновок, що «особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця».
У постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц зроблено висновок, що «у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі№ 723/1061/17 викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Отже, особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.
Оскільки позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , то вважається, що він набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю.
Таким чином, до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець не завершив у зв`язку зі смертю.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
Свої спадкові права позивач намагався реалізувати у встановленому порядку, однак враховуючи законність підстав відмови нотаріусом у видачі йому свідоцтва про право на спадщину захист цього права можливий лише в судовому порядку.
Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених вище підстав та мотивів вважає заявлені вимоги доведеними, обґрунтованими і законними, через що позов підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом власником нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 , і відповідно до технічного паспорта, виданого ФОП ОСОБА_8 від 24 грудня 2025 року складається з: житлового будинку, веранди, літньої кухні.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 0723383300:01:002:0211 та на земельну ділянку площею 0,3195 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0723383300:01:002:0210, які згідно з рішенням виконкому Олеської сільської ради № 21 від 15.08.1996 були безоплатно передані у приватну власність ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_2 ;РНОКПП - НОМЕР_2 ;
відповідач Вишнівська сільська рада; місце знаходження - вулиця Незалежності, буд.80А, село Вишнів Ковельського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 04333164.
Головуючий : суддя О.С.Павлусь
Судове рішення № 138980143, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 05.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/1126/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: