Ухвала суду № 138975663, 12.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/8567/23

Номер провадження 1-кп/205/415/26

У Х В А Л А

12 серпня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041690000951 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно обвинувального акта у ОСОБА_5 у невстановлені час та місці виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропної речовини в особливо великому розмірі з метою збуту.

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, не маючи жодного передбаченого законодавством України дозволу на проведення законних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами, 23.06.2023 року, приблизно о 18:05 год., ОСОБА_5 прибула до поштомату ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою м. Дніпро, пр. Івана Мазепи, 51Д, де дістала з комірки поштомату адресовану їй посилку від невстановленої особи, в якій, за розрахунком ОСОБА_5 , мали знаходитись наркотичний засіб «канабіс», загальною масою 5,9627 г. та психотропна речовина «метамфетамін», загальною масою 88,6736 г. Таким чином, ОСОБА_5 незаконно придбала наркотичний засіб та психотропну речовину з метою збуту в особливо великих розмірах. Діставши з поштомату вищевказану посилку, ОСОБА_5 почала утримувати її в своїх руках, таким чином, почала незаконно зберігати наркотичний засіб та психотропну речовину з метою збуту в особливо великих розмірах. Однак, одразу після цього, побачивши наближення до неї осіб, яких вона визначила як працівників поліції, ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що вона в даний час здійснює кримінальне правопорушення, скинула посилку з наркотичним засобом та психотропною речовиною та власний телефон на землю, чим намагалася уникнути кримінальної відповідальності. В подальшому, 23.06.2023 року, в період часу з 20 години 00 хвилин до 20 години 20 хвилин, на парапеті поблизу магазину «АТБ-Маркет» за адресою: м. Дніпро, пр. Івана Мазепи, 51Д, в присутності двох понятих жіночої статі та ОСОБА_5 було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено упаковку з-під чаю «Три слона - лісові ягоди», в середині якої знаходився сліп-пакет, заповнений порошкоподібною речовиною кристалічного походження жовтого кольору загальною вагою 104,59 г. та три гіпсові кубики. Крім того, 23.06.2023 року в період часу з 22 год. 45 хв. до 22 год. 50 хв. проведено додатковий огляд, в ході якого від порошкоподібної речовини кристалічного походження загальною вагою 104,59 г. окремо відібрано речовину в меншій кількості яку опечатано в інший спец.пакет.

Так, окремо відібрана 23.06.2023 року в період часу з 22.45 год. до 22.50 год. волога порошкоподібна речовина бежевого кольору масою 1,5880 г. містить психотропну речовину, обіг якої обмежено. Волога порошкоподібна речовина бежевого кольору масою 1,5880 г. містить психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін. Маса метамфетаміну складає 0,3530 г.

Також, вилучена 23.06.2023 року в період часу з 20.00 год. до 20.20 год. волога кристалічна речовина кольором наближеним до «БЕЖ 18.0-14/4» масою 87,0856 г. містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін. Маса метамфетаміну складає 24,1053 г.

Таким чином, загальна маса психотропної речовини метамфетамін становить 24,4583 г., що відповідно до таблиці «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 відноситься до особливо великих розмірів, тобто більше ніж 15 г.

Крім того, три предмети кубічної форми мають всередині кожного згорток ізоляційної стрічки чорного кольору, на якому закріплено два фрагменти жовтого та блакитного кольору. Кожен із згортків містить пакет, виготовлений з полімерного матеріалу з «фіксатором», в середині кожного фрагменти верхівкових частин рослини зеленого кольору масами 2,0386 г., 1,9950 г., 1,9291 г., які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 1,7381 г., 1,6958 г., 1,5465 г. Загальна маса канабісу становить 4,9804 г.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_5 кваліфікуються за ч.3 ст.307 КК України, тобто як незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу та психотропної речовини в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про оголошення у міжнародний розшук обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з неявкою останньої у судові засідання та наявною інформацією про її перебуванні за межами України, а також про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні за безпідставністю.

Вислухавши думку захисника ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення клопотання прокурора, а також дослідивши обвинувальний акт та надані матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до вимог розділу IV КПК України, участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов`язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини.

Пунктом 1 ч.7 ст.42 КПК України на обвинуваченого покладено обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Відповідно до ч.1 ст.335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Відповідно, не визнається такою, що ухиляється від слідства або суду, невідома правоохоронним органам особа, яка вчинила злочин і переховується після цього, а також особа, хоч і відома компетентним органам, але причетність якої до вчинення злочину на момент її зникнення ще не встановлено.

Належною процедурою стосовно обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи в міжнародний розшук.

Чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито змісту зазначеного терміну. При цьому поняття «міжнародний розшук» використовується в цьому кодексі як обов`язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia) (ч. 5 ст. 139, 297-1, 297-4, 323 КПК України).

Суд зазначає, що ст.297-1 КПК України визначений вичерпний перелік статей КК України, за підозрою чи обвинуваченням яких може проводитись спеціальне досудове розслідування чи провадження (in absentia). Разом з цим, КПК України вказує, що вказане провадження може проводитись і щодо інших злочинів, якщо злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук.

Проте, вказаний розділ не містить самого поняття «міжнародний розшук», як в цілому КПК України не містить чіткої дефініції цього слова, або його класифікації, тому суд в даному випадку користується положеннями ст.9 КПК України, відповідно до вимог якої, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Разом з цим, суд вважає, що якщо чинний КПК України чітко не дає класифікацію видів розшуку, то в даному випадку слід звернутись до інших нормативно-правових актів.

Виходячи з результатів аналізу норм чинного КПК України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» та інших відомчих нормативно-правових актів, можемо дійти висновку, що вітчизняне законодавство передбачає три види розшуку: 1) внутрішньодержавний (національний) розшук; 2) міждержавний розшук; 3) міжнародний розшук.

Внутрішньодержавний (національний) розшук осіб направлений на розшук осіб, які вчинили кримінальне правопорушення на території України. Такий розшук може здійснюватися шляхом проведення уповноваженими суб`єктами відповідних ОРЗ, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій у межах ОРС або кримінального провадження.

Міждержавний розшук осіб здійснюється на підставі багатосторонніх або двосторонніх угод. Законодавче визначення міждержавного розшуку закріплене в ст.1 Договору держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав про міждержавний розшук осіб від 10.12.2010 року. Зокрема, «міждержавний розшук це комплекс оперативно-розшукових, пошукових, інформаційно-аналітичних та інших заходів, спрямованих на: виявлення, затримання та взяття під варту з метою видачі або здійснення кримінального переслідування осіб, що переховуються від органів дізнання, слідства або суду та ухиляються від відбування кримінального покарання; встановлення місцезнаходження осіб, що ухиляються від виконання рішення судів за позовами; встановлення місцезнаходження осіб, зниклих безвісти, або тих, хто втратив зв`язок з родичами; встановлення особи людини, яка не здатна повідомити про себе установчі дані; встановлення особи людини за непізнаним трупом; надання інформації про всі категорії осіб, що розшукуються і встановлюються, які знаходяться за межами держави-ініціатора розшуку, але на територіях Сторін».

Виходячи із результатів аналізу положень чинного законодавства України, міжнародно-правових актів і міжнародних договорів, учасником яких є Україна, а також внутрішніх документів Інтерполу та Генеральної асамблеї Інтерполу, можна дійти висновку, що законодавче поняття «міжнародний розшук» нормативно не визначено. Правильність визначення сутності цієї категорії залежить від чіткості розуміння порядку оголошення особи в міжнародний розшук та його безпосереднього здійснення, встановлення органу, який оголошує особу в міжнародний розшук, моменту, з якого особа вважається такою, що перебуває у міжнародному розшуку. У зв`язку з цим необхідно здійснити системний аналіз положень чинного законодавства України, міжнародно-правових актів і міжнародних договорів, нормативних документів Інтерполу та Генеральної асамблеї Інтерполу, які регламентують ці питання.

Разом з цим, чинний КПК України містить Главу 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)», відповідно до якого передбачено, що клопотання про видачу особи готує прокурор, слідчий, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок. Екстрадиція в розумінні Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року передбачає двосторонні відносини між запитуючою та запитуваною сторонами, згідно яких договірні сторони зобов`язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою. Тобто, в даному випадку, екстрадиція як процедура міжнародного співробітництва відбувається вже після того, як особу оголосили в міжнародний розшук задля відшукання та затримання. Викладене дозволяє дійти висновку, що якщо видача особа (екстрадиція) згідно чинного законодавства розрізняє суб`єкта який готує клопотання про видачу в залежності від стадії провадження (досудове розслідування чи судовий розгляд), тоді аналогічно слід дійти висновку, що оголошення у міжнародний розшук на стадії, коли обвинувальний акт вже перебуває в суді - є безальтернативною функцією суду.

Очевидним є те що встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб`єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.

Розшук може відбуватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно - довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних. В свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави - ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.

Розшук особи в Україні та міжнародний розшук особи відрізняється як за територією, на якій здійснюється даний розшук, так і за суб`єктами, які його здійснюють.

Прийняття судом ухвали про оголошення особи у розшук, шляхом задіяння міжнародного співробітництва є єдиним способом реалізації та виконання цього рішення суду та встановлення точного місцезнаходження обвинуваченого за кордоном в разі його виїзду з території України.

Колегією суддів встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 24.06.2025 року звільнена з-під варти під заставу. Так, ОСОБА_5 неодноразово і систематично не з`являється в судові засідання, згідно наданої інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України обвинувачена ОСОБА_5 04.08.2025 року перетнула державний кордон України, пункт пропуску Рава-Руська.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_5 , з метою приводу останньої для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження обвинуваченої ОСОБА_5 можливе в рамках міжнародного оповіщення Генерального секретаріату Інтерполу або запиту про правову допомогу у кримінальному провадженні стосовно осіб, які розшукуються органами правопорядку України, для досягнення цілі міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу застосовується положення розділу IV Інструкції.

У разі прийняття ініціатором розшуку рішення про необхідність використання інформаційних систем Інтерполу стосовно вказаної особи у вигляді оповіщення певного кольору на їх адресу необхідно надати запит на публікацію оповіщення разом із документами, визначеними Розділом IV Інструкції для оповіщення відповідного кольору.

Міжнародний розшук це регламентований нормами національного та міжнародного законодавства комплекс оперативно-розшукових, інформаційно-довідкових, адміністративно-перевірочних заходів, слідчих (розшукових) дій й негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, що здійснюються на території держав-членів Інтерполу з метою встановлення місця знаходження оголошених у розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді та суду й ухиляються від відбування кримінального покарання.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 відсутня за місцем проживання, до суду на виклики не з`являлася, оголошенням її в розшук на території України дієвих результатів не отримано, наявні відомості про її перебування за межами України, що дає підстави дійти висновку, що обвинувачена ухиляється від суду, єдиним способом встановлення місцезнаходження останньої за кордоном є оголошення у міжнародний розшук, оскільки виконання іншим чином завдань кримінального провадження є неможливим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_6 про оголошення обвинувачену ОСОБА_5 в міжнародний розшук підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З наведеної норми вбачається, що у разі оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та доведення прокурором підстав, передбачених ст.177 КПК України, суд може застосувати так звану попередню процедуру застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - обрання запобіжного заходу. Наступним етапом після затримання особи (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - є забезпечення розгляду за участю обвинуваченого клопотання про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід. Таким чином, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу обвинуваченому достатньо встановлення судом обставини оголошення у міжнародний розшук. Додатковою умовою для такого висновку є наявність підстав, передбачених ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, на відміну від процедури застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, який може бути обрано в порядку, передбаченому ч.6 ст.193 КПК України.

Колегією суддів встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 перебуває за межами України, що підтверджується інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України. Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 виїхала за межі України та наразі перебуває в іншій державі, оскільки відомості про в`їзд на територію України на теперішній час відсутні.

У своєму клопотанні прокурор вказує на наявність ризиків вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 дій, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, про ймовірність переховування її від суду.

Ризики вчинення обвинуваченою дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій.

На думку колегії суддів, ризики переховування обвинуваченої від суду є реальними та зумовлюють необхідність дії запобіжного заходу. Зокрема, ризик переховування від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками. Про реалізацію цього ризику свідчить те, що ОСОБА_5 , будучи обвинуваченою у кримінальному провадженні, виїхала до іншої держави та на теперішній час на територію України не поверталася. Крім того, судом прийнято рішення про оголошення обвинуваченої ОСОБА_5 в міжнародний розшук.

Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, суд вважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_5 від суду. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Враховуючи ту обставину, що обвинувачена ОСОБА_5 виїхала за межі території України, а також те, що судом прийнято рішення про оголошення обвинуваченої в міжнародний розшук та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів погоджується з доводами прокурора та вважає, що відносно ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у порядку, передбаченому ч.6 ст.193 КПК України, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, оскільки обвинувачена ОСОБА_5 ухилилася від суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити судове провадження щодо обвинуваченої до її розшуку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 335, 350, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянку України, має повну середню освіту, не заміжня, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судима, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у державний та міжнародний розшук.

Вважати обвинувачену ОСОБА_5 , оголошеною в міжнародний розшук з дня прийняття компетентним органом міжнародної юрисдикції відповідного рішення про оголошення такого розшуку.

Виконання ухвали суду про здійснення розшуку ОСОБА_5 доручити Головному управлінню поліції в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 .

Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянки України, має повну середню освіту, не заміжня, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та яку оголошено у міжнародний розшук, у її відсутності, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Після затримання обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу її доставки до місця розгляду кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Судове провадження по кримінальному провадженню № 12023041690000951 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченої.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3