Рішення № 138974835, 13.08.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/3504/25

Провадження № 2/734/1116/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 серпня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Домашенка Ю.М.,

секретар судового засідання Легкобит І.В.,

за участі представника відповідача адвоката Савицького І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 46776 грн та судового збору в розмірі 3028 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.12.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір Позики № 4119359, відповідно до якого Первісний кредитор надав Позичальнику позику в розмірі 12000 грн строком на 22 дні зі сплатою процентів за користування такою.

14.06.2021 між «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого Позивач набував права грошової вимоги до Відповідача за вказаним Договором позики.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 46776 грн, з яких: 12000 грн основна сума боргу, 34776 грн проценти.

Представник Відповідача подав відзив, згідно з яким позовні вимоги не визнав з наступних підстав. Боргове зобов`язання Відповідача не могло бути передане новому кредитору, оскільки станом на 14.06.2021, дату укладення Договору факторингу, не існувало. Розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, внаслідок чого не може підтверджувати наявність заборгованості Відповідача. У відповідності до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» списанню підлягають проценти.

Представник Позивача подав відповідь на відзив, згідно з якою чинне законодавство передбачає перехід майбутньої грошової вимоги за договором факторингу. Розрахунок заборгованості є належним доказом наявності заборгованості у Відповідача, адже містить інформацію щодо основної суми боргу, нарахованих процентів тощо. Проценти за договором були правомірно нараховані Первісним кредитором на підставі істотних умов договору, які Відповідачем були погоджені. Станом на дату укладення кредитного договору 30.12.2023 Відповідач не проходив військову службу, отже, позбавлений пільги, передбаченої п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник Відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження надання Відповідачу кредиту, зокрема, платіжне доручення, меморіальний ордер тощо.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив зазначив про розгляд справи без його участі.

Представник Відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

30.12.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір Позики № 4119359. Відповідно до його умов Відповідач отримав позику в розмірі 12000 грн строком на 22 дні. Дата повернення 21.01.2024. Базова процентна ставка за перший день користування Позикою 19.59 %. Базова процентна ставка з другого дня користування Позикою до дати повернення 3 %. Знижена процентна ставка з другого дня користування Позикою до дати повернення 0.01 %. Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 24.10.2025 № 20.1.0.0.0/7-251022/35751-БТ на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 30.12.2023 здійснено переказ у розмірі 12000 грн.

14.06.2021 між «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (даної Договір). Згідно з п. 9.1 Договору строк його дії до14.06.2022, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

З додаткової угоди № 7 від 13.06.2022 до Договору убачається, що Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання Договору за один місяць до закінчення строку його дії, Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Відповідно до Договору та Реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 Позивач набував права грошової вимоги до Відповідача за вказаним договором позики. Згідно з платіжною інструкцією № 21338 від 21.05.2024 Позивач здійснив оплату за відступлення прав вимог за Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором позики становить 46776 грн, з яких: 12000 грн основна сума боргу, 34776 грн проценти.

З довідки військової частини НОМЕР_2 № 322 від 13.01.2026 (форма 5) та копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та з 01.03.2022 почав проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_4 ; нині перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки № 2/13/2825 від 04.04.2026 старший солдат ОСОБА_1 дійсно з 18.12.2024 по 01.04.2025, з 11.07.2025 по 15.10.2025, з 30.10.2025 по 20.03.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Дергачівській мтг. Харківського району Харківської області.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Наданий розрахунок заборгованості у сукупності з випискою АТ КБ «ПриватБанк», яка є первинним бухгалтерським документом, є належним доказом отримання Відповідачем коштів у кредит та наявності заборгованості перед Позивачем.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Верховного суду від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25 визначено, що допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу, обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги це строк платежу; (б) майбутньої вимоги це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги… Майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Як убачається з матеріалів справи, у додатках до позовної заяви містяться належні та допустимі докази (додаткові угоди, Реєстр боржників, акт прийому-передачі Реєстру Боржників, платіжна інструкція), що засвідчують факт набуття Позивачем права грошової вимоги за спірним кредитним договором.

Відповідно доводи представника Відповідача щодо неможливості набуття права майбутньої грошової вимоги суд вважає помилковими.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Ураховуючи, що Відповідач користувався наданим кредитними коштами, не виконуючи зобов`язань щодо їх повернення, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача основну суму боргу (тіло кредиту) у розмірі 12000 грн.

Водночас у стягненні 34776 грн процентів слід відмовити, оскільки вони не підлягали нарахуванню відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір, що підлягав би стягненню з Відповідача на користь Позивача, складає 776.81 грн.

Однак Відповідач згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, у зв?язку з чим понесені Позивачем витрати у виді судового збору у розмірі 776.81 грн слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики в розмірі 12000 гривень.

У решті позову відмовити.

Судові витрати у виді судового збору у розмірі 776 гривень 81 копійку компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ: 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ).

Суддя Юрій ДОМАШЕНКО