Ухвала суду № 138978595, 13.08.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1285/26

Провадження № 1-кс/938/200/26

УХВАЛА

про розгляд клопотання про тримання під вартою

13 серпня 2026 року селище Верховина

Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника відділення поліції начальника слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , яке погоджено вищевказаним прокурором, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091130000089 від 04.08.2026 року, про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.08.2026 року до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступило клопотання заступника начальника відділення поліції начальника слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та матеріали, якими обгрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надані підозрюваному ОСОБА_4 з дотриманням строку, встановленого ч. 2 ст. 307 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовано тим, що СВ Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026091130000089 від 04.08.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Гринява Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, не одружений, не працевлаштований, має на утриманні двох малолітніх дітей, з повною загальною середньою освітою, депутатом не обирався, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимий.

Зокрема, як зазначається в цьому клопотанні досудовим розслідуванням встановлено, щона початку серпня 2026 року в ОСОБА_4 , в умовах дії правового режиму воєнного стану на території України, виник злочинний умисел на організацію незаконного переправлення осіб, у тому числі, військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, виїзд яких з території держави під час дії правового режиму воєнного стану обмежений, через державний кордон України поза пунктами пропуску та контролю, без документів, що дають право на виїзд з України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , якому був відомий маршрут руху через лінію державного кордону України поза пунктами пропуску та інформація про місця можливої відсутності прикордонних нарядів, для незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза пунктами пропуску та контролю, без документів, що дають право на виїзд з України, 07.08.2026 року, підшукав особу з числа громадян України, якому було відомо про тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та який бажав незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску та контролю, без документів, що дають право на виїзд з України, а саме: жителя міста Чернівці Чернівецької області ОСОБА_7 , якому за допомогою мобільного зв`язку та листування в месенджені надавав поради та вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України через гірську місцевість Верховинського району.

12.08.2026 у післяобідній час, ОСОБА_7 , на виконання порад та вказівок ОСОБА_4 , приїхав автобусом та попутнім транспортом до обумовленого місця в селі Гринява, Верховинського району, Івано-Франківської області з метою особистої зустрічі, під час якої ОСОБА_4 , згідно попередніх домовленостей, умов та порядку проведення розрахунку за незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України поза пунктами пропуску та контролю, без документів, що дають право на виїзд з України, було обумовлено отримання від ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 3000 (три тисячі) доларів США, що в перерахунку на офіційну валюту України гривню, станом на 12.08.2026, становить 134 598 (сто тридцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень.

По завершенні вказаної зустрічі ОСОБА_4 , згідно попередніх домовленостей, за допомогою мотоцикла марки «Geon X-Road 250» без д.н.з., який перебуває в його користуванні, мав транспортувати ОСОБА_7 до місця свого фактичного проживання в с. Грамотне, Верховинського району, Івано-Франківської області з метою надання місця для ночівлі та зранку наступного дня, тобто 13.08.2026 супроводити ОСОБА_7 до гірської місцевості в напрямку українсько-румунського кордону через територію Верховинського район, однак після цього ж дня 12.08.2026 о 19:05 год., після досягнення домовленостей щодо отримання грошових коштів за організацію незаконного перетину ОСОБА_7 через державний кордон України поза пунктами пропуску та контролю та без документів, що дають право на виїзд з України, та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 було затримано працівниками Верховинського районного відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області спільно із працівниками Державної прикордонної служби України, на відкритій місцевості ґрунтової дороги в селі Гринява, присілок Центро, Верховинського району, Івано-Франківської області.

ОСОБА_4 , 12.08.2026 о 19:05 год. було затримано в порядку ст. 208 КПК України, після вчинення злочину на відкритій місцевості ґрунтової дороги поряд із магазином в селі Гринява, присілок Центро, 84, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного нічний домашній арешт або визначити заставу, як альтернативу триманню під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій та особою з інваліністю третьої групи, на підтвердження чого долучив відповідні документи, на даний час проживає з внутрішньо-переміщеною особою, в якої також 2-є неповнолітніх дітей.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши її матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

13.08.2026 року у вищевказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецю села Гринява Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованогоза адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, не одруженому, не працевлаштованому, на утриманні двоє малолітніх дітей, з повною загальною середньою освітою, депутатом не обирався, раніше не судимому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , будучи раніше не судимою особою, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять роки, у зв`язку з чим відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У ч.2 ст. 177 КПК України закріплено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави для слідчого судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З приводу наявності обґрунтованої підозри слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду «обгрунтована підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду під обґрунтованою підозрою слід розуміти «розумну підозру, а не щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994 року) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Зокрема, обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується повідомлення в.о. начальника оперативно-розшукового відділу ГОРВ НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ про виявлення кримінального правопорушення від 04.08.2026 року; листом на виконання доручення слідчого в.о. начальника оперативно-розшукового відділу ГОРВ НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ від 07.08.2026 року; показаннямит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; протоколом огляду грошових коштів від 12.08.2026 року; протоколом особистого огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_7 від 12.08.2026 року; протоколом огляду ОСОБА_7 від 12.08.2026 року; протоколом огляду місця події відкритої місцевості в с. Гринява, Верховинського району від 12.08.2026 року; протоколом затримання ОСОБА_4 від 12.08.2026 року; речовими доказами, залучені до матеріалів кримінального провадження; іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, крім встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, зобов`язаний також встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року в справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Відповідно до ст. 5 п. «С» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки з суспільством.

Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 доведено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Зокрема, ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, доведений тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , зважаючи на відомі йому факти встановлення органом слідства доказів його вини та перебуваючи в статусі підозрюваного, усвідомлюючи можливості призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, за вчинення ним тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, як встановлено матеріалами кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_4 згідно витягу з наказу командира НОМЕР_3 окремої бригади охорони №75/РС від 06.08.2025 на підставі п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнений з військової служби у відставку ЗСУ за підпунктом «б» (за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби), що дозволяє йому перетинати Державний кордон України в період дії воєнного стану. Право на виїзд для цієї категорії громадян регламентується пунктом 2-6 Постанови КМУ № 57, який посилається на норми статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Також, ОСОБА_4 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон та фактично проживає у селі Грамотне Верховинського району, територія якого, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року №1199 «Про контрольовані прикордонні райони» (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 679 від 23.04.1999 та № 890 від 04.08.2021) є контрольованим прикордонним районом наближеним до кордону України з Румунією, що додатково підтверджує можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Згідно з ст.194 КПК України, якщо існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, слідчий, є достатнім для застосування слідчим суддею запобіжного заходу (ст.194 КПК України).

Як зазначено в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що жоден інший, більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти вказаним ризикам.

Зокрема, щодо заявленого стороною захисту клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, слід зазначити, що відповідно до положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Однак, стороною захисту не обгрунтовано, яке саме житло заборонити ОСОБА_4 покидати в разі застосування до нього домашнього арешту, оскільки його зареєстровпане та фактичне місце проживання різняться. Також стороною захисту відповідно до ч. 4 ст.193 КПК України не заявлялися будь-які клопотання про заслуховування свідка чи дослідження будь-яких матеріалів, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в тому числі й щодо з`ясування згоди власника житла, в якому обвинувачений бажає перебувати на час застосування до нього запобіжн6ого заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, бо в протилежному випадку суттєво порушуватимуться права власника цього житла, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором, необхідно задовольнити, а до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування на строк 60 днів, тобто до 12.10.2026 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 фактично затримано 12.08.2026 року о 19.05 годин (а.с.12, 32).

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченою частиною четвертою цієї статті. У свою чергу в ч.4 ст. 183 КПК України передбачено випадки, коли слідчий суддя не зобов`язаний, але має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні, тобто змістом цієї норми не заборонено визначати розмір застави підозрюваному при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в тому числі й під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього та визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину ( ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України), - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено в 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 3328 гривень.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 149760 гривень, що відповідає 45 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року) та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України. Внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є не завідомо непосильним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спитрні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 532, 534 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 12.10.2026 року включно, з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Копію ухвали направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), та вручити підозрюваному, його захиснику, прокурору негайно після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 149760 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, що відповідає 45 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на на такий депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 12.10.2026 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 12.10.2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10