Ухвала суду № 138977406, 14.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1955/24

Провадження № 1-кп/331/181/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4

(в режимі відеоконференції),

захисника: ОСОБА_5 ,

(в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Запоріжжі у залі суду кримінальне провадження щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 30.03.2009 р. Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

- 22.02.2010 р. Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 296 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений 25.07.2014 на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»;

- 23.02.2015 р. Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 189 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

- 22.11.2017 р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 22.10.2020 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , строк якого закінчується 20.08.2026 року. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на фактичні обставини інкримінованих злочинів, які були встановленні під час досудового розслідування, які у повному обсязі викладені у тексті обвинувального акту, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких. Також, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду; знищення речей, які мають важливе значення для встановлення обставин, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Ризики зі спливом часу не втратили своєї актуальності, також наявність ризиків обґрунтовує поведінкою обвинуваченого під час досудового розслідування, а також матеріалами, що його характеризують. Також звертає увагу суду, що ОСОБА_4 перебував у міжнародному розшуку, переховувався на території іншої держави, судовий розгляд проводився без участі обвинуваченого у порядку спеціального судового розгляду (in absentia).

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_4 судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає пред`явлене йому обвинувачення не обґрунтованим та не доведеним

Захисник обвинуваченого просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Вказав, що зазначені прокурором ризики, на даний момент втратили свою чинність. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. ОСОБА_4 має власне житло в м. Запоріжжі, та з огляду на те, що справа розглядається в м. Запоріжжі, зможе реалізувати свої права та повноцінно користуватись ними.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження дійшов наступного висновку.

Повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошувалося обвинуваченому ОСОБА_4 31 липня 2023 року.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2023 року (провадження № 1-кс/335/2057/2023) надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 11.08.2023 ОСОБА_4 оголошено у розшук.

У кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022080000000391 від 28.07.2022 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2023 (провадження № 1-кс/335/2033/2023) ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (заочно).

Досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022080000000391 від 28.07.2022, проводилось на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2024 року ( провадження № 1-кс/335/933/2024) у порядку спеціального досудового розслідування.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження №12022080000000391 від 28.07.2022 надійшов до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя 01.04.2024 року та на підставі ухвали від 31.10.2024 року розгляд справи здійснювався за відсутності обвинуваченого в порядку спеціального судового провадження. (іn absentia).

Згідно інформації НЦБ Інтерполу у Республіці Молдові 21.05.2025 року на території вказаної країни було затримано громадянина України ОСОБА_4 .

За рішенням компетентних органів ОСОБА_4 було екстрадовано з держави Молдова до України, після чого затримано 08.12.2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, та поміщено до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 10.12.2025 відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується приписами ст. 199 та ст. 177 КПК України. Суд не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, вважає, що, в даному випадку, є обов`язкова умова - обґрунтована підозра, що обвинувачений вчинив злочин, що, на думку суду, підтверджується скеруванням до суду обвинувального акту.

Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, що і здійснюється судом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу положень ст.315 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Наявність високого ризику переховування підтверджується поведінкою обвинуваченого під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження судом: обвинувачений у статусі підозрюваного не з`явився в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, неодноразово не з`являвся у судові засідання. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 був оголошений у розшук, досудове та судове слідство здійснювалось за відсутності обвинуваченого. Обвинувачений викликався в установленому законом порядку, тому згідно приписів кримінального процесуального закону вважається таким, що був належним чином повідомлений про судовий розгляд. Більш того, переховуючись від правоохоронних органів, ОСОБА_4 перетнув державний кордон та тривалий час перебував в іншій країні.

Суд оцінює ризик повторного вчинення кримінального правопорушення як високий. Обвинувачений був неодноразово засуджений за вчинення різних кримінальних правопорушень, інкриміновані у цьому проваджені злочини вчинені ним в умовах слідчого ізолятору, що свідчить про стійку протиправну поведінку.

Надаючи оцінку ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, суд враховує що судовий розгляд хоча і розпочатий, однак свідки та потерпілий безпосередньо судом не буди допитані. Більш того, характер інкримінованих злочинів підвищує цей ризик. З огляду на ці обставини, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є високим.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд розцінює як низький, адже органом досудового розслідування зібрані всі докази по справі, що підтверджує направлення обвинувального акту до суду.

Недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою доводиться тим, що обвинувачений раніше засуджений, стійких соціальних зв`язків не має, переховувався від органів досудового розслідування та суду, крім того, може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Суд вважає, що підстави для застосування іншого запобіжного заходу відсутні, альтернативні більш м`які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, тому наявна необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про можливість застосування домашнього арешту суд оцінює критично, оскільки такий запобіжний захід, навіть із покладенням процесуальних обов`язків, не нівелює ризиків переховування та незаконного впливу на свідків, зважаючи на реальну можливість обвинуваченого порушити встановлені обмеження, підтримувати контакти з можливими свідками, а також унеможливлює належний контроль за його поведінкою в обсязі, достатньому для досягнення мети запобіжного заходу.

На підставі п.1, 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, судом не розглядалось питання про визначення розміру застави у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 31, 372, 615 КПК, суд,

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на час судового розгляду на два місяці терміном дії до 12 жовтня 2026 року включно, без визначення альтернативного запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1