Рішення № 138973577, 13.08.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1895/2026

Справа № 536/1041/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 536/1041/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач ТОВ Фінансова компанія «Технофінанс» звернулося до суду з позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договором № 3573707348-040297 від 30.08.2024 у розмірі 53750 грн 18 коп., понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 30.08.2024 між ТОВ Фінансова компанія «Технофінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «ТехноПрофі» №3573707348-040297, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 12980 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 зі строком повернення до 24.08.2025. Вказав, що за умовами договору кредитування складається з пільгового періоду з 30.08.2024 по 28.09.2024 та поточного періоду кредитування з 29.09.2024 по 24.08.2025. У разі невнесення (або недовнесення) суми грошових коштів для виконання грошового зобов`язання до зазначеної дати невнесена (недовнесена), сума грошового зобов`язання вважається простроченою заборгованістю, та до позичальника застосовується відповідальність за порушення умов цього договору, визначена розділом 6 договору. У поточному періоді кредитування періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 15 днів. Точні терміни (дати) повернення позики та сплати процентів визначені в графіку платежів за цим договором. За користування позикою позичальник, починаючи від дня видачі позики, щоденно сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою 346,75% річних протягом всього строку кредитування, що за базовим розміром становить 0.95% на день від суми позики. Нарахування процентів проводиться щоденно на суму залишку заборгованості за Позикою на початок дня. Нарахування процентів за користування позикою повністю і остаточно припиняється в останній день повернення позики 24.08.2025. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі та надав грошові кошти відповідачеві. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 53750 грн 18 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12980 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 34280 грн 18 коп. та штрафу у розмірі 6490 грн. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс».

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, згідно з матеріалами справи позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була належним чином повідомлена. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст..12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. З врахуванням викладеного лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Судом встановлено, що 30.08.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «ТехноПрофі» № 3573707348-040297. Відповідно до п.2.1 договору позикодавець надав позичальнику, а позичальник прийняв в позику грошові кошти в сумі 12980 грн на умовах строковості, оплатності та поверненності, а позичальник у встановлений цим договором строк та на визначених цим договором умовах зобов`язувався повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позиченими коштами; зазначена сума позики складається з двох частин: одна частина (чиста сума позики) у розмірі 11000 грн видається позичальнику шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , а інша частина у розмірі 1980 грн утримується позикодавцем із суми позики в порядку зарахування однорідних зустрічних грошових вимог в рахунок оплати комісії за видачу позики відповідно до положень п.2.6.2 цього договору. Згідно з п.2.3 договору строк кредитування (строк позики) за цим договором складає 360 календарних днів та складається з пільгового періоду кредитування з 30.08.2024 по 28.09.2024 та поточного періоду кредитування з 29.09.2024 по 24.08.2025; по закінченню вказаного терміну позика має бути повернута у повному обсязі у термін до 24.08.2025; у разі невнесення (або недонесення) суми грошових коштів для виконання грошового зобов`язання до зазначеної дати невнесена (недонесена) сума грошового зобов`язання вважається простроченою заборгованістю та до позичальника застосовується відповідальність за порушення умов цього договору, визначена розділом 6 договору. Пунктом 2.9.1 договору визначено, що денна процентна ставка за цим договором становить 0,35 %. У відповідності до п.2.6.2 комісія за видачу кредиту складає 18 % від чистої суми позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання позикодавцем із суми позики згідно з п.2.6.3 договору. У відповідності до п.4.3 договору у разі несвоєчасного повернення позики позичальником заборгованість за договором, що включає в себе суму позики, нараховані проценти за користування коштами, комісії, штрафні санкції (пеня, штраф) підлягає сплаті шляхом безготівково перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок. Договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) v3lptf та відповідає вимогам законодавства щодо укладення правочинів в електронній формі.

З копії платіжного доручення № 17248 від 30.08.2024 вбачається, що на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 , № НОМЕР_2 були перераховані 12980 грн з призначення платежу: надання позики згідно договору кредитування № 3573707348-040297 від 30.08.2024. Відповідач не спростувала факту отримання грошових коштів за договором.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до ст.. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, неустойка, передбачена ст. 549 ЦК України, обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а не у твердій грошовій сумі, яка не залежить від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3573707348-040297 від 30.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 53750 грн 18 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12980 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 34280 грн 18 коп. та штрафу у розмірі 6490 грн.

Позивач у розрахунку вказує про нарахування штрафу в розмірі 6490 грн, яку включає до суми заборгованості. Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, який продовжується і на час винесення рішення, а строк кредитування діє з 30.08.2024 по 24.08.2025, на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Таким чином, суд уважає, що нарахування штрафу в сумі 6490 грн за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак позовна вимога в частині її стягнення задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує обов`язки за кредитним договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, не оспорював правильність проведених розрахунків, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 3573707348-040297 від 30.08.2024 у розмірі 47260 грн 18 коп., з яких: 12980 грн заборгованість по тілу кредиту та 34280 грн 18 коп. заборгованість по відсоткам.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи із вищенаведеного та пропорційного розрахунку, на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 2341 грн 85 коп. (53750 грн 18 коп./100% = 47260 грн 18 коп./х, х = 87,96 %; 2662 грн 40 коп./100 % = х/87,96 %, х = 2341 грн 85 коп.).

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Частинами 3,4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі з розподілу судових витрат, яка за своєю суттю є заявою про стягнення на користь позивача з відповідача витрат на правову допомогу. Аналіз чинного цивільного процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат за наявності заперечень учасника справи, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2024, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» та адвокатом Кшуташвілі В.О.; копію акту про прийняття-передачу наданих послуг від 03.04.2026, в якому зазначена вартість адвокатських послуг у розмірі 5000 грн, з яких: 1000 грн аналіз докуменів з метою подачі позову до суду та 4000 грн складання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідач заперечень щодо співмірності та розумності витрат на оплату послуг адвоката не висловив.

За таких обставин, за відсутності заперечень відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4398 грн пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (5000 грн/100 %, х/87,96 %, х = 4398 грн).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610, 612, 615, 1052, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити частково позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» (ЄДРПОУ 43868852, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Глобинська, буд.2, офіс 207/2) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» заборгованість за договором № 3573707348-040297 від 30.08.2024 у розмірі 47260 грн 18 коп., з яких: 12980 грн заборгованість по тілу кредиту та 34280 грн 18 коп. заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2341 грн 85 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4398 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Фадєєва