Рішення № 138975569, 28.01.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3065/25

провадження № 2/208/620/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 січня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 січня 2023 року о 15 годині 22 хвилині на території Ренійського морського торговельного порту, біля 18 причалу, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та автомобіля MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу MAN було завдано механічних пошкоджень.

Позивач посилається на постанову Ренійського районного суду Одеської області у справі №510/216/23, якою встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Крім того, позивач зазначає, що постановою Ренійського районного суду Одеської області у справі №510/212/23 встановлено факт самовільного залишення відповідачем місця дорожньо-транспортної пригоди та його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача як водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, поліс №209902561.

Власник пошкодженого автомобіля MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», у якій транспортний засіб був застрахований за договором добровільного страхування наземного транспорту.

ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» здійснило страхову виплату у розмірі 35 768,04 грн., після чого до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, та звернулося до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з відповідною вимогою про відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що після перевірки поданих документів ним було здійснено страхову виплату на користь ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» у розмірі 29 851,24 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди, позивач вважає, що відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право на регресну вимогу до відповідача у розмірі здійсненої страхової виплати.

Позивач також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві, зазначив розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

09.07.2025 року було відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовногопровадження.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 31 січня 2023 року о 15 годині 22 хвилині на території Ренійського морського торговельного порту сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Обставини дорожньо-транспортної пригоди та вина відповідача підтверджуються постановою Ренійського районного суду Одеської області у справі №510/216/23.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено вирок, ухвалу або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, встановлені постановою суду у справі №510/216/23 обставини щодо вчинення відповідачем порушення Правил дорожнього руху та його причетності до ДТП не підлягають повторному доказуванню в цій цивільній справі.

Крім того, постановою Ренійського районного суду Одеської області у справі №510/212/23 встановлено, що ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 КУпАП.

Таким чином, суд вважає доведеним факт самовільного залишення відповідачем місця дорожньо-транспортної пригоди.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом №209902561.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Отже, закон прямо передбачає право страховика, який здійснив страхову виплату, на регресну вимогу до водія забезпеченого транспортного засобу у випадку самовільного залишення ним місця ДТП.

При цьому право страховика на регрес у такому випадку виникає не внаслідок переходу до нього права потерпілого за правилами статті 993 ЦК України, а безпосередньо на підставі спеціальної норми закону підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стаття 993 ЦК України регулює суброгацію перехід до страховика, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, права вимоги страхувальника або іншої особи до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат.

У цій справі зазначена норма має значення для правовідносин між власником пошкодженого автомобіля, його страховиком ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» та особою, відповідальною за завдану шкоду.

Натомість право ТДВ СК «Альфа-Гарант» вимагати від відповідача повернення здійсненої ним страхової виплати ґрунтується на спеціальній нормі статті 38 Закону №1961-IV.

Судом встановлено, що ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» здійснило страхову виплату у розмірі 35 768,04 грн., а ТДВ СК «Альфа-Гарант» після розгляду відповідних документів здійснило виплату у розмірі 29 851,24 грн.

Факт здійснення позивачем зазначеної виплати підтверджується наданими до суду документами, зокрема платіжною інструкцією №39769 від 24.03.2023 року.

Таким чином, позивач довів наявність сукупності юридично значимих обставин, необхідних для виникнення у нього права регресної вимоги до відповідача, а саме:

настання дорожньо-транспортної пригоди;

вини відповідача у її спричиненні;

наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

здійснення позивачем страхового відшкодування;

самовільного залишення відповідачем місця дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір заявленої до стягнення суми 29 851,24 грн. не перевищує розміру фактично здійсненої позивачем страхової виплати, а тому відповідає межам регресної вимоги, визначеної законом.

Доказів того, що зазначена сума була сплачена позивачем за іншим страховим випадком або що виплата не пов`язана з ДТП від 31 січня 2023 року, суду не надано.

Так само відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат або підтверджували виконання ним обов`язку з відшкодування зазначеної суми.

За таких обставин позовні вимоги ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення з ОСОБА_1 29 851,24 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, а саме: з договору на надання правничої допомоги від 14 травня 2019 року, Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24 лютого 2025 року, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності (малозначність спору, що не потребує вивчення великого обсягу фактичних обставин справи та аналізу значного обсягу судової практики), характер та обсяг наданих адвокатом послуг, з огляду на те, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 7682, 89, 133, 137, 141, 258265, 268, 274279 ЦПК України, ст.ст. 22, 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м.Київ, б-р Лесі Українки, 26 грошові кошти в порядку регресу у розмірі 29 851 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одна) гривня 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м.Київ, б-р Лесі Українки, 26 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м.Київ, б-р Лесі Українки, 26 судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м.Київ, б-р Лесі Українки, 26;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.