Ухвала суду № 138976735, 12.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/10763/26

ун. № 759/13774/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів та перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до спрощеного провадження з викликом сторін у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 р. до суду надійшов вказаний позов.

25.05.2026 ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін.

30.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про витребування доказів, просив витребувати документи у відповідача, серед яких акти наданих позивачем послуг, первинні бухгалтерські документи, дані вузла комерційного обліку теплової енергії, повний реєстр боржників, акт приймання-передачі права вимоги, методику розподілу теплової енергії..

Клопотання обґрунтовує тим, що самостійно витребувати зазначені докази позивач не може, а тому звернувся із клопотанням до суду, оскільки витребування інформації є необхідним для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

За нормою ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно положень ч. ч. 1, 6, 7 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Однак, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено яким чином витребування саме цих доказів стосується даної справи, що саме вони можуть спростувати чи підтвердити. Подане клопотання є формальним без будь-якого правового обгрунтування та необхідності витребування вказаних доказів. Окрім того, ряд документів та інформацію яку просить витребувати відповідач надано представником позивача, також є документи, які просить витребувати відповідач, зокрема акти надання послуг (приймання-передачі) з постачання теплової енергії, які фактично відсутні, оскільки останні укладаються лише з юридичними, бюджетними установами чи підприємствами (для населення зазвичай використовуються єдині рахунки-квитанції та публічні договори).

Беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи документи, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд вважає, що не підлягають витребуванню докази за заявленим клопотанням відповідача.

Щодо клопотання про перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до спрощеного провадження з викликом сторін , слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про розірвання шлюбу, справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 279 КПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляд в порядку загального позовного провадження, не відноситься.

Частиною 3 ст. 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову є стягнення заборгованості у розмірі 95 102,24 грн., що не перевищує тридяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа може бути розглянута в спрощеному провадженні без виклику сторін, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не можуть бути посвідчені показами свідків, а тому не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На підставі викладеного, оцінивши критерії, визначені у ч. 3 ст. 274 ЦПК України, суд встановив, що предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.

Таким чином, враховуючи, що провадження у справі відкрито та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, а також з урахуванням малозначності справи та конкретних обставин справи, суд вважає за недоцільне проводити розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, тому клопотання в частині переходу до загального позовного з викликом сторін, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами, ст. ст.19, 76, 81, 84, 116, 274-279 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до спрощеного провадження з викликом сторін у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- відмовити.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.Д. Бабич