Рішення № 138979625, 14.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2461/24 2/335/317/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Бойкинюк Д.П.,

за участю

представника позивача - адвоката Гуревича М.Г.,

представника відповідача - Гавриленко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника адвоката Гуревича Максима Геннадійовича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання права на отримання і стягнення в порядку спадкування за законом сум неотриманої спадкодавцями пенсії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та доводи сторін.

У березні 2024 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до суду з позовом, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі відповідач), яким, з урахуванням заяви від 13.04.2026 про зменшення розміру позовних вимог, просила:

визнати за собою право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на недоотримані нею за життя пенсійні виплати за період з 01.03.2016 по 03.08.2019 в розмірі 49049,33 грн.;

визнати за собою право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на недоотримані ним за життя пенсійні виплати за період з 01.03.2016 по 31.12.2019 в розмірі 475663,44 грн.;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на свою користь недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію в розмірі 109923,54 грн. та недоотриману ОСОБА_3 пенсію в розмірі 1030928,48 грн., а всього 1140852,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на пенсійному обліку у відповідача, проте за життя недоотримала належну їй пенсію.

У встановленому порядку спадкоємці померлої ОСОБА_2 ОСОБА_3 та позивач, звернулись до нотаріальної контори за оформленням спадщини та 05.07.2022 державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори їм було видано свідоцтва про право на спадщину, що складається з нарахованої, але не виплаченої пенсії в загальній сумі 60874,21 грн., по одній другій частці кожному. Не погоджуючись з визначеною сумою пенсії, позивачка звернулась до нотаріуса з листом щодо роз`яснення причин невидачі свідоцтва про право на спадщину на всю недоотриману спадкодавцем пенсію. Листом № 6150/1/02-14 від 23.11.2023 нотаріус повідомив, що свідоцтво про право на спадщину було видано згідно довідки відповідача № 338 від 8.12.2021, додаткових довідок від відповідача не надходило. Роз`яснено позивачці право на вирішення відповідного питання в судовому порядку.

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивачки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також перебував на пенсійному обліку у відповідача, проте за життя недоотримав належну йому пенсію, а також пенсію, належну йому в порядку спадкування після померлої дружини ОСОБА_2 .

У встановленому порядку позивач звернулась до нотаріальної контори за оформленням спадщини та 18.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Циганенко В.В. їй було видано свідоцтво про право на спадщину, що складається з:

- недоотриманої пенсії за життя в сумі 555265,04 грн.;

- 1/2 частки нарахованої, але не виплаченої пенсії в загальній сумі 60874,21 грн., що належала ОСОБА_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Не погоджуючись з визначеною сумою пенсії, позивачка звернулась до нотаріуса з листом щодо роз`яснення причин невидачі свідоцтва про право на спадщину на всю недоотриману спадкодавцем пенсію. Відповідь по суті не надійшла.

Згідно з листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30.01.2023 № 0800-0501-8/6264 виплата пенсії ОСОБА_2 припинилась 01.03.2016 та по місяць смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки за життя вона за поновленням пенсії не зверталась, а період недоотриманої пенсії переглянуто з 04.08.2019 по 30.04.2021.

Крім того, згідно з тим же листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30.01.2023 № 0800-0501-8/6264 виплата пенсії ОСОБА_3 припинилась 01.03.2016 та по місяць смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки за життя він за поновленням пенсії не звертався, а період недоотриманої пенсії визначено з 01.01.2020 по 31.07.2022.

У цьому листі Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30.01.2023 № 0800-0501-8/6264 також зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.03.2016 було призупинено у зв`язку з відсутністю реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, та оскільки останні за життя за поновленням пенсії не звертались, то з 01.03.2016 їм пенсія не нараховувалась та не виплачувалась.

Разом з тим, на думку позивача, чинне законодавство не містить такої підстави для призупинення виплат та нарахувань пенсії як відсутність реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, у зв`язку з чим за життя батьків позивачки виплата належної їм пенсії була призупинена незаконно. При цьому невиплата пенсії сталась не з їхньої вини.

На думку позивача, внаслідок вказаних неправомірних дій відповідача фактично не було враховано період невиплати пенсії за життя ОСОБА_2 з 01.03.2016 по 03.08.2019, та ОСОБА_3 - з 01.03.2016 по 31.12.2019.

Відтак, позивач вважає, що загальний розмір неотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії становить 109923,54 грн., а не 60874,21 грн., на який видані свідоцтва про право на спадщину, тобто на 49049,33 грн. більше.

Загальний розмір неотриманої за життя ОСОБА_3 пенсії становить 1030928,48 грн., а не 555265,04 грн., на який видано свідоцтво про право на спадщину, тобто на 475663,44 грн. більше.

Відтак, посилаючись на відповідні положення ЦК України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», правові позиції Верховного Суду в аналогічних справах, позивач просила задовольнити свої вимоги.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, а його позиція, викладена у відзиві на позові від 08.04.2024, додаткових поясненнях від 11.05.2026 та заявах, поданих в ході витребування доказів під час підготовчого провадження, в узагальненому виді полягає в такому.

Відповідач не заперечував того факту, що батьки позивача перебували на пенсійному обліку у відповідача, щодо позивач прийняла спадщину спочатку після матері ОСОБА_2 , а потім й після батька ОСОБА_3 .

Також відповідач не заперечував того факту, що з 01.03.2016 виплата пенсій, призначених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , була призупинена у зв`язку з відсутністю їх реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, та оскільки останні за життя за поновленням пенсії не звертались.

Відповідач виходить з того, що недоотриманою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є пенсія за період з 06.12.2018 по 30.04.2021 у розмірі 60874,21 грн. (розмір суми визначено за 3 роки до дня звернення нотаріуса з запитом), та не заперечує права позивача на отримання у спадщину половини суми пенсії ОСОБА_2 , які нараховані відповідачем з 04.08.2019 по 30.04.2021 (в межах трьох років з дня звернення позивача із заявою про виплату недоодержаної пенсії) в загальному розмірі 23004,71 грн.

Також відповідач виходить з того, що недоотриманою ОСОБА_3 є пенсія за період з 01.01.2020 по 31.07.2022 у розмірі 555265,04 грн. (розмір суми визначено за 3 роки до дня звернення нотаріуса з запитом), та не заперечує права позивача на отримання у спадщину пенсії ОСОБА_3 з 18.05.2020 по 31.07.2022, що складає 481557,42 грн.

При цьому вказані суми недоотриманої пенсії батьків позивача внесені до переліку боргів ВПО, обліковується Головним управлінням і виплачується на умовах порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165.

Станом на 11.05.2026 сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка складає 23004,71 грн., повністю виплачена та є повністю погашеною, а сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , що складає 481557,42 грн., виплачена у розмірі 23992,00 грн., залишок не виплаченої суми заборгованості складає 457565,42 грн.

Щодо вимог про стягнення сум пенсії, яка не була виплачена батькам позивача за період з 01.03.2026 по 03.08.2019 та 17.05.2020 відповідно, відповідач заперечував, посилаючись на те, що в цей період пенсія батькам позивача не лише не виплачувалась, а й не була нарахована. При цьому лише відповідач як орган пенсійного забезпечення уповноважений законом нараховувати суми відповідних пенсій, а тому будь-які розрахунки, проведені позивачем чи іншою особою, не можуть бути підставою для стягнення таких сум з відповідача. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя за поновлення виплати пенсій не звертались, суми пенсій за вказані періоди відповідачем за їх життя нараховані не були, тобто їх розмір невідомий і не може бути нарахований (розрахований) після їх смерті, а тому вони не є спадщиною і в цій частині позов не підлягає задоволенню.

ІІ. Рух справи.

Ухвалою судді від 05.03.2025 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

В ході підготовчого судового провадження судом за клопотаннями представника позивача були постановлені ухвали від 07.05.2024, 13.06.2024 та від 22.08.2024 про витребування від відповідача матеріалів пенсійних справ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також розрахунки недотриманої ними пенсії за період з 01.03.2016.

Відповідач копії пенсійних справ надав, однак вказаних розрахунків не надав, посилаючись на відсутність правових підстав і технічної можливості їх проведення.

Також ухвалою суду від 22.08.2026 було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені такі питання:

1) пенсія в якому розмірі могла бути нарахована за життя ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2016 по 30.04.2021?;

2) пенсія в якому розмірі могла бути нарахована за життя ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.03.2016 по 31.07.2022?

Проведення експертизи доручити фахівцям Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 29.10.2024 матеріали справи були повернути з вказаної експертної установи за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 13.11.2024 проведення вказаної експертизи було доручене фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою від 27.01.2025 на виконання клопотання експерта судом були витребувані додаткові докази.

Ухвалою суду від 24.02.2026 витребувані судом докази були направлені до експертної установи для продовження проведення експертизи, а провадження у справі було зупинене.

Ухвалою суду від 09.12.2026 за результатами обговорення клопотання експерта про уточнення питань було вирішено поставити перед експертом такі питання:

1. Пенсія в якому розмірі могла бути нарахована за життя ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), якби її нарахування не було припинено, за період з 01.03.2016р. по 30.04.2021р., виходячи з тих вихідних даних, які наявні в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_2 без урахування змін розрахункових показників, на підставі яких здійснювався розрахунок пенсії до припинення її нарахування (01.03.2016р.), враховуючи ті розрахункові показники, які застосовувались при розрахунку пенсії до припинення її нарахування (01.03.2016р.)?

2. Пенсія в якому розмірі могла бути нарахована за життя ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), якби її нарахування не було припинено, за період з 01.03.2016р. по 31.07.2022р., виходячи з тих вихідних даних, які наявні в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_3 без урахування змін розрахункових показників, на підставі яких здійснювався розрахунок пенсії до припинення її нарахування (01.03.2016р.), враховуючи ті розрахункові показники, які застосовувались при розрахунку пенсії до припинення її нарахування (01.03.2016р.)?

У зв`язку з провадження у справі було знову зупинене.

Ухвалою суду від 10.03.2026 провадження у справі було поновлене у зв`язку з надходження Висновку експерта № 12579/24-71 від 20.02.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи.

13.04.2026 представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням вказаного висновку експерта.

Ухвалою суду від 13.05.2026 підготовче провадження у справі було закрите, а справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 05.08.2026 представник позивача, адвокат Гуревич М.Г., позовні вимоги в редакції від 13.04.2026 підтримав повністю, пославшись на факти і доводи, викладені у позовній заяві та інших письмових заявах по суті справ.

Представник відповідача Гавриленко А..О. проти задоволення позову заперечувала, пославшись на факти і доводи, викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях по суті справи.

Післясудових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суд по суті позовних вимог та з огляду на складність справи відклав його ухвалення та проголошення судового рішення до 12 год. 45 хв. 14.08.2026.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, і досліджені судом докази.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом ЗАГС м. Макіївка Донецької області 21.03.1977 року.

16.06.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи (ВПО) з місцем проживання у м. Пологи Запорізької області, що підтверджується копіями відповідних довідок № 2318/5012 та 2318/5013 від 16.06.2015.

Також судом встановлено, що в період станом на 01.03.2016 батьки позивача перебували на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області і отримували раніше призначену ним пенсію, що підтверджується копіями їх пенсійних справ, і факт чого відповідач не заперечував.

З 01.03.2016 кожному з батьків позивача відповідач зупинив виплату призначених ним пенсій з посиланням на відсутність підтверджень про наявність в Єдиному державному реєстрі ВПО відомостей про цих осіб.

Ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 не оскаржували в судовому порядку дій відповідача щодо зупинення виплати призначених ним пенсій.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.10.2021.

У встановленому порядку спадкоємці померлої ОСОБА_2 ОСОБА_3 та позивач, звернулись до нотаріальної контори за оформленням спадщини, на підставі чого державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 1453/2021.

На запит нотаріуса відповідач надав довідку № 338 від 08.12.2021, згідно якої розмір пенсії, неотриманої ОСОБА_2 за період з 06.12.2018 по 30.04.2021 (місяць смерті) становить 60874,21 грн., та попередив, що ця сума буде зменшена виходячи з дати звернення спадкоємця за її виплатою.

05.07.2022 державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори позивачу та ОСОБА_3 було видано свідоцтва про право на спадщину, що складається з нарахованої, але не виплаченої пенсії ОСОБА_2 в загальній сумі 60874,21 грн., по одній другій частці кожному.

ОСОБА_3 за життя не звертався до відповідача із заявою про виплату належної частки пенсії, що була недоотримана ОСОБА_2 .

05.08.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату належної їй частки пенсії, що була недоотримана ОСОБА_2 , що відповідачем не оспорюється.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Киїівської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.10.2021 25.11.2022.

У встановленому порядку позивач звернулась до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Циганенко В.В. за оформленням спадщини, на підставі чого він завів спадкову справу № 9/2022.

На запит нотаріуса в межах вказаної спадкової відповідач надав довідку довідки № 59/02-14 від 15.12.2022, в які зазначив, що розмір пенсії, неотриманої ОСОБА_3 за період з 01.01.2020 по 31.07.2022 (місяць смерті) становить 555265,04 грн., та попередив, що ця сума буде зменшена виходячи з дати звернення спадкоємця за її виплатою

, в межах якої видав позивачу свідоцтво про право на спадщину, що складається з:

- недоотриманої ОСОБА_3 за життя пенсії в сумі 555265,04 грн.;

- 1/2 частки нарахованої, але не виплаченої пенсії в загальній сумі 60874,21 грн., що належала ОСОБА_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

18.05.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату належної їй частки пенсії, що була недоотримана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що відповідачем не оспорюється.

Відповідач на підставі поданих позивачем заяв нарахував позивачу до виплати в порядку спадкування нарахував недоотримані ОСОБА_2 суми пенсії за період з 04.08.2019 по 30.04.2021 в розмірі 23004,71 грн., які розпочав виплачувати позивачу, а також нарахував недоотримані ОСОБА_3 суми пенсії з період 18.05.2020 по 31.07.2022 в загальному розмірі 481557,42 грн.

Станом на 11.05.2026 відповідач виплатив на користь позивача суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка складає 23004,71 грн., а також частину недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , в розмірі 23992,00 грн., що стороною позивача не заперечувалось.

IV. Мотиви і висновки суду по суті позовних вимог з урахуванням відповідних норм матеріального права і релевантної судової практики.

Як випливає із досліджених судом доказів, позивач в силу положень ст. 1261 ЦК України разом із своїм батьком ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом першої черги щодо майна ОСОБА_2 , що залишилось після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спору щодо факту прийняття позивачем та ОСОБА_3 спадщини після ОСОБА_2 між сторонами немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Також із досліджених судом доказів випливає, що позивач в силу положень ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом першої черги щодо майна ОСОБА_3 , що залишилось після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто в тому числі половини сум пенсії, яка була недоотримана ОСОБА_2 за її життя, і яка входила до її спадщини, прийнятої ОСОБА_3 .

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Суд зауважує, що спір між сторонами з приводу права на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у виді недоотриманих спадкодавцями сум пенсій, стосується період часу з 01.03.2016 (дня, з якого спадкодавцями відповідач зупинив виплату пенсії) до дня смерті кожного із спадкодавців (26.04.2021 та 09.07.2022 відповідно).

При цьому щодо спадщини кожного із спадкодавців вказаний період часу можна поділити на дві частини, а саме:

1) щодо сум пенсій, нарахованих і частково виплачених відповідачем позивачу у зв`язку із отриманням запиту нотаріуса про розмір таких сум і в подальшому зазначених у свідоцтвах про право на спадщину, що були видані позивачеві (щодо спадщини ОСОБА_2 такий період становить з 06.12.2018 по 26.04.2021, а її розмір 60874,21 грн., щодо спадщини ОСОБА_3 такий період становить з 01.01.2020 по 09.07.2022, а її розмір 555625,04 грн.);

2) щодо сум пенсій, які не виплачувались відповідачем кожному з спадкодавців в період часу з 01.03.2016 і до дати, з якої пенсії були нараховані на підставі запиту нотаріуса (щодо спадщини ОСОБА_2 до 05.12.2018, і щодо ОСОБА_3 до 31.12.2019).

Вирішуючи питання щодо права позивача на отримання в порядку спадкування сум пенсій, що були недоотримані її батьками протягом першого із вказаних періодів, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України повинні враховуватись при застосуванні відповідних норм права.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) розтлумачив зміст статті 1227 ЦК України, вказав, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний виплатити позивачеві половину суми пенсії в розмірі, недоотриману ОСОБА_2 за її життя в період з 06.12.2018 до 26.04.2021, право на успадкування якої підтверджене свідоцтвом про право на спадщину від 05.07.2022, в розмірі 60437,10 грн. (60874,21 грн. / 2), однак обов`язку цього не виконав.

Так само відповідач був зобов`язаний виплатити позивачеві суму пенсії в розмірі 555625,04 грн., недоотриману ОСОБА_3 за його життя в період з 01.01.2020 по 09.07.2022, право на успадкування якої підтверджене свідоцтвом про право на спадщину від 18.05.2023, а також належну ОСОБА_3 половину сум пенсії ОСОБА_2 , яку він успадкував після її смерті, у розмірі в розмірі 60437,10 грн. (60874,21 грн. / 2).

Суд відхиляє доводи відповідача щодо обмеження розміру цих виплат як трьома роками перед смертю спадкодавця, так і трьома роками з дня подання спадкоємцем заяви про виплату, оскільки вони суперечать наведеним вище нормам матеріального права.

З цієї підстави суд не бере нарахування, зроблені відповідачем щодо пенсії ОСОБА_2 , недоотриманої за період з 04.08.2019 по 30.04.2021, та щодо пенсії ОСОБА_3 , недоотриманої за період з 18.05.2020 по 09.07.2022.

Водночас суд бере до уваги, що станом на час розгляду справи відповідач виплатив позивачу 23004,71 грн. пенсії, недоотриманої ОСОБА_2 , і 23992,00 грн. пенсії, недоотриманої ОСОБА_3 , чого сторона позивача не заперечувала.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 569142,54 грн., яка складається з таких частин:

37869,50 грн. частина суми пенсії, недоотриманої ОСОБА_2 в період з 06.12.2018 по 26.04.2021 (60874,21 грн. 23004,71 грн., з яких 7432,39 грн. невиплачена позивачу частина пенсії, успадкованої безпосередньо після смерті ОСОБА_2 , та 30437,10 грн. невиплачена ОСОБА_3 частина пенсії, успадкованої ним після смерті ОСОБА_2 і в подальшому успадкованої позивачем після смерті самого ОСОБА_3 );

531237,04 грн. - частина суми пенсії, недоотриманої ОСОБА_3 в період з 01.01.2020 по 09.07.2022 (555625,04 грн. 23992,00 грн.).

Вирішуючи питання щодо права позивача на отримання в порядку спадкування сум пенсій, що були недоотримані її батьками протягом другого із вказаних періодів, а саме з 01.03.2016 до 05.12.2018 щодо ОСОБА_2 та з 01.03.2016 до 31.12.2019 щодо ОСОБА_3 , суд виходить з такого.

Перш за все суд акцентує увагу на тому, що правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року по справі № 201/11074/23, позивачка успадкувала право на належні спадкодавцю суми пенсії на підставі статті 1227ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу ПФУ не впливає на розмір виплат та не надає органам ПФУ права на обмеження цих виплат. Видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому зазначено менший розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, ніж передбачений законом, не є підставою для відмови спадкоємцю у задоволенні позову про стягнення усіх нарахованих сум. Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на її отримання.

Суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що жодним нормативно-правовим актом станом на 01.03.2016 не було передбачено такої підстави для призупинення виплат та нарахувань пенсії як відсутність реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, а тому зупинення виплати з цієї дати пенсій, раніше призначених батькам позивача, було протиправним.

Відтак, суд приходить до висновку, що суми пенсії, невиплачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з їх вини в період з 01.03.2016 по 26.04.2021 та з 01.03.2016 по 09.07.2022 відповідно, мають бути включені до складу їх спадщини.

А отже, в цьому випадку необхідним є визнання за позивачкою права на отримання пенсії, яка б мала бути виплачена її матері, але не була виплаченою.

Зазначене вище право на отримання пенсії є майновим правом і в силу приписів частини 1 статті 1218 ЦК України включається до складу спадщини.

При цьому, в силу приписів пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України, визнання права є одним із способів захисту цивільних прав і, на думку суду, в контексті обставин цієї справи та приписів статті 13 Європейської конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод, такий спосіб захисту права є ефективним.

Однак важливим у цьому контексті є спосіб визначення розміру цих сум і застосування у зв`язку з цим належного та ефективного способу захисту спадкових прав позивача.

З одного боку, суд погоджується з доводами відповідача у тому, що саме органи пенсійного забезпечення уповноважені здійснювати нарахування і виплату пенсій в встановленому законом порядку. У зв`язку з цим будь-які розрахунки, складені іншими особами, в тому числі позивачем, його представником та експертом в порядку проведення судової економічної експертизи, не можуть бути розцінені судом як належний і допустимий доказ того, що заборгованість з виплати пенсії становить певну суму.

Згідно Висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової економічної експертизи від 20.02.2026р. № 12579/24-71 загальна розрахована сума пенсії з надбавками, яка могла бути нарахована за життя ОСОБА_2 якби її нарахування не було припинено, за період з 1.03.2016 по 30.04.2021 становить 109923,54 грн., а загальна розрахована сума пенсії з надбавками, яка могла бути нарахована за життя ОСОБА_3 за період з 1.03.2016р. по 31.07.2022р. становить 1030928,48 грн.

Водночас вказаний висновок експерта не є належним і допустимим доказом розміру заборгованості, що утворилась по відношенню до батьків позивача у вказаному періоді, оскільки складений експертом розрахунок є лише орієнтовним. Суд враховує й позицію самого експерта, яка під час обговорення питання щодо правильності формулювання питань наголошувала, що розрахунки, які вона може скласти, є лише приблизними і гіпотетичними, а тому необов`язковими для виконання, оскільки при їх складанні можуть не враховані показники, які підлягали застосуванню при нарахуванні пенсій самим відповідачем із застосуванням відповідного програмного забезпечення.

З іншого боку, суд зауважує, що відповідач неодноразово не виконав ухвали суду, постановлені в цій справі, про складанні і надання до матеріалів справи розрахунків пенсій, які не були виплачені ОСОБА_2 з 01.03.2016 по 03.08.2019 і ОСОБА_3 з 01.03.2026 по 17.05.2020.

Відтак, у суду відсутня повна і достовірна інформація щодо конкретного розміру пенсії, який мав би бути виплаченим, однак не був виплачений спадкодавцям за вказаний вище період часу.

В цьому випадку, визначаючи те, який спосіб захисту права буде ефективним, суд вважає, що неможливо визнати право власності за позивачкою, як спадкоємицею за заповітом, на невиплачену пенсію, або стягнути таку пенсію, оскільки відсутні відомості про конкретний розмір не виплаченої пенсії, що призведе до неможливості забезпечити належний рівень конкретизації судового рішення та ускладнить подальше його виконання.

Суд наголошує, що негативні наслідки недоліків у діяльності органів, що виконують функції держави, або їх неправомірної бездіяльності, ухилення від виконання своїх функцій, не можуть покладатись на людину, і не можуть бути підставою для відмови у захисту порушеного права.

Крім того, як пояснила Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/5726/19, активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У зв`язку з цим у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що:

1) суд знає право;

2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;

3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

В силу положень статті 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод, складовою права на справедливий суд є забезпечення обов`язкового подальшого виконання рішення суду, резолютивна частина якого містить посилання на застосований судом спосіб захисту права, що є ефективним.

При цьому, застосований судом спосіб захисту права повинен бути ефективним настільки, щоб саме по собі рішення суду не породжувало необхідності для повторного звернення до суду, а в повній мірі відновлювало порушені права особи.

Керуючись цими положеннями, для забезпечення ефективного захисту прав позивача за встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту в даному випадку є визнання за позивачем права на отримання пенсії, яка неправомірно не була виплачена її спадкодавцям за їх життя у вказані періоду часу, а також необхідним є застосування такого додаткового способу захисту права, як зобов`язання нарахувати і виплати позивачці, як спадкоємиці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , пенсії, яка повинна була бути виплачена ним у вказані періоду часу.

Застосовуючи цей спосіб захисту права, суд вважає, що в даному випадку буде виключена ймовірність існування ситуації, за якої, навіть після визнання за позивачкою права на отримання пенсії її покійної матері, що не була нарахована і виплачена за життя останньої, службовими особами відповідача не будуть вчиненими самостійно дії для її нарахування та виплати, і позивачка повинна буде повторно звертатись до суду.

Суд зауважує, що в резолютивній частині Постанови Верховного суду України від 09 липня 2025 року по справі № 761/25098/23, застосовано такий спосіб захисту права, як зобов`язання Головного управління ПФУ здійснити виплату пенсії.

Тому, суд визнає таку правову позицію релевантною і вважає за можливе застосувати відповідний спосіб захисту прав у спірних правовідносинах.

Також суд зауважує, що в даному випадку застосування судом іншого способу захисту порушеного права не призведе до виходу за межі позовних вимог, оскільки результатом його застосування буде досягнення легітимної мети, з якої позивач звернувся до суду отримання в порядку спадкування за законом всього розміру пенсії, що не була отримана спадкодавцями за їх життя і без їх вини.

V. Вирішення питань щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд бере до уваги також положення п. 1 ч. 2 і ч. 3 ст. 141 ЦПК України, якими передбачено, що, інші (тобто крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача , а при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Оскільки позовні вимоги є законними і обґрунтованими, і судом не знайдено підстав для хоча б часткової відмови у їх задоволенні, стягненню з відповідача підлягає як вся сума сплаченого позивачем судового збору (13420,00 грн.), так і витрати на оплату судової економічної експертизи в розмірі 26504,80 грн.

При цьому суд наголошує, що застосування судом іншого, ніж обрав позивач, способу захисту порушеного права як більш ефективного, не свідчить про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, незважаючи на те, що суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача сум пенсії спадкодавців саме у розмірах, визначених Висновком експерта від 20.02.2026 № 12579/24-71, витрати, понесені позивачем на оплату вказаного експертного висновку, підлягають стягненню з відповідача як у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, так і зв`язку з тим, що позивач ініціював проведення судової економічної експертизи внаслідок ухилення відповідача про надання розрахунку сум пенсій, що були недоотримані спадкодавцями позивача протягом спірного періоду, тобто поніс ці витрати через неправильні відповідача як в позасудовому порядку, так і під час судового розгляду цієї справи.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 1, 13, 28, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий через представника адвоката Гуревича Максима Геннадійовича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання права на отримання і стягнення в порядку спадкування за законом сум неотриманої спадкодавцями пенсії, - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) суму пенсії, яка набута нею в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 569142,54 грн. (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сто сорок дві гривні 54 копійки), в тому числі 37869,50 грн. як частину суми пенсії, недоотриманої ОСОБА_2 в період з 06.12.2018 по 26.04.2021, та 531237,04 грн. як частину суми пенсії, недоотриманої ОСОБА_3 в період з 01.01.2020 по 09.07.2022.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом право на отримання пенсії, яка не була виплачена її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 01.03.2016 по 05.12.2018 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму пенсії, яка не була виплачена її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 01.03.2016 по 05.12.2018 включно.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом право на отримання пенсії, яка не була виплачена її батьку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період з 01.03.2016 по 31.12.2019 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму пенсії, яка не була виплачена її батьку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період з 01.03.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_9 включно.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адрес: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) судовий збір у сумі 13420,00 грн. та витрати на оплату судової економічної експертизи в розмірі 26504,80 грн.

Повний текст рішення складений і оголошений 14.08.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з дня вручення копії рішення.

Суддя М.М. Мінаєв