Рішення № 138973899, 13.08.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/835/2026

Справа 557/928/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 серпня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/928/26,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-ще Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 047,35 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 06 грудня 2020 року ОСОБА_1 уклала із АТ «ОТП Банк» кредитний договір № 2034927865_CARD, за яким останній було надано кредит. Однак, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 15 047,35 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 8 300,00 грн., заборгованість по відсотках 6 747,35 грн.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, у відповідності до якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «Брайт Інвестмент» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Брайт Інвестмент» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 2034927865_CARD, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Неможливість в досудовому порядку врегулювати спір, наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві розгляд справи просила провести без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду, а також відзиву не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена, про що в матеріалах справи наявна розписка відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

02 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

13 серпня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

06 грудня 2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2034927865, який сторонами підписано власноручними підписами та згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у загальному розмірі 6 101,64 грн на придбання товару, з датою остаточного повернення кредиту 06 червня 2021 року, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом застосовується фіксована процентна ставка 0,01 % річних.

У договорі сторони також погодили надання банківських послуг шляхом відкриття кредитної лінії. Дана інформація вказана у паспорті споживчого кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № 2034927865 від 06 грудня 2020 року за період з 07 грудня 2020 року по 14 березня 2023 року, виписки по особовому рахунку за період з 06 грудня 2020 року по 24 березня 2023 року слідує, що сума заборгованості відповідача становить 15 047,35 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 8 300,00 грн., заборгованість по відсотках 6 747,35 грн.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладений дговір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «Брайт Інвестмент» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк», і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. За цим коговором ТОВ «Брайт Інвестмент» одержує право (замість АТ «ОТП Банк») вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами.

Згідно витягу з додатку №1 до договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2034927865 у сумі 15 047,35 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 8 300,00 грн, заборгованість по відсотках 6 747,35 грн.

28 квітня 2026 року позивачем направлено ОСОБА_1 вимогу про погашення кредитної заборгованості.

Мотиви з яких виходив суд та застосовані норми права

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

З наданих та досліджених судом доказів убачається, що відповідач 06 грудня 2020 року уклала кредитний договір з первісним кредитором, за яким отримала грошові кошти у кредит, однак у строки встановлені договором їх не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за ним, яка на підставі договору факторингу була відступлена позивачу.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд, зважаючи на те, що позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та проценти, на що він розраховував при укладенні означеного попередньо договору, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 047,35 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 8 300,00 грн, заборгованість по відсотках 6 747,35 грн.

Прийшовши такого висновку, суд зауважує, що протягом розгляду цивільної справи відповідач, з огляду на вимоги ст. 12, 81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним договором та оспорення розміру заборгованості, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій.

Розподіл судових витрат

Згідно ст. 137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу.

Так, в межах цієї справи позивач ТОВ «Брайт Інвестмент» отримало правову допомогу АБ «Юлії Чміль» на загальну суму 5000,00 грн, що підтверджуються доданими до позовної заяви копіями договору про надання правової допомоги №02/01-26 від 02 січня 2026 року, та акту до ньогол №1906/1-26 від 19 червня 2026 року, які суд вважає належними та допустимими доказами.

Також суд враховує, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Виходячи з предмету спору, значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, відсутності заперечень відповідача щодо співмірності витрат позивача на правову допомогу, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» 15 047 гривень 35 копійок - заборгованості за кредитним договором № 2034927865 від 06 грудня 2020 року, 2 662 гривні 40 копійок судового збору, 5000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, всього 22 709 (двадцять дві тисячі сімсот дев`ять) гривень 75 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 13 серпня 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.