Рішення № 138973117, 13.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2754/25

Провадження № 2/373/194/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої судді Хасанової В.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року представник позивача адвокат Томилко О.Б. звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованості за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024 у загальному розмірі 111645,00 грн, а також понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 24.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір кредитної лінії № 786373966, який підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), який був надісланий їй на вказаний номер мобільного телефону в Заявці під час реєстрації в ІТС на вебсайті Товариства.

При укладанні договору відповідачка та кредитодавець діяли відповідно до алгоритму (порядку) дій в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Відповідачка зареєструвалась в ІТС на сайті Товариства, де заповнила та подала Заявку на отримання кредиту. В заявці вона вказала всі свої персональні дані, номер мобільного телефону та номер банківської картки для перерахування кредиту. Перед погодженням заявки кредитор перевірив особисті дані відповідачки та здійснив перевірку дійсності та автентифікацію платіжної картки відповідачки.

За змістом Кредитного договору кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надав позичальнику кредит у розмірі 27000,00 грн, а позичальник ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит у порядку визначеному договором та сплатити проценти відповідно до умов договору, а також виконати інші умови згідно додатків до договору та Правил надання грошових коштів у позику, які опубліковані на сайті товариства та є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України.

24.07.2024 кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через банк провайдер перерахував кредитні кошти в розмірі 27000,00 грн на банківську карту відповідачки, що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, а також довідкою первісного кредитора.

Відповідачка своє грошове зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого має прострочену заборгованість по кредиту та процентам.

30.12.2024 первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № МВ-ТП/15. Згідно цього договору та відповідно до Реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024 перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Розрахунки заборгованості за кредитним договором підготовлені первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за відповідні періоди перебування у них прав вимог. Станом на дату подання позовної заяви на рахунок позивача не надходило жодного платежу від відповідачки на погашення заборгованості за договором.

Сума кредитної заборгованості, яка була відступлена первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з урахуванням штрафних санкцій, збільшена позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за рахунок донарахування процентів та становить 125145,00 грн.

Позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій не заявляє, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідачки 111645,00 грн кредитної заборгованості, до якої включено заборгованість по кредиту 27000,00 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом 84645,00 грн.

Одночасно із поданням позову представник позивача звернулась до суду із клопотанням про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів, що містять банківську таємницю виписку з карткового рахунку відповідачки на дату отримання кредитних коштів за договором № 786373966 від 24.07.2024.

Ухвалою від 16.09.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в судове засідання. Також ухвалою про відкриття провадження у справі клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що є банківською таємницею.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачка отримала 23.09.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

06.10.2025 до суду від відповідачки надійшов відзив на позов. Позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідачка не визнала. Послалась на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що між нею та первісним кредитором було укладено 24.07.2024 кредитний договір, а також отримання нею коштів кредиту за цим договором на картковий рахунок. Також їй не було повідомлено первісним кредитором про відступлення права вимоги за кредитним договором позивачу. Зазначила, що позивачем неправомірно нараховані відсотки за користування кредитом, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Таким чином, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

14.10.2025 до суду надійшла інформація від АТ КБ «ПриватБанк», що була витребувана судом.

15.10.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Позивачем зазначено, що додані до позовної заяви докази обґрунтовано підтверджують вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором. Заперечення відповідачки не підтверджені жодним доказом, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Одночасно із поданням відповіді на відзив представник позивача звернулась до суду із клопотанням про поновлення строку позивачу на подачу додаткових доказів по справі.

Відповідно до Розпорядження № 21 від 22.01.2026, у зв`язку із звільненням судді Переяславського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 у відставку та відрахуванням з 10.12.2025 зі штату суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого призначено головуючу суддю Хасанову В.В.

Ухвалою судді Хасанової В.В. від 09.03.2026 справу прийнято до провадження та продовжено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою про прийняття справи до провадження відмовлено представнику позивача у поновленні пропущеного процесуального строку на подачу додаткових доказів.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув справу на підставі письмових матеріалів, поданих позивачем, як передбачено ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.07.2024 ОСОБА_1 в особистому кабінеті в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», подала електронну Заявку на отримання грошових коштів в кредит від 24.07.2024 згідно договору (оферти) № 786373966 у розмірі кредитного ліміту 27000,00 грн. Початковий строк кредитування дорівнює тривалості Дисконтного періоду 30 днів, з можливістю продовження та поновлення цього строку максимально до 1826 днів.

