Рішення № 138978158, 14.08.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/410/26

Провадження № 2/581/347/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

18 червня 2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до суду із позовом, мотивувавши його тим, що 17 квітня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1385958, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 7000 грн з умовою сплати процентів за користування кредитом. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши кредитні кошти, натомість відповідач не виконала умови кредитного договору та кошти не повернула. 29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, згідно з яким до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Позивач вказує, що унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 31570 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23520 грн - заборгованість за відсотками, 1050 грн - заборгованість за комісією.

Окрім заборгованості позивач просив стягнути із відповідача судові витрати -сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У поданому відзиві представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 дійсно укладала вказаний кредитний договір, проте відповідачка не погоджується із повноваженнями позивача, оскільки витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги, який датований 10 вересня 2025 року не може бути пов`язаний з кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 від 17 квітня 2020 року чи договором відступлення прав вимоги від 29 грудня 2020 року № 58 МЛ. Вважає, що оскільки кредитний договір від 17 квітня 2020 року і договір відступлення від 29 грудня 2020 року були підписані ОСОБА_2 , а витяг відступлення прав вимоги підписаний ОСОБА_3 , який не приймав участі в укладенні договору відступлення прав вимоги, то вказаний документ є недостовірним. Вважає, що матеріали справи не містять доказів права ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» як позивача у даних кредитних правовідносинах.

Також вважає, що сума витрат на правничу допомогу завищена.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

17 квітня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1385958, за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі 7000 грн строком на 30 днів з 17 квітня 2020 року. Дата повернення кредиту зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 17 травня 2020 року.

Відповідно до пункту 1.5.1. договору комісія за надання кредиту - 1050 грн, яка нараховується за ставкою 15 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до пункту 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 2520 грн, які нараховуються за ставкою 1,2 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п. 1.6 договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Із п. 2.2.3. договору вбачається, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватися за базовою процентною ставкою згідно п 1.6 договору. Якщо після настання дати встановленої в п. 1.4 договору позичальник продовжуватиме користуватися кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватися протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення товариством в односторонньому порядку нарахування процентів товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням товариства.

Згідно з пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.

Згідно з пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Згідно з пунктом 7.1. цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (а.с. 9-11).

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит №1385958 від 17 квітня 2020 року є графік платежів, згідно з яким до сплати 17 травня 2020 року визначено 10570 грн, з яких 7000 грн сума кредиту, 2520 грн - проценти за користування кредитом, 1050 грн - комісія за надання кредиту (а.с. 12).

Також в матеріалах справи міститься анкета-заява на кредит №1385958 від 17 квітня 2020 року, позичальником в якій зазначено ОСОБА_1 та рішення ТОВ «Мілоан» про погодження умов кредитування по заяві № 1385958 (а.с. 13-14 зворот).

Із довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «Мілоан», вбачається, що із ОСОБА_1 , 17 квітня 2020 року укладено договір № 1385958, який підписано із застосуванням одноразового ідентифікатору L13936, який 17 квітня 2020 року о 14 год 15 хв надіслано на мобільний телефон № НОМЕР_1 (а.с. 12 зворот).

Згідно з платіжним дорученням №18234962 від 17 квітня 2020 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 7000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 1385958 (а.с. 14).

Відповідно до інформації №20.1.0.0/7-260720/118639-БТ від 22 липня 2026 року, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , 17 квітня 2020 року на карту № НОМЕР_3 зараховано грошові кошти у сумі 7000 грн.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №18234962 від 17 квітня 2020 року за період з 17 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року нараховано 31570 грн боргу, з яких 7000 грн - борг по тілу кредиту, 23520 грн - по процентах, 1050 грн - по комісії (а.с. 14 зворот -15).

29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» належне йому право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 1385958 від 17 квітня 2020 року (а.с. 16-20).

Права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п. 6.2.3).

З копії платіжної інструкції №20806 від 29 грудня 2020 року вбачається, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 5446965,03 грн плати за відступлення права вимоги згідно договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29 грудня 2020 року (а.с. 24).

На підтвердження обставин переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 1385958 від 17 квітня 2020 року від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надано витяг з реєстру боржників, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 31570 грн боргу, з яких 7000 грн - борг по тілу кредиту, 23520 грн - по процентах, 1050 грн - по комісії (а.с. 24 зворот).

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на адресу боржника ОСОБА_1 направлялася претензія від 1 квітня 2026 року з вимогою виконання зобов`язання за кредитним договором № 1385958 від 17 квітня 2020 року (а.с. 25).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1385958 від 17 квітня 2020 року ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 14 квітня 2026 року складає 31570 грн (а.с. 15 зворот).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути позику, відсотки, комісію за користування нею, однак свого зобов`язання вчасно не виконала, позику не повернула, нараховані відсотки, комісію не сплатила.

Надалі на підставі укладеного договору факторингу право вимоги про повернення коштів, отриманих в кредит, перейшло до позивача.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно і належним чином, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Водночас суд не може погодитися із розмірів відсотків, нарахованих позивачем, виходячи з такого.

Умовами укладеного кредитного договору передбачено строк, на який його надано - 30 днів з 17.04.2020. Термін (дата) повернення кредиту: 17.05.2020.

Пунктом 2.3.1. договору передбачена можливість продовження строку користування кредитом, а саме для цього позичальник має, зокрема, сплатити комісію за продовження кредиту та частину заборгованості по кредиту.

Матеріали справи не містять доказів продовження 30-денного строку кредиту, у зв`язку з чим із відповідача слід стягнути 7000 грн боргу за сумою кредиту та 2520 грн боргу за відсотками за користування кредитом.

Щодо стягнення 1050 грн комісії за видачу кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Умовами пункту 1.5.1. кредитного договору №1385958 до сукупної вартості кредиту включено комісію за надання кредиту в сумі 1050 грн.

Аналіз цього пункту договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у зазначеному розмірі одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, не зазначено які саме послуги, пов`язані з наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Умови цих пунктів угоди не містять зобов`язання кредитора вчинити відповідну дію на користь позичальника внаслідок отримання комісії.

Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, положення пункту 1.5.1. кредитного договору №1385958 щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 9 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Згідно з частинами 1, 5 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункту 1.5.1. кредитного договору №1385958, яким установлений обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту в загальній сумі 1050 грн є нікчемними, тому суд вважає необґрунтованою позовну вимогу в частині стягнення 1050 грн комісії.

Щодо доводів представника відповідача, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не є належним позивачем у зв`язку з тим, що витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги, який датований 10 вересня 2025 року не може бути пов`язаний з кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 від 17 квітня 2020 року чи договором відступлення прав вимоги від 29 грудня 2020 року № 58 МЛ, а також те, що вказаний витяг підписаний не уповноваженою особою не заслуговують на увагу з тих підстав, що вказаний витяг підписаний генеральним директором ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а доказів відсутності у нього повноважень на підписання документів представником відповідача не наданий.

Окрім того, не надано доказів сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором ні на користь первісного кредитора, ні на користь нового кредитора.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов задоволено на 30 % (31570 грн - 100%, 9520 грн - 30%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 798,72 грн (2662,40 грн - 100%, 798,72 грн - 30%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частин 1 - 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:

копію ордера №0107 від 1 липня 2025 року про надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» адвокатом Усенком М.І. (а.с. 28 зворот),

копію договору про надання правової допомоги №0107 від 1 липня 2025 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», актом наданих послуг №Д/262704, яким передбачено, що вартість послуг на професійну допомогу станом на 14 квітня 2026 року за договором від № 0107 від 1 липня 2025 року становить 8000 грн, детальний опис наданих послуг до акту №Д/26270 від 14 квітня 2026 року (а.с. 28-29).

Беручи до уваги складність справи, яка є справою не значної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, часткове задоволення позовних вимог (на 30%), враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір цих витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1385958 від 17 квітня 2020 року у розмірі 9520 грн боргу, з яких 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2520 грн - заборгованість за відсотками.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 798,72 грн судового збору та 2000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя О. В. Кузьмінський