Ухвала суду № 138974770, 30.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/3602/21

Провадження 6/522/389/26

УХВАЛА

30 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря Зелінська К.Ю.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання недійсним умов надання кредитного договору

В С Т А Н О В И В:

01.04.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання недійсним умов надання кредитного договору.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, заява передана на розгляд судді Науменко А.В.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2022 у справі № 522/3602/21 з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 303/2308486-СК від 01.03.2016. На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, на підставі якого приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. відкрито виконавче провадження № 71480132. У подальшому, 23.12.2025 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № HI/11/32-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за зазначеним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС». Посилаючись на приписи ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», а також зазначаючи, що перехід прав вимоги є підставою для процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення, заявник просить замінити стягувача АТ «ТАСКОМБАНК» його правонаступником ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчому провадженні № 71480132.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року заяву прийнято до розгляду.

14.07.2026 року до суду надійшли заперечення на клопотання.

ОСОБА_1 зазначає, що заява ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження є безпідставною та не підтвердженою належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами. Подані заявником договір факторингу № НІ/11/32-Ф від 23.12.2025, протокол електронного аукціону, платіжна інструкція та акти приймання-передачі підтверджують лише загальний факт відчуження пулу активів, проте не містять відомостей про відступлення права вимоги за конкретним кредитним договором боржника. Єдиний документ, що міг би підтвердити включення спірного договору до переданих активів, витяг із Реєстру прав вимоги є повністю нечитабельним через неналежну якість друку, що унеможливлює його дослідження судом та ідентифікацію реквізитів зобов`язання відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України. Крім того, матеріали справи містять істотні суперечності щодо предмета відступлення, оскільки за протоколом аукціону відчужувалися 2 247 кредитних договорів, тоді як за актами приймання-передачі фактично передано лише 2 189 прав вимоги, і заявником не надано доказів того, що договір боржника не був виключений з підсумкового переліку. З огляду на невиконання заявником процесуального обов`язку доказування (ст. 12, 81 ЦПК України) та недоведеність факту матеріально-правового правонаступництва, у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження слід відмовити.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року вирішено визнати явку заявника обов`язковою.

В судове засідання призначене на 30.07.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2022 у справі № 522/3602/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 303/2308486-СК від 01.03.2016.

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, на підставі якого приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. відкрито виконавче провадження № 71480132.

23.12.2025 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № HI/11/32-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за зазначеним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

З додатку № 1 до вказаного договору, а саме з Реєстру Прав Вимоги вбачається, що в переліку реєстру зазначений кредитний договір відносно ОСОБА_1 .

Доводи боржника, викладені у запереченнях проти заяви, суд оцінює критично. Вказана відповідачами розбіжність між кількістю кредитних договорів, зазначених у протоколі аукціону та актах приймання-передачі, не спростовує факт реального відступлення права вимоги за спірним зобов`язанням та жодним чином не впливає на чинність відчуження заборгованості відносно боржника. Оскільки наданий Реєстр прав вимоги беззаперечно підтверджує наявність у ньому відомостей щодо ОСОБА_1 та її кредитного договору, факт матеріально-правового правонаступництва ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» є належним чином доведеним.

За змістом частини першої статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ст. 1077 ЦК України).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний правовий висновок сформовано постановою Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі № 2-3897/10 (№ в ЄДРСР 87733066).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом частин першої та третьої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Згідно частини другої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно частини п`ятої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом частини першої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

З огляду на положення статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки відбулося вибуття стягувача у зобов`язанні та на стадії примусового виконання судового рішення виникла необхідність заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, суд дійшов висновку про задоволення заяви та заміну стягувача.

Керуючись ст.ст.259, 260, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання недійсним умов надання кредитного договору задовольнити.

Замінити стягувача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, на правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА АПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, у виконавчому провадженні № 71480132, що відкрито на підставі виконавчого листа, виданого на підставі рішення від 30.06.2022 року по справі 522/3602/21 Приморським районним судом м. Одеси щодо стягнення заборгованості з гр. ОСОБА_1 ;

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст ухвали виготовлений 13.08.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

30.07.26