Рішення № 138979057, 13.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 726/1081/26

Провадження № 2/727/2068/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (далі - ТОВ «ФК «ПОЗИКА», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 43576757 від 30.01.2022 року в розмірі 22 490,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42427514) (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Кредитний договір № 43576757 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 6 500,00 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, строком користування з 30.01.2022 по 30.04.2022 року, із процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 2,2 % за один день - у період з 30.01.2022 по 01.03.2022 року, та у розмірі 3 % за один день - у період з 02.03.2022 по 30.04.2022 року.

Позивач зазначив, що Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий Кредитодавцем засобом зв`язку, вказаним відповідачем під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач вказав, що Кредитодавець на виконання умов Кредитного договору перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 500,00 грн на картковий рахунок, а відповідач взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним належним чином не виконала, унаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 22 490,00 грн, з яких: 6 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 990,00 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями та комісіями.

Позивач також зазначив, що 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (Клієнт, Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (Новий кредитор) укладено Договір факторингу № 01092025/1, за умовами якого 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 43576757 від 30.01.2022 року, а заборгованість перед Новим кредитором (позивачем) є обґрунтованою та документально підтвердженою і становить 22 490,00 грн, з яких: 6 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 990,00 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями та комісіями.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» для процесуальних документів, поданих в електронній формі) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.04.2026 року відкрито провадження по справі № 726/1081/26 (провадження № 2/1081/26), справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись судом за адресою місця проживання (реєстрації) відповідача - АДРЕСА_1 , повернулись до суду без вручення адресату у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Оскільки судова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою її місця проживання (реєстрації), зазначеною у матеріалах справи, а відомостей про інше фактичне місце проживання відповідача матеріали справи не містять і відповідачем таких відомостей суду не повідомлено, суд вважає, що обов`язок повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про її право подати відзив виконано судом належним чином, а неотримання відповідачем судової кореспонденції з причин, що залежали від неї самої, не може вважатися підставою для визнання її неповідомленою про розгляд справи.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалась своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, доказів на спростування позовних вимог не надала, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявила.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 30.01.2022 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця, укладено Кредитний договір № 43576757, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 6 500,00 грн строком користування з 30.01.2022 по 30.04.2022 року, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 2,2 % за один день у період з 30.01.2022 по 01.03.2022 року та у розмірі 3 % за один день у період з 02.03.2022 по 30.04.2022 року.

Кредитний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, наданим позичальнику засобом зв`язку, вказаним останньою під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця. Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Положеннями ст. 12 Закону визначено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. З огляду на викладене суд вважає доведеним факт укладення Кредитного договору між Кредитодавцем та відповідачем та факт погодження відповідачем усіх його умов.

Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору Кредитодавець перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 500,00 грн. на картковий рахунок відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами перерахування коштів. Доказів повернення вказаних коштів Кредитодавцю (Первісному кредитору) чи позивачу відповідачем суду не надано.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 43576757 від 30.01.2022 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 22 490,00 грн, з яких: 6 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 990,00 грн - заборгованість за процентами.

Суд зазначає, що заявлена до стягнення сума в розмірі 15 990,00 грн є процентами за користування кредитними коштами, погодженими сторонами до укладення договору. Оскільки проценти за користування кредитом є встановленою договором платою за надану фінансову послугу, а не санкцією за прострочення виконання зобов`язання, положення розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX) щодо звільнення позичальника від сплати неустойки в період дії воєнного стану до вказаних процентів не застосовуються.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Правилами ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Щодо права позивача - ТОВ «ФК «ПОЗИКА» - на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Правилами ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч. 1 ст. 1079 ЦК України фактором у договорі факторингу може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Судом встановлено, що 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (Клієнт, Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (Фактор, позивач) укладено Договір факторингу № 01092025/1, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, зокрема за Кредитним договором № 43576757 від 30.01.2022 року. Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 року Клієнтом (Первісним кредитором) відступлено позивачу право вимоги заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 43576757 у сумі 22 490,00 грн, з яких: 6 500,00 грн - тіло кредиту, 15 990,00 грн - проценти.

За таких обставин суд дійшов висновку, що право вимоги заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 43576757 від 30.01.2022 року перейшло від Кредитодавця (ТОВ «ФК «ІРБІС») до позивача (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») на підставі Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 року у повному обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, а тому ТОВ «ФК «ПОЗИКА» є належним позивачем у цій справі. При цьому, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України здійснюється без згоди боржника, відсутність доказів отримання відповідачем окремого письмового повідомлення про відступлення права вимоги не впливає на дійсність відступлення та на процесуальне право позивача звернутися до суду з вимогами, що випливають із набутого ним права вимоги.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи, свої зобов`язання за Кредитним договором Кредитодавець виконав, перерахувавши відповідачу кошти в розмірі 6 500,00 грн у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості (повністю або частково) та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК України.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку, не надано доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами Кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у повному обсязі, а саме про стягнення з відповідача 6 500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 15 990,00 грн - заборгованості за процентами, а всього 22 490,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача. Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір») підтверджується матеріалами справи, а тому, з огляду на повне задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що позивачем на підставі Договору про надання правової допомоги № 39493634_01 від 02.01.2026 року фактично понесено витрати в розмірі 5 500,00 грн, що підтверджується актом про надання правничої допомоги, детальним описом виконаних адвокатом робіт та платіжним документом. Розмір заявлених витрат суд вважає співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову відповідно до вимог статті 137 ЦПК України, а тому, з огляду на повне задоволення позовних вимог, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 11, 512, 514, 516, 517, 526, 610, 611, 617, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077-1082 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, банківські реквізити: IBAN НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) заборгованість за Кредитним договором № 43576757 від 30.01.2022 року у розмірі 22 490 (двадцять дві тисячі чотириста дев`яносто) грн 00 коп., з яких: 6 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 990,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук