Ухвала суду № 138976076, 13.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21743/19

Провадження № 6/752/633/26

У Х В А Л А

13.08.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши заяву Товариства з обмежено відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмежено відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», за якою заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі №752/21743/19 від 23.01.2020р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника «Капіталресурс», а також видати дублікат виконавчого листа №752/21743/19 від 23.01.2020р. про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В обгрунтування заяви посилається на Договір факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025р., за яким право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором б/н від 05.03.2010р. передано заявнику. Також зазначає про втрату оригіналу виконавчого листа №752/21743/19.

Розглянувши матеріали справи та заяви, дослідивши докази, Голосіївський районний суд міста Києва зазначає наступне.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10.12.2019р. у справі №752/21743/19 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором б/н від 05.03.2010р. в розмірі 24 239,96 грн., а також судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що два виконавчі листи у справі №752/21743/19 були направлені позивачу (стягувачу) АТ КБ «Приватбанк» за супровідним листом від 23.01.2020р.

22.08.2025р. між АТ КБ «Приватбанк», як клієнтом, та ТОВ «Капіталресурс», як фактором, був укладений Договір факторингу №8-22/08/2025, за умовами якого клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі в нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) в сумі та в порядку, визначених цим Договором.

У п. 4 Договору факторингу визначено, що моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.

Отже, за положеннями умов Договору факторингу сторони визначили умови, за яких відбувається перехід прав вимоги від клієнта до фактора, а саме: підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань.

Як вбачається, 10.09.2025р. сторонами Договору факторингу підписаний Акт №4 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №4 від 10.09.2025р., за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боргових зобов`язань №4 від 10.09.2025р.

У витягу з реєстру боргових зобов`язань №4 до Договору факторингу значиться боржником ОСОБА_1 .

Отже, до ТОВ «Капіталресурс», виходячи з умов Договору факторингу, перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 від АТ КБ "Приватбанк".

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний виконавець або приватний виконавець.

Згідно з ч. 5 т. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013р. (справа №6-122цс13), заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, а також те, що судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження належним виконанням судового рішення, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» підлягає задоволенню та підлягає заміна стягувача Акціонерне товариством Комерційний банк «Приватбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» відносно боржника ОСОБА_1 .

Щодо видачі дублікату виконавчого листа слід зазначити наступне.

У відповідності до підпункту 17.4. пункту 17 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно діючого законодавства дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 25.09.2015р. за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувалась би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015р. «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних

справах», роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його витратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Підставами для видачі дубліката виконавчого листа є саме втрата виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11.

Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа в разі доведеності втрати його оригіналу. При цьому суд має перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається, на виконанні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження ВП №61399276 з примусового виконання виконавчого листа №752/21743/19, виданого 23.01.2020р. Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 24 239,96 грн.

За постановою державного виконавця від 26.02.2021р. виконавчий лист №752/21743/19 від 23.01.2020р. повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», який визначає, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» від 18.03.2026р. №20.1.0.0.0./7-260312/89902 за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановлено, що оригінали документів (які надійшли до банку в період до 05.10.2025р. включно) за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберігання в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025р. під час ракетного обстрілу з боку рф.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче

провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавчого провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, виходячи з положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», а також з огляду на те, що постановою державного виконавця від 26.02.2021р. виконавчий лист №752/21743/19 від 23.01.2020р. повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення цього виконавчого листа встановлюється з дня його повернення, тобто з 26.02.2021р., та закінчується через три роки, тобто 26.02.2024р.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Заявник не просить про поновлення строку та не вказує про поважні причини його пропуску, які б надавали суду правову можливість його поновити, з огляду на що слід відмовити у видачі дублікату виконавчого листа.

Керуючись пп. 17.4. п. 17 Перехідних положень ЦПК України ст.ст. 260, 261, 433, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмежено відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

2. Замінити стягувача у виконавчому листі №752/21743/19 від 23.01.2020р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» боргу з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (04073, м. Київ, проспект С. Бандери, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 43513923).

3. В іншій частині вимог зави Товариства з обмежено відповідальністю «Капіталресурс» відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 13.08.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА