Ухвала суду № 138976509, 13.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9672/26

Провадження №: 1-кп/755/1481/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 12026100040001102 від 13.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001102 від 13.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , посилаючись на зменшення обсягу ризиків, які стали підставою для застосування відносно обвинуваченої вказаного запобіжного заходу та обтяжливість вказаного запобіжного заходу, враховуючи стан здоров`я обвинуваченої.

Обвинувачена підтримала клопотання свого захисника.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали вказане клопотання.

Прокурор заперечив щодо задоволення вказаного клопотання.

Отже, суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно ж до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 цієї статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу та визначені у п. 1-п. 11 ч. 1 вказаної статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Окрім того, згідно ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я обвинуваченої, її майновий стан та міцність соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, аніж домашній арешт, не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, в умовах воєнного стану.

Будь-які докази, які б свідчили про те, що запобіжний захід, застосований відносно обвинуваченої, є занадто обтяжливим для неї, суду надані не були.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 193-196, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: