Рішення № 138973788, 04.08.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 755/20609/25

пров. № 2/544/813/2026

Номер рядка звіту 75

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , що діє в інтересах неповнолітньої особи, ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся із позовом до відповідача в інтересах неповнолітньої особи, ОСОБА_3 , про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.02.2025 між ОСОБА_3 та відповідачем фактично виникли трудові відносини. Вона без оформлення трудового договору була допущена до виконання роботи з дозволу директора (менеджера) Elart Cafe (м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 5В) ОСОБА_5 , яка є донькою відповідача. Згідно домовленостей виплачуватися заробітна плата мала регулярно: двічі на місяць, через проміжки, які не перевищують 16 днів, але на практиці виплачувалась частіше на банківську картку позивача ( НОМЕР_1 ). Її робочим місцем була кав`ярня Elart Cafe. Зазначене приміщення орендувалося відповідачем в АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (код ЄДРПОУ 23152907) на території Музею Українського Радіо на підставі Договору оренди нерухомого майна № 545- 7 /4 від 30.12.2024 .

ОСОБА_3 дійшла висновку про перебування у фактичних трудових відносинах, зважаючи на наступні ознаки:

1) наявність окреслених трудових обов`язків (приготування кави відповідно до стандартів компанії; прибирання, дотримання та підтримка чистоти на робочому місці; обслуговування гостей (робота з касою), викладка товарів та продукції);

2)нею виконувалася робота працівника за професією "Бариста";

3)перед допуском її до роботи між нею та Роботодавцем було погоджено розмір зарплати (винагороди)- 700 грн за зміну, яка мала стати її основним джерелом існування;

4)нею виконувалась робота на постійній основі та особисто за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої вона виконується;

5)підлягання правилам внутрішнього трудового розпорядку (робота здійснювалась відповідно до затвердженого Роботодавцем графіку п`ять днів на тиждень, робота починалась о 10:00 і закінчувалась о 17:00);

6)Роботодавцем було визнано право на щотижневі дні відпочинку (вихідні) у суботу та неділю - згідно визначеного графіку;

7)надання Роботодавцем розпоряджень і вказівок щодо виконання роботи, а також здійснення ним контролю за ходом (процесом) виконання роботи;

8)робота виконувалась на визначеному Роботодавцем робочому місці - в Elart Cafe в орендованому Відповідачем приміщенні Музею Українського Радіо - з використанням наданого ним обладнання (кава-машина) і матеріалів (продуктів харчування);

9)Працівниця не несла жодного фінансового ризику.

Перебування у трудових відносинах підтверджують такі докази: 1) переписка у Telegram на тему виконання роботи і виплати зарплати; 2) перепустка, видана АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" ("Суспільне Мовлення") для вільного доступу на територію Музею Українського Радіо; 3) Z-звіт від 02.04.2025 про використання каси на ім`я ФОП ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ); 4) табель використання робочого часу, датований 10.02.2025; отримання грошових переказів на банківську картку (мінімум 5 разів: 19.02.2025, 22.02.2025, 26.02.2025, 22.03.2025 і 28.03.2025).

Працівнику було надано відповідачем перепустку для потрапляння на територію режимного об`єкту (Музею Українського Радіо) на підставі п. 7.5 Договору оренди нерухомого майна, за змістом якого Орендар та його представники І працівники за попереднім погодженням з орендодавцем мають право вільного доступу та користування прибудинковою територією Орендодавця.

З цього приводу ОСОБА_3 було направлено звернення від 24.04.2025 щодо можливого порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_4 в частині неоформлення трудових відносин. У подальшому (27.06.2025) посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Дерпраці було здійснено виїзд за фактичною адресою здійснення діяльності відповідачем. Однак за вказаною адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 встановити не виявилося можливим. На місці охоронник АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" зазначив, що дійсно кав`ярня (Elart Cafe) знаходилась за даною адресою, але приблизно 2 місяці до того була зачинена.

Після цього відповідач надав документи на вимогу посадовців Центрального міжрегіонального управління, де підтвердив у своєму листі від 05.07.2025, що приміщення кафе орендувалося ним як ФОП протягом січня - квітня 2025 року. У цьому листі він спростував як факт працевлаштування ОСОБА_3 , так і взагалі здійснення господарської діяльності упродовж означеного періоду. Проте вказане суперечить наявним у матеріалах справи доказам. У підсумку посадові особи Центрального міжрегіонального управління дійшли висновку про доведеність існування трудових відносин. В акті від 10.07.2025 № Ц/КВ/15102/518, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ФОП ОСОБА_4 зазначено, що фізична особа ОСОБА_3 виконувала роботу Бариста в інтересах ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 без оформлення трудових відносин .

Окремо зазначає, що вказана робота має чітку класифікацію у класифікаторі професій. Таким чином, Бариста належать до професійної категорії - "Офіціанти та буфетники" та має професійну назву роботи (посаду) - Бариста (код за Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій" - 5123, код ЗКППТР -, випуск дкхп - 1 ).

Робота, що виконувалась ОСОБА_3 безпосередньо належить до основної діяльності ФОП ОСОБА_4 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування ( основний) як суб`єкта підприємницької діяльності.

У відносинах, які склалися між ФОП ОСОБА_4 та працівником ОСОБА_3 вбачаються ознаки трудових відносин. ОСОБА_3 була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ № 41 З "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"), що є порушенням ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України.

Вважає, що між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у період з 10.02.2025 по 02.04.2025 фактично тривали трудові відносини, оскільки відносинам між ними були притаманні ознаки підпорядкованості та залежності. Перший день роботи (10.02.2025) підтверджує табель використання робочого часу від 10.02.2025, а останній (02.04.2025)- отриманий позивачем Z-звіт № 130 від 02.04.2025.

Ефективним і належним способом захисту трудових прав виступає встановлення факту трудових відносин та стягнення середнього заробітку за час роботи.

Також на підставі ст. 237-1 КЗпП України пред`являє вимогу про стягнення відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 , адже порушення Роботодавцем її трудових прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Працівник пережила травматичний досвід, стикнувшись як неповнолітня з експлуатацією, що може негативно позначитися на її спроможності реалізувати своє право на працю та будувати свою кар`єру. Оцінює розмір спричиненої моральної шкоди в 10000 грн.

Просить винести рішення про оформлення трудових відносин між Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_4 як роботодавцем· та ОСОБА_3 як працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи з 10.02.2025 по 02.04.2025. Зобов`язати Відповідача нарахувати і виплатити заробітну плату за період з 10.02.2025 по 02.04.2025 на користь ОСОБА_3 згідно ч. 6 ст. 235 КЗпП України. Стягнути з Відповідача відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн на користь ОСОБА_3 .

У подальшому представник позивача подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог у якій зазначив, що на виконання ухвали суду від 07.05.2026 Головним управлінням статистики у м. Києві було надано повідомлення від 10.06.2026 про середню заробітну плату штатних працівників по м. Києву за видом економічної діяльності «Тимчасове розміщування й організація харчування». Відповідно до цього документу, середня заробітна плата у розрахунку на одного штатного працівника становила: за лютий 2025 року - 21663 грн, за березень 2025 року - 20880 грн, за квітень 2026 року - 20 457 грн. Враховуючи це, збільшив розмір позовних вимог у частині стягнення заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді за встановлений період роботи. Зазначає, що станом на дату подання позову сторона позивача не володіла інформацією, яка міститься у документах, наданих Головним управлінням статистики у м. Києві. При визначенні середньої заробітної плати слід керуватися п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100). Останніми двома місяцями роботи, які передували звільненню, були лютий-березень 2025 р. Отже, розмір середньоденного заробітку становить: 21633 грн + 20880 грн / 41 р.д. = 1 036,9 грн. Тому до стягнення з відповідача на користь сторони позивача підлягає (1180,91 грн * 38 р.д.=) 39 402,2 грн.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у встановлений законом строк відзиву на позов не подав. Надав письмові пояснення, у яких зазначив, що категорично не погоджується із заявленими вимогами та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що побудовані на припущеннях та суб`єктивному трактуванні окремих обставин та не підтверджені належними та допустимими доказами. Позивач фактично намагається ототожнити проходження співбесіди, ознайомлення з майбутнім форматом роботи закладу та перебування особи у приміщенні із виникненням трудових правовідносин, що суперечить як фактичним обставинам справи, так і положенням трудового законодавства України. Відповідачем у січні 2025 року було розпочато організаційні заходи щодо можливого відкриття кав`ярні Elart Cafe за адресою: АДРЕСА_1 .

З цією метою було укладено договір оренди приміщення, проводилися ремонтні роботи, облаштування приміщення, встановлення обладнання, формування меню та концепції закладу, а також підбір можливих кандидатів дня подальшого працевлаштування у разі фактичного початку господарської діяльності. Саме з цією метою на платформі Robota.ua було розмішено оголошення про вакансію баристи, після чого проводились співбесіди з потенційними кандидатами, у тому числі з ОСОБА_3 .

При цьому жодна особа, у тому числі ОСОБА_3 , фактично не була допущена до виконання трудових обов`язків. Трудовий договір із нею не укладався ні у письмовій, ні в усній формі, наказ або розпорядження про прийняття на роботу не видавалися, повідомлення до органів Державної податкової служби про прийняття працівника не подавалися, посадові обов`язки не визначалися, робоче місце за працівником не закріплювалося, облік робочого часу не здійснювався, а заробітна плата не нараховувалась та нс виплачувалась.

Фактична господарська діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , взагалі не здійснювалась. Заклад громадського харчування не був відкритий для відвідувачів, касові операції фактично не проводились, стабільна діяльність не здійснювалась, а у подальшому договір оренди приміщення був достроково розірваний. У зв`язку з відсутністю фактичної господарської діяльності була відсутня й потреба у використанні найманої праці працівників.

Переписка у месенджері не є належним та достатнім доказом виникнення трудових правовідносин, оскільки зі змісту такого листування не вбачається факту укладення трудового договору, встановлення обов`язкових умов праці чи оформлення особи як працівника. Наведене листування лише підтверджує факт проведення співбесід та обговорення можливого працевлаштування у майбутньому.

Наявність перепустки для доступу на територію Музею Українського Радіо не підтверджує існування трудових правовідносин, оскільки перепустки оформлювалися для осіб, які мали доступ до приміщення у зв`язку з проведенням організаційних, ремонтних та підготовчих робіт.

Щодо банківських переказів, на які посилається позивач, то сам факт здійснення грошових переказів між фізичними особами не свідчить про виплату заробітної плати. За банківськими даними на картковий рахунок, реквізити якого зазначені позивачем, не здійснювалося переказів з рахунків ФОП ОСОБА_7 , що повністю спростовує доводи про систематичну виплату заробітної плати.

Посилання позивача на Акт інспекційного відвідування та Припис Держпраці також не можуть бути безумовною підставою для задоволення позову, оскільки вказані документи не мають преюдиційного характеру для суду та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами відповідно до положень ст. 89 ЦПК України.

Висновки посадових осіб Держпраці були зроблені переважно на підставі пояснень самої ОСОБА_3 , без належного підтвердження фактичного виконання трудової функції, без встановлення факту систематичного виконання роботи, без документального підтвердження нарахування заробітної плати та без наявності інших обов`язкових ознак трудових правовідносин.

Позивачем не доведено факту існування сталого режиму роботи, систематичного виконання трудових обов`язків, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку чи наявності реального робочого процесу, оскільки фактична господарська діяльність кав`ярні не здійснювалася.

Також безпідставними є вимоги про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про встановлення трудових відносин. За відсутності доведеного факту існування трудових правовідносин відсутні будь-які правові підстави для нарахування заробітної плати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та просив задовольнити позовні вимоги, викладені у ній з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 (а.с.10) 10.02.2025 без оформлення трудового договору була допущена до виконання роботи баристи Elart Cafe (м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 5В) з дозволу директора (менеджера) ОСОБА_5 , яка є донькою відповідача ОСОБА_4 .

Її робочим місцем була кав`ярня Elart Cafe. Зазначене приміщення орендувалося відповідачем в АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (код ЄДРПОУ 23152907) на території Музею Українського Радіо на підставі Договору оренди нерухомого майна № 545- 7 /4 від 30.12.2024 (а.с.107-116). До її обов`язків належало приготування кави відповідно до стандартів компанії; прибирання, дотримання та підтримка чистоти на робочому місці; обслуговування гостей (робота з касою), викладка товарів та продукції. Тобто нею виконувалася робота працівника за професією "Бариста". Вказана робота має чітку класифікацію у класифікаторі професій. Таким чином, Бариста належать до професійної категорії - "Офіціанти та буфетники" та має професійну назву роботи (посаду) - Бариста (код за Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій" - 5123, код ЗКППТР -, випуск дкхп - 1). Робота, що виконувалась ОСОБА_3 безпосередньо належить до основної діяльності ФОП ОСОБА_4 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування ( основний) як суб`єкта підприємницької діяльності (а.с.22-24).

ОСОБА_3 виконувала роботу на постійній основі та особисто за дорученням та під контролем ОСОБА_8 . Робота здійснювалась відповідно до затвердженого Роботодавцем графіку п`ять днів на тиждень ( робота починалась о 10:00 і закінчувалась о 17:00). Роботодавцем було визнано право працівника на щотижневі дні відпочинку (вихідні) у суботу та неділю - згідно визначеного графіку. ОСОБА_3 виконувала роботу на посаді баристи без оформлення трудового договору з 10.02.2025 по 02.04.2025 повний робочий день.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 Кодексу законів про працю України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В постанові від 04.07.2018 року по справі № 820/1432/17 Верховний Суд дійшов до висновку, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з неповнолітнім. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зміст вказаної статті 24 КЗпП України не обмежує право працівника на укладення трудового договору з працедавцем з часу фактичного допущення його до роботи без укладення трудового договору та видання наказу чи розпорядження, суть внесених раніше змін до зазначених норм матеріального права направлена на, зокрема, легалізацію фонду оплати праці та покращення становища працівників у відносинах з працедавцями при оформленні трудових відносин.

Згідно із абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач у своїх поясненнях зазначає про відсутність належних та допустимих доказів факту існування трудових відносин з позивачем. Зазначає, що між сторонами склалися правовідносини лише щодо проходження співбесіди з кандидатом на посаду баристи закладу харчування, ознайомлення його з майбутнім форматом роботи закладу.

Суд вказані пояснення оцінює критично та розцінює їх як намагання відповідача приховати факт існування трудових відносин без укладення трудового договору з неповнолітньою особою, яка в силу свого віку не здатна розуміти юридичні наслідки таких правовідносин.

У відповідності до припису частини 6 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Перебування у трудових відносинах відповідача та ОСОБА_3 у період з 10.02.2025 по 02.04.2025 підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів: перепискою неповнолітньої ОСОБА_3 та директора кафе ОСОБА_5 у месенджері Telegram на тему виконання роботи і виплати зарплати (а.с.33-36). Зміст указаного листування свідчить саме про виконання позивачем трудової функції на посаді баристи, а не ознайомлення з форматом роботи заклади. Зміст переписки свідчить, що позивач отримала доступ до обладнання закладу, приготування напоїв, обслуговування відвідувачів, на неї були покладені обов`язки підтримання чистоти на робочому місці та прибирання. Вказані обов`язки баристи позивач на постійній основі виконувала самостійно у визначений робочий графік, під контролем менеджера закладу ОСОБА_5 . Електронне листування між особами у месенджері Telegram дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Авторство та зміст листування відповідачем не заперечується.

Наявність трудових відносин також підтверджує факт отримання неофіційної оплати праці позивача шляхом зарахування переказів на її банківську картку з рахунку, належного менеджеру закладу ОСОБА_5 (19.02.2025, 22.02.2025, 26.02.2025, 22.03.2025 і 28.03.2025) (а.с.36-38). Аргументів і доказів щодо іншого цільового призначення цих коштів ( аніж оплата за виконану роботу) відповідачем не надано.

Робота, що виконувалась ОСОБА_3 безпосередньо належить до основної діяльності ФОП ОСОБА_4 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування ( основний) як суб`єкта підприємницької діяльності (а.с.22-24).

Також доказами існування трудових відносин між сторонами є перепустка, видана АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" ("Суспільне Мовлення") для вільного доступу позивачки на територію Музею Українського Радіо (а.с. 30), Z-звіт від 02.04.2025 про використання каси на ім`я ФОП ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) (а.с.32) табель використання робочого часу, датований 10.02.2025 (а.с.31).

Вказані документи також спростовують доводи відповідача про те, що господарська діяльність у кафе, де працювала позивач, не здійснювалася. Ці доводи також спростовуються Договором оренди нерухомого майна №545-7/4 від 30.12.2024, укладеного між АТ « Національна суспільна телерадіокомпанія України» та ФОП ОСОБА_4 , за змістом якого передано у користування відповідача майно загальною площею 8 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , для використання його за цільовим призначенням заклад громадського харчування, строком до 31.12.2025. Орендар та його представники І працівники за попереднім погодженням з орендодавцем мають право вільного доступу та користування прибудинковою територією Орендодавця (а.с.107-116).

ОСОБА_3 було направлено звернення від 24.04.2025 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо можливого порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_4 в частині неоформлення трудових відносин. 27.06.2025 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління було здійснено виїзд для проведення позапланового заходу державного нагляду за фактичною адресою здійснення діяльності відповідача - Elart Cafe, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Однак за вказаною адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 встановити не виявилося можливим. На місці охоронник АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" зазначив, що дійсно кав`ярня (Elart Cafe) знаходилась за даною адресою, але приблизно 2 місяці до того була зачинена. Після цього відповідач надав документи на вимогу посадовців Центрального міжрегіонального управління, де підтвердив у своєму листі від 05.07.2025, що приміщення кафе орендувалося ним як ФОП протягом січня - квітня 2025 року. Відповідач спростував як факт працевлаштування ОСОБА_3 , так і взагалі здійснення господарської діяльності упродовж означеного періоду. У підсумку посадові особи Центрального міжрегіонального управління дійшли висновку про доведеність існування трудових відносин між ФОП ОСОБА_4 та працівником ОСОБА_3 . В акті від 10.07.2025 № Ц/КВ/15102/518, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ФОП ОСОБА_4 , зазначено, що фізична особа ОСОБА_3 виконувала роботу Бариста в інтересах ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 без оформлення трудових відносин.

Згідно висновку Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань, у відносинах, які склалися між ФОП ОСОБА_4 та працівником ОСОБА_3 вбачаються ознаки трудових відносин. ОСОБА_3 була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ № 41 З "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"), що є порушенням ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України (а.с.12-19).

Інспектором праці Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 10.07.2025 винесено припис ФОП ОСОБА_4 про усунення порушень законодавства про працю № Ц/КВ/15102/518/П, яким відповідача було зобов`язано усунути порушення норм трудового законодавства шляхом укладення трудового договору з ОСОБА_3 в термін до 11.08.2025 (а.с.20-21), який залишено відповідачем без виконання.

Отже позивач обґрунтовано вимагає від ФОП ОСОБА_4 встановити факт трудових відносин відповідно до вимог частини шостої статті 235 КЗпП України. Оцінивши докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов до висновку про доведеність тих обставин, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, а саме про наявність трудових відносин.

На виконання ухвали суду від 07.05.2026 Головним управлінням статистики у м. Києві було надано повідомлення від 10.06.2026 про середню заробітну плату штатних працівників по м. Києву за видом економічної діяльності «Тимчасове розміщування й організація харчування». Відповідно до цього документу, середня заробітна плата у розрахунку на одного штатного працівника становила: за лютий 2025 року - 21663 грн, за березень 2025 року - 20880 грн, за квітень 2026 року - 20 457 грн. (а.с. 81-83).

Середній заробіток працівника розраховується відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 року № 100.

Останніми двома місяцями роботи, які передували звільненню позивача, були лютий-березень 2025 року. Отже, розмір середньоденного заробітку становить: 21633 грн + 20880 грн / 41 робочих дні за вказаний період = 1 036,9 грн. ОСОБА_3 згідно затвердженого графіка відпрацювала 38 робочих дні. Тому до стягнення з відповідача на користь сторони позивача підлягає (1036,90 грн * 38 р.д.) =39 402,2 грн.

Відповідно до вимог частини 6 статті 235 КЗпП України слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату у вказаному вище розмірі та зобов`язати нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період роботи позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких зазнала особа у зв`язку із посяганням на її трудові права та інтереси.

Суд вважає, що порушення відповідачем трудових прав неповнолітньої ОСОБА_3 , невиплата належних грошових коштів при звільненні,призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Неповнолітня пережила травматичний досвід першого працевлаштування, що може негативно позначитися на її спроможності реалізувати своє право на працю та будувати свою кар`єру. Завдана їй моральна шкода також обумовлюється моральним стражданням унаслідок порушення її законного права оформлення трудових відносин, на заробітну плату, приниження честі, гідності, ігноруванням її прав, внаслідок чого вона тривалий час через державні та судові органи домагалася відновлення своїх прав. Моральну шкоду позивач оцінює в 10000 грн.

Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним, виходячи з характеру зазначеного правопорушення. Виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, в сумі 5 000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, три позовних вимоги позивача задоволені в повному обсязі, а згідно п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3633 грн 60 коп (1211,20 грн *3).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 , що діє в інтересах неповнолітньої особи, ОСОБА_3 , до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи,- задовольнити частково.

Встановити факт трудових відносин ОСОБА_3 , яка виконувала роботу без укладення трудового договору, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 .

Встановити, що ОСОБА_3 виконувала роботу за професією «Бариста» у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з 10.02.2025 по 02.04.2025.

Зобов?язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) нарахувати заробітну плату ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в розмірі 39 402 ( тридцять дев`ять тисяч чотириста дві гривні ) 20 копійок, та виплатити її ОСОБА_3 з відрахуванням податків з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп.

Рішення суду про стягнення заробітної плати за один місяць, з 10.02.2025 року по 10.03.2025 року, в розмірі 20 738 (двадцять тисяч сімсот тридцять вісім) гривень з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), з яких мають бути сплачені податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі, звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О.Сайко