Рішення № 138978168, 12.08.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 619/2406/26

Номер провадження 2/585/1306/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», про стягнення надміру виплаченої пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», про стягнення надміру виплаченої пенсії.

Позивач обґрунтовує позовну заяву тим, що ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи з 26.08.2024 по 31.03.2025, призначену відповідно до Закону №1058-IV на підставі заяви від 18.09.2024 №533, виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №318408 від 26.08.2024, виданої міжрайонною Київською медико-соціальною експертною комісією м.Харкова (пенсійна справа 203950011347). 27.05.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України надійшов витяг експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07.03.2025 № 12813, яким було скасовано групу інвалідності ОСОБА_1 з 26.08.2024. Таким чином по пенсійній справі ОСОБА_2 за період з 26.08.2024 по 31.03.2025 виникла переплата пенсії у сумі 16983,97 грн. Відповідна сума є надміру сплаченою та підлягає обов`язковому поверненню на рахунок Пенсійного фонду України пенсіонером добровільно або стягуються в судовому порядку. 02.06.2025 відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було прийняте рішення №203950011347 про припинення виплати пенсії та скасування рішення від 25.09.2024 №203950011347 про призначення пенсії як особі з інвалідністю ОСОБА_1 з дати призначення пенсії - з 26.08.2024. 24.07.2025 листом 2000-0307-8/112294 ОСОБА_1 було повідомлено про виникнення переплати та необхідність повернення коштів на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України, проте даний лист був відповідачем проігнорований та безпідставно отримані кошти у сумі 16983,97 грн. відповідачем повернуті не були, відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області змушене звернутися до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду від 15.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

12 червня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю, посилаючись на, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю III групи за загальним захворюванням. Пенсія по інвалідності призначена на підставі акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №318408 від 26.08.2024, виданого міжрайонною Київською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова, та рішення Пенсійного фонду від 25.09.2024 року №203950011347. Виплати здійснювались на підставі чинного рішення уповноваженого органу, законно та обґрунтовано. 27.05.2025 року Пенсійний фонд отримав витяг експертної команди від 07.03.2025 року №12813, яким групу інвалідності ОСОБА_1 скасовано з 26.08.2024 - тобто заднім числом. На цій підставі позивач припинив виплату пенсії та заявив вимогу про повернення виплачених коштів у сумі 16 983,97 грн. Однак, вже 12.01.2026 року, за результатами нового оцінювання повсякденного функціонування особи відповідачу знову встановлено інвалідність III групи з 01.09.2025 по 12.01.2028 за тими самими діагнозами. На підставі цього рішення 25.02.2026 року сам Пенсійний фонд України видав нове пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 терміном дії до 31.01.2028. Це беззаперечно свідчить: стан здоров`я відповідача об`єктивно відповідав критеріям інвалідності III групи як у спірний період, так і безпосередньо після нього. Позивачем не надано жодних доказів ані рахункової помилки, ані недобросовісності відповідача. Натомість факт повторного встановлення інвалідності є прямим спростуванням будь-яких тверджень про недобросовісність. Позов є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального права, засадам добросовісності та усталеній судовій практиці Верховного Суду України.

У судове засідання сторони не з`явились, проте належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в заяві до суду просив справу розглядати без його участі на підставі норм чинного законодавства.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню доданих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи з 26.08.2024 по 31.03.2025, призначену відповідно до Закону №1058-IV на підставі заяви від 18.09.2024 №533, виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №318408 від 26.08.2024, виданої міжрайонною Київською медико-соціальною експертною комісією м.Харкова.

27.05.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України надійшов витяг експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07.03.2025 № 12813, яким було скасовано групу інвалідності ОСОБА_1 з 26.08.2024.

02.06.2025 відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було прийняте рішення №203950011347 про припинення виплати пенсії та скасування рішення від 25.09.2024 №203950011347 про призначення пенсії як особі з інвалідністю ОСОБА_1 з дати призначення пенсії з 26.08.2024.

24.07.2025 листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 2000-0307-8/112294 ОСОБА_1 було повідомлено про виникнення переплати з 26.08.2024 по 31.03.2025 у розмірі 16983,97 грн. та необхідність повернення коштів на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1058-IV, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, окрім інших пенсійних виплат, пенсія по інвалідності.

Частиною першою статті 30 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ст. 31 Закону № 1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Статтею 35 Закону № 1058-IV визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Органи медико-соціальної експертизи зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез`явлення цих осіб на зазначений огляд (ч. 3 ст. 35 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (далі Порядок), затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року.

Відповідно до пункту 4 вказаного порядку у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц.

З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова № 1338). Вказаною постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338.

Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Згідно з п. 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи права та обов`язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов`язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Зазначеним наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до ст. 35 Закону № 1058-IV державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» передано інформацію про скасування рішень медико-соціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО, в тому числі відносно ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю Ш групи, призначену відповідно до Закону № 1058-IV на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 318408, виданою 26 серпня 2024 року.

Відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ№ 318408, виданого 26 серпня 2024 року, ОСОБА_1 встановлено IIІ групу інвалідності з 26.08.2024 до 01.09.2025.

27.05.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України надійшов витяг експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07.03.2025 № 12813, яким було скасовано групу інвалідності ОСОБА_1 з 26.08.2024.

12.01.2026 року, за результатами нового оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 знову встановлено інвалідність III групи з 01.09.2025 по 12.01.2028, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №65/26/75/В від 12.01.2026, рішення №65/26/75/Р.

На підставі вказаного рішення 25.02.2026 року Пенсійний фонд України видав ОСОБА_1 нове пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 терміном дії до 31.01.2028.

Таким чином, з урахуванням підстав та змісту позову позивач не навів належних та допустимих доказів щодо подання ОСОБА_1 свідомо неправдивих документів, або документів із неправильними відомостями, або приховання достовірних даних про свій стан здоров`я та інші обставини, що впливають на встановлення права особи з інвалідністю на пенсію по інвалідності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Rysovskyy v. Ukraine» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року, «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com SRL v. Moldova» від 08 квітня 2008 року, «Moskal v. Poland» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Lelas v. Croatia» від 20 травня 2010 року і «Toscuta and Others v. Romania» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року та «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в ході розгляду справи не доведено недобросовісності у діях відповідача (набувача пенсії), що є обов`язковою умовою для повернення безпідставно набутих виплат, або набуття відповідачем виплат внаслідок рахункової помилки, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 надмірно отриманих коштів у вигляді нарахованої та виплаченої пенсії за період з 26.08.2024 по 31.03.2025 у розмірі 16983,97 грн., в зв`язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК, за змістом яких у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зокрема судовий збір, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», про стягнення надміру виплаченої пенсії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 17 серпня 2026 року, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua, за № справи 619/2406/26, або у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС у кабінеті користувача.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Цвєлодуб