Рішення № 138977561, 06.08.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3481/25

провадження № 2/445/725/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,5913 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 0,5668 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0366, площею 1,0244 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0053, та земельні ділянки: площею 0,5453 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0365, площею 0,6112 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0052, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ремезівської сільської ради Золочівського району Львівської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати дядька позивача - ОСОБА_3 . Позивач вказує вказує, що ОСОБА_3 рішенням № 35 від 25.12.1993 року виконавчого комітету Ремезівцівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про приватизацію земельних ділянок в особистих підсобних господарствах» затверджено його заяву про передачу у приватну власність безплатно земельних ділянок площею 0,16 та 0,32 га, для ведення особистого підсобного господарства. На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування спадкодавиця повинна була зареєструвати право власності на дану земельну ділянку, але не встигла, оскільки померла. Позивач зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняв її син - ОСОБА_2 , дядько позивача, однак, як вказано вище, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не оформивши за життя права власності на спадкове майно після смерті матері. За життя ОСОБА_2 зробив розпорядження своїм майном, а саме, склав заповіт, яким усе належне йому майно на день смерті заповів своєму племіннику, позивачу - ОСОБА_1 .. Позивач, маючи намір оформити право на спадщину після смерті спадкодавця, звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, однак, нотаріусом йому у цьому було відмовлено, оскільки оригінали правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на майно, відсутні. Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду для захисту свого права на спадкування. В підготовче засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, якою просить справу розглядати у його відсутності, вимоги позову не заперечив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Золочів Золочівського району Львівської області.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ремезівці Золочівського району Львівської області.

Згідно заповіту, складеного 19.12.2018 та посвідченого у Ремезівській сільській раді Золочівського району Львівської області за реєстровим № 83, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , усе належне йому майно на день смерті заповів своєму племіннику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00058957779 вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та його батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 031278 від 03.05.2004, вбачається, що ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 26 січня 2004 року № 17, є власником земельної ділянки площею 1,5913 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 0,5668 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0366, площею 1,0244 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0053, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Ремезівської сільської ради Золочівського району Львівської області.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 130838294 від 13.07.2018, земельна ділянка площею 0,5453 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0365 яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Ремезівської сільської ради Золочівського району Львівської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 130127731 від 09.07.2018, земельна ділянка площею 0,6112 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0052 яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Ремезівської сільської ради Золочівського району Львівської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Згідно рішення від 25.12.1993 року № 35 виконавчого комітету Ремезівцівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про приватизацію земельних ділянок в особистих підсобних господарствах», суд прийшов до висновку, що земельні ділянки площею 0,16 та 0,32 га. були передані померлій ОСОБА_5 у власність для ведення особистого підсобного господарства і для обслуговування особистого підсобного господарства. Тобто спадкодавець ОСОБА_3 подала відповідну заяву, однак не встигла зареєструвати право власності на дану земельну ділянку, оскільки померла.

З довідки № 603 від 16.12.2025, виданої Поморянською селищною радою Золочівського району Львівської області про те, що останнє постійне місце проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Ремезівці Золочівського району Львівської області. зареєстровано за адресою: село Ремезівці Золочівського району Львівської області. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався у Ремезівцівській сільській ралі Золочівського району Львівської області 19 грудня 2018 року за реєстром № 83 в користь племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . По відомостях Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області цей заповіт не змінений і не відмінений.

З довідки № 364 від 05.08.2026, виданої Поморянською селищною радою Золочівського району Львівської області то те, що останнє постійне місце проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , зареєстровано за адресою: село Ремезівці Золочівського району Львівської області. Заповіт від імені гр. ОСОБА_3 в Поморянській селищній раді Золочівського району Львівської області не посвідчувався. Спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняв її онук ОСОБА_1 , який вступив в управління і володіння майном померлої, взявши в користування речі її домашньої обстановки та вжитку, сплатив податок, страхові платежі, похоронив померлу за свої власні кошти, а також проживав разом з нею в селі Ремезівці Золочівського району Львівської області по день її смерті.

Як вбачається з витягу зі Спадкового реєстру № 83653303, інформація після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня, що свідчить про те, що ніхто із можливих спадкоємців не звертався із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Як вбачається з витягу зі Спадкового реєстру № 83653195, інформація після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня, що свідчить про те, що ніхто із можливих спадкоємців не звертався із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, з врахуванням того, що спадщина відносно майна померлої ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Оскільки ОСОБА_2 помер після ІНФОРМАЦІЯ_10 , спадкування щодо його майна регулюється чинним Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1263 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Верховний Суд в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, та від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 у справі тотожних правовідносин, прийшов до висновків, що у випадку, коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. До складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З врахуванням того, що відповідачем позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивач має право на спадкування майна свого дядька та його матері, як спадкоємець за заповітом, спадщину прийняв, наявність інформації про чинність складеного заповіту на користь позивача, відсутність спадкоємців, які мали б право на обов`язкову частку в спадковому майні, відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на спірні земельні ділянки, що є перешкодою для реалізації ним свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.2, 4, 5, 11 ,13 ,200 ,206 ,258 ,259 ,263-265 ,272 ,273 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1268, 1272, 1296 ЦК України, ст. 524, 527, 529, 534, 548, 549 ЦК УРСР, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку площею 1,5913 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 0,5668 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0366, площею 1,0244 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0053, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Ремезівської сільської ради Золочівського району Львівської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 031278 від 03.05.2004, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку 0,5453 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0365, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Ремезівської сільської ради Золочівського району Львівської області, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 130838294 від 13.07.2018, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку 0,6112 га, кадастровий номер 4621886100:09:000:0052, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Ремезівської сільської ради Золочівського району Львівської області, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 130127731 від 09.07.2018, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,32 га, для ведення особистого підсобного господарства і для обслуговування особистого підсобного господарства, яка була передана ОСОБА_3 рішенням від 25.12.1993 року № 35 виконавчого комітету Ремезівцівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про приватизацію земельних ділянок в особистих підсобних господарствах» та отримання документів на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,32 га, для ведення особистого підсобного господарства і для обслуговування особистого підсобного господарства.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,16 га, для ведення особистого підсобного господарства і для обслуговування особистого підсобного господарства, яка була передана ОСОБА_3 рішенням від 25.12.1993 року № 35 виконавчого комітету Ремезівцівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про приватизацію земельних ділянок в особистих підсобних господарствах» та отримання документів на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,16 га, для ведення особистого підсобного господарства і для обслуговування особистого підсобного господарства.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 06.08.2026.

Суддя В. М. Сивак