У Заявці позичальник вказала свої персональні дані, засоби зв`язку, а також номер банківської картки для переказу кредитних коштів: НОМЕР_1 . Тим самим позичальник висловила згоду на укладення кредитного договору та приєдналась до Правил надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (для фізичних осіб споживачів фінансових послуг) в редакції від 29.03.2024.

Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 786373966 від 24.07.2024, який позичальник підписала одноразовим ідентифікатором «7533» містить інформацію щодо умов кредитування на суму кредиту 27000,00 грн, строк кредитування 30 днів (дисконтний період) з можливістю його продовження та поновлення максимально до 1826 днів. Паспорт споживчого кредиту також містить інформацію щодо видів та розмірів процентних ставок споживчого кредиту.

24.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 на вебсайті Товариства з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом обміну електронними повідомленнями був укладений Договір кредитної лінії № 786373966 (електронна форма) на суму кредиту 27000,00 грн, який підписаний зі сторони кредитодавця кваліфікаційним електронним підписом (КЕП), а зі сторони позичальника електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «NZUS» 24.07.2024 17:06:20.

Вказана сума кредитних коштів 24.07.2024 перерахована ОСОБА_1 за реквізитами її платіжної картки, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 786373966/09092025/Э від 09.09.2025 про здійснення успішного переказу грошових коштів 24.07.2024 17:06:29 в сумі 27000,00 грн з рахунку платника ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через провайдера надавача платіжних послуг платника АТ «ОТП Банк» на ім`я отримувача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом зарахування суми кредиту через надавача платіжних послуг отримувача АТ КБ «ПриватБанк» на платіжну картку отримувача за номером НОМЕР_3 , терміном дії до 10.2027. У довідці зазначено ідентифікатор платіжної операції: 42182-99865-06123.

Про успішний переказ грошових коштівТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок отримувача ОСОБА_1 також підтверджено інформацією ТОВ «ПрофітГід» в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-757 від 06.09.2023.

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 06.10.2025, що надана відповідно до ухвали про витребування доказів, судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітована платіжна картка № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_4 ). За зазначеним картковим рахунком банком 24.07.2024 було зараховано грошові кошти у розмірі 27000,00 грн, що підтверджено випискою по рахунку.

Умовами кредитного договору № 786373966 від 24.07.2024 визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту у розмірі 27000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 договору загальний розмір кредиту за цим договором становить 27000,00 грн. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів під час дисконтного періоду, який складає 30 днів від дати отримання першого траншу (п. 2.4, 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору позичальник пройшла ідентифікацію технічними засобами, що використовуються кредитодавцем в системі BankID НБУ.

Згідно з п. 5.1 договору кожен транш кредиту за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника використовуючи реквізити платіжної картки 4149-49XX-XXXX-5134.

За змістом п. 3.1 п. 3.3 договору строк кредитування під час дисконтного періоду користування кредитом становить 30 днів, який може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду (додаткові 3 дні) оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Зокрема, для здійснення першої пролонгації мають бути сплачені проценти за 30 днів у розмірі 4374,00 грн (за зниженою ставкою згідно п. 8.5.1 договору 0,54 % в день) та за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті буде активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав. Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 календарних днів та застосовуються умови його пролонгації, описані в п. 3.2 договору. Кількість продовжень дисконтного періоду не обмежена.

За змістом пункту 7.1 договору позичальнику рекомендовано повернути суму всю кредиту за всіма наданими траншами у дату закінчення дисконтного періоду кредитування 23.08.2024, тобто на 30-й день від дати отримання першого траншу.

Пунктом 7.2 Договору сторонами врегульовано, що в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору (п. 7.2.1); ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 договору (п. 7.2.2).

Пунктом 11.1 кредитного договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом п`яти років або до його дострокового розірвання/припинення дії, а в частині розрахунків за зобов`язаннями позичальника до повного та належного їх виконання.

Згідно п. 7.3 кінцева дата повернення кредиту визначена сторонами 23.08.2029.

За змістом п. 7.4.1 проценти за договором (плата кредитодавцю за користування кредитом) сплачуються позичальником в обов`язковому порядку не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування (тобто не пізніше 23.08.2024). У разі продовження чи поновлення кредитування на новий дисконтний період позичальник сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду.

Щодо ставок процентів та їх застосування договором визначено наступне.

За змістом п. 8.3 договору розмір базової процентної ставки 1,50 % в день від суми залишку по кредиту за кожний день користування, що становить 547,50 % річних.

Такий же розмір процентної ставки міститься у п. 12.4 договору, де зазначається, що за користування чужими грошовими коштами після закінчення строку дії договору позичальник зобов`язується сплачувати на користь кредитодавця проценти за ставкою 547,50 % річних, що є процентами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Пунктом 8.5.1 договору передбачено, що протягом дисконтного періоду від 24.07.2024 до 23.08.2024 включно (30 днів) нарахування процентів може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,54 % від суми кредиту за кожен день користування коштами.

Згідно п. 8.5.2 договору, якщо позичальник вчинить дії описані у п. 3.2 щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду на період після 23.08.2024 розрахунок процентів за кредитом у період продовжуваного строку може здійснюватися за індивідуальною процентною ставкою 1,34 % від суми кредиту за кожен день, що становить 489,86 % річних.

Договором передбачено право кредитодавця в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, зокрема, в разі дострокового припинення надання кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання договору в порядку передбаченому договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів позичальником (п. 9.1.1.2).

У разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору (п. 9.1.1.7).

Пунктом 9.1.1.13 визначено, що кредитодавець має право передати іншій особі свої права кредитора за Договором без згоди позичальника.

Відповідно до п. 9.1.2.5 кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника про відступлення права вимоги за договором протягом десяти робочих днів із дати такого відступлення, в тому числі шляхом відправлення відповідного повідомлення на електронну пошту позичальника.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024, складений первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», свідчить про наступне.

24.07.2024 ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 27000,00 грн і з цього ж дня протягом 30 днів дисконтного періоду (з 24.07.2024 по 23.08.2024) були нараховані проценти згідно п. 8.5.1 договору за дисконтною ставкою 0,54 % в день. Всього нараховано процентів у розмірі 4374,00 грн.

У визначену договором кінцеву дату дисконтного періоду 23.08.2024 відповідачка на підставі п. 7.4.1 договору сплатила зазначену суму процентів, нарахованих за 30 днів кредитування за дисконтною (пільговою) ставкою, а отже вчинила дії, спрямовані на продовження (пролонгацію) строку кредитування на пільгових умовах, що визначено у п. 3.2, 3.3 договору.

В подальшому з 24.08.2024 по 21.09.2024 відповідачці були нараховані проценти за користування кредитом у розмірі по 243,00 грн в день. 21.09.2024 відповідачкою було сплачено 7047,00 грн, які були зараховані кредитодавцем на сплату процентів, а отже відповідачкою вчинено дії спрямовані на продовження (пролонгацію) договору на пільгових умовах.

Внаслідок невиконання позичальником свого зобов`язання, передбаченого пунктом 7.4.1 договору щодо сплати процентів за наступний дисконтний період кредитування (до 25.10.2024), який не було продовжено (пролонговано), кредитодавець перерахував відповідачці проценти з 22.09.2024 по 29.10.2024 за максимальною «базовою» та водночас «санаційною» процентною ставкою, визначеною у п. 8.3 та у п. 12.4 договору 1,50 % в день від суми неповернутого кредиту.

29.10.2024 відповідачкою було сплачено 15228,00 грн, які були зараховані на сплату процентів нарахованих станом на 29.10.2024, а отже відповідачкою вчинено дії спрямовані на поновлення дисконтного періоду.

Внаслідок невиконання позичальником свого зобов`язання, передбаченого пунктом 7.4.1 договору щодо сплати процентів за наступний дисконтний період кредитування (до 28.11.2024), який не було продовжено (пролонговано), кредитодавець перерахував відповідачці проценти з 30.10.2024 по 30.12.2024 за максимальною «базовою» та водночас «санаційною» процентною ставкою, визначеною у п. 8.3 та у п. 12.4 договору 1,50 % в день від суми неповернутого кредиту.

Також за порушення сплати процентів в кінцеву дату дисконтного періоду кредитування (28.11.2024) на 14 день відповідачці згідно п. 12.3 договору нараховано неустойку в сумі 13500,00 грн: 12.12.2024 6750,00 грн та 19.12.2024 6750,00 грн).

Таким чином у підсумковому значенні, первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначив прострочену заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024 станом на день складання розрахунку 30.12.2024, що є датою відступлення прав вимоги, у загальній сумі 65610,00 грн, з яких: 27000,00 грн заборгованість по кредиту; 25110,00 грн заборгованість по відсоткам, що нараховані за ставкою 1,50 % в день; 13500,00 грн неустойка, нарахована згідно п. 12.3 договору (27000,00 грн х 50,00 %).

30.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) укладено Договір факторингу № МВ-ТП/15.

Відповідно до п. 2.1 у взаємозв`язку з п. 1.3 цього договору клієнт відступає фактору Права вимоги, тобто весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), в тому числі права грошової вимоги по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, що зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти (суму фінансування) в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору факторингу розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту, встановлюється у реєстрі прав вимог.

За змістом п. 4.1 Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день укладення Реєстру прав вимог по формі, визначеній договором

На підтвердження набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржника ОСОБА_1 до позовної заяви долучено витяг з Реєстру прав вимоги від 30.12.2024, в якому під номером 581 значиться боржник ОСОБА_1 , заборгованість якої за договором № 786373966 від 24.07.2024 визначена сумою відступленої грошової вимоги 65610,00 грн, яка складається із: 27000,00 грн заборгованості по кредиту; 25110,00 грн заборгованості по відсоткам; 13500,00 грн неустойка.

Пунктом 2 Реєстру визначено, що сума фінансування належна до оплати клієнту становить 2462820,12 грн, якаповністю сплачена фактором на рахунок клієнта, що встановлено платіжною інструкцією № 1050 від 21.01.2025 зі сплати суми фінансування за Договором факторингу № МВ-ТП/15 від 30.12.2024.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024, що складений ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свідчить про донарахування відповідачці за період з 31.12.2024 по 26.05.2025 (за 147 днів) відсотків по 405,00 грн щодня (1,50 % в день) на загальну суму 59535,00 грн.

Таким чином, з урахуванням розрахунку первісного кредитора, новий кредитор ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» визначив заборгованість відповідачки станом на 26.05.2025 по відсоткам у загальній сумі 84645,00 грн (25110,00 грн + 59535,00 грн); по кредиту 27000,00 грн; по неустойці 13500,00 грн, а всього до стягнення 125145,00 грн.

Позивачем вимогу щодо стягнення штрафних санкцій з відповідачки у розмірі 13500,00 грн не заявлено, а тому загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 111645,00 грн.

Позивач з 27.05.2025 припинив кредитування відповідачки, висунувши їй вимогу достроковогоповернення кредиту та сплати процентів за фактичний час користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також Законом України «Про споживче кредитування».

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1-3 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом ч. 3, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, яким також може бути електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з п. 6. п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших, електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно положень ч.ч.1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність (ч.1 ст. 536 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 513 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків (ч.1 ст. 611 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит, а також порядок повернення кредиту та сплати процентів. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Представником позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» долучено належні та допустимі докази, які у своїй сукупності підтверджують перехід до позивача права вимоги за заборгованістю відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024, які позивач набув від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі Договору факторингу № МВ-ТП/15 від 30.12.2024.

На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що 24.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, шляхом обміну повідомленнями було укладено електронний Договір кредитної лінії № 786373966, який зі сторони позичальника підписано електронним підписом шляхом уведення одноразового ідентифікатора NZUS, а зі сторони кредитодавця КЕП повноважної особи.

Позичальник ОСОБА_1 за допомогою інструменту ідентифікації системи BankID Національного банку пройшла автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Суд погоджується з аргументами представника позивача, що без реєстрації та здійснення входу на вебсайті Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або SMS-повідомлення, кредитний договір не був би укладений. Таке твердження повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19 та інших.

Факт переказу відповідачці кредитних коштів 27000,00 грн за реквізитами платіжної картки: 4149-49ХХ-ХХХХ-5134, яку позичальник повідомила кредитодавцю, доводиться доказами про успішність відповідної платіжної операції, проведеної Банком платника АТ «ОТП Банк» на підставі платіжної інструкції платника, де окрім суми переказу зазначено особу отримувача ОСОБА_1 , номер її банківської картки та надавач платіжних послуг отримувача: АТ КБ «ПриватБанк». Дата/час операції: 24.07.2024 17:06:29.

У цьому контексті суд звертає увагу на положення статті 46 Закону України «Про платіжні послуги», яким регламентовано, що надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією ідентифікує особу. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення.

З наведеного вище положення слідує висновок, що у разі, якщо б під час виконання платіжної операції по перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 , відомості про неї, як про належного отримувача не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

Також факт переказу кредитних коштів в сумі 27000,00 грн відповідачці підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 06.10.2025, з якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 . За зазначеним картковим рахунком банком 24.07.2024 було зараховано грошові кошти у розмірі 27000,00 грн.

Верховний суд у постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зауважив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може належати зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Таким чином, здійснивши три платежі на оплату процентів, що встановлено відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання цього договору, у тому числі суми кредиту та нарахованих процентів.

Отже, зазначений вище Договір кредитної лінії № 786373966 від 24.07.2024 є укладеним. Відповідачка ОСОБА_1 , отримала від кредитора від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитні кошти в сумі 27000,00 грн одним траншем, що згідно п. 2.2, 2.3 договору є загальним розміром кредиту.

Судом ретельно перевірені розрахунки заборгованості за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024, які складені первісним кредитором та позивачем у відношенні відповідачки за період з 24.07.2024 по 26.05.2025 та встановлено наступне.

За умовами кредитного договору відповідачка мала зобов`язання перед кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повернути кредит в сумі 27000,00 грн та сплатити визначені договором проценти, перший платіж за якими мав бути здійснений на кінець 30 денного дисконтного періоду кредитування до 23.08.2024, але не пізніше як за три пільгові дні після нього.

Своє грошове зобов`язання за договором позичальник ОСОБА_1 виконала та відповідно до п. 7.4.1 договору сплатила проценти за користування кредитом на кінець строку дисконтного періоду кредитування 23.08.2024 у розмірі 4374,00 грн, а отже відповідачка вчинила дії спрямовані на продовження (пролонгацію) строку кредитування відповідно до п. 3.2, 3.3 договору.

21.09.2024 відповідачкою було сплачено 7047,00 грн, які були зараховані кредитодавцем на сплату процентів, а отже відповідачкою вдруге вчинено дії спрямовані на продовження (пролонгацію) договору на пільгових умовах.

Внаслідок невиконання позичальником свого зобов`язання щодо сплати процентів за наступний дисконтний період кредитування (до 25.10.2024), який не було продовжено (пролонговано), кредитодавцем було перераховано відповідачці проценти з 22.09.2024 по 29.10.2024 за максимальною базовою процентною ставкою, визначеною у п. 8.3 договору 1,50 % в день від суми неповернутого кредиту.

Визначаючи розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідачки, суд виходить з наступного.

22.11.2023 було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст. 8 Закону України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів ? 2,5 %; протягом наступних 120 днів ? 1,5 %.

Водночас, частиною 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24.12.2023, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24.12.2023, підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1 %, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Оскільки кредитний договір № 786373966 був укладений 24.07.2024, тобто після набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна базова денна процентна ставка за кредитом для відповідачки не могла перевищувати 1,00 %.

Таким чином, суд у відповідності до вимог зазначеного Законувизначає суму заборгованості за процентами за період з 22.09.2024 по 29.10.2024 (38 днів) за максимальною базовою процентною ставкою у розмