Рішення № 138979398, 14.08.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 511/1798/26

Провадження № 2/517/399/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

установив:

03 липня 2026 року до Захарівського районного суду Одеської області з Роздільнянського районного суду Одеської області для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 21 травня 2021 року між ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4187763, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальниці грошові кошти в розмірі 3900 гривень на строк 30 днів, а позичальниця зобов`язалась повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.

ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору.

Відповідачка не надала своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

30 грудня 2021 року між ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року.

У свою чергу 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір факторингу № 10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року.

Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділений правом грошової вимоги до відповідачки.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року, яка підлягає стягненню з відповідачки відповідно до розрахунку заборгованості становить 12163 гривні 86 копійок, з яких: 3900 гривень заборгованість за тілом кредиту; 8132 гривні заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 113 гривень 91 копійки інфляційні збитки; 17 гривень 95 копійок 3% річних.

Оскільки відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, тому з урахуванням викладеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з неї заборгованість за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року у розмірі 12163 гривні 86 копійок.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 27 травня 2026 року цивільну справу № 511/1798/26 передано за територіальною підсудністю до Захарівського районного суду Одеської області. Дана ухвала набрала законної сили 15 червня 2026 року (а.с. 82).

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 06 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 511/1798/26 та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 84).

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялась належним чином (а.с. 88). Водночас у прохальній частині позовної заяви просить суд розглядати справу без її участі. Зазначила, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 5).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, шляхом направлення конверту з судовою повісткою та рекомендованим повідомленням про вручення за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , яке повернулося до суду з відміткою про отримання відповідачкою судової повістки (а.с. 94). Відповідачка з будь-якими заявами чи клопотаннями, в тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не зверталась.

У відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З довідки ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Суд вважає, що відповідачка не з`явилась до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 21 травня 2021 року між ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 4187763 про надання споживчого кредиту. Вказаний договір підписаний позичальницею за допомогою одноразового ідентифікатора М132136 (а.с. 19-23). За умовами вказаного договору кредитодавель зобов`язався надати, а позичальниця отримати у кредит грошові кошти у розмірі 3900 гривень (пункт 1.3 Договору) зі строком кредитування 30 днів (пункт 1.4 Договору), сплатою відсотків 1,90 % в день (пункт 1.5.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

21 травня 2021 року ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора М132136 підписала паспорт споживчого кредиту. Вказаним паспортом споживчого кредиту, доведено до відома відповідачки інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (а.с. 24-26).

ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, шляхом перерахування 21 травня 2021 року на рахунок відповідачки № НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 3900 гривень, що підтверджується копією листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 7/8069 від 07 березня 2025 року. ТОВ «ФК «Контрактовий дім» здійснювало переказ згідно договору з ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» № 087/20-П від 08 липня 2020 року (а.с. 31-32).

30 грудня 2021 року між ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНСУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року (а.с. 41-44).

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року в сумі 12032 гривні (зв.а.с. 46 а.с. 48, зв.а.с. 48).

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року (а.с. 49-54).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року в сумі 12163 гривні 86 копійок, з яких: 3900 гривень заборгованість за тілом кредиту; 8132 гривні заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 131 гривня 86 копійок заборгованість за порушення грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України (113 гривень 91 копійки інфляційні збитки; 17 гривень 95 копійок 3% річних) (а.с. 57-58, 59).

Відповідачка свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконала.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно статті 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачкою умови договору не виконуються, кредит та відсотки за користування не повертаються.

Згідно статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сплата прострочених відсотків обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідачка своєчасно не погасила суму кредиту.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк суму кредиту, порушила вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року в сумі 12163 гривні 86 копійок, з яких: 3900 гривень заборгованість за тілом кредиту; 8132 гривні заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 113 гривень 91 копійки інфляційні збитки; 17 гривень 95 копійок 3% річних. Розрахунки загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором надані суду і відповідають вимогам закону (а.с. 35-39, 40).

Щодо нарахованої відповідачці заборгованості за порушення грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України у розмірі 131 гривня 86 копійок заборгованість за порушення грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України (113 гривень 91 копійки інфляційні збитки; 17 гривень 95 копійок 3% річних), варто зазначити, що вона була нарахована останній до 17 березня 2022 року, тобто до вступу в законну силу пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, зокрема згідно якого у період дії в Україні воєнного у тридцятиденний строк після його припинення у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 гривень) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 гривень).

Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 0648130193 від 18 травня 2026 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 7).

Отже, з урахуванням задоволення позову, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України та частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір», з відповідачки на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 9000 гривень, суд дійшов такого висновку.

На підтвердження витрат правничої допомоги представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року № 01-07/2024, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» і Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с. 66 - 68), копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну (а.с. 70), заявку на надання юридичної допомоги № 1050 від 01 квітня 2026 року щодо боржниці ОСОБА_1 , в якій надання усної консультації з вивченням документів 2 години - 3000 гривень, складання позовної заяви про стягнення боргу 2 години - 6000 гривень (а.с. 71) та витяг з Акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року за вказаними вище послугами на суму 9000 гривень (а.с. 72).

Відповідно до пункту 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з частинами 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отож суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) міститься висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний висновок (обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами) наведений: у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідачкою не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас щодо співмірності витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21) міститься висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, фактично виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, суд вважає обґрунтованим та доведеним доказами заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі 9000 гривень, яку необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 514, 525, 526, 530, 546, 625, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України, статтями 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», статтями 19, 27, 83, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4187763 від 21 травня 2021 року в сумі 12163 (дванадцять тисяч сто шістдесят три) гривні 86 копійок, з яких: 3900 (три тисячі дев`ятсот) гривень заборгованість за тілом кредиту; 8132 (вісім тисяч сто тридцять дві) гривні заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 113 (сто тринадцять) гривень 91 копійка інфляційні збитки, 17 (сімнадцять) гривень 95 копійок 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 14 серпня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Сенс Банк», код МФО 300346;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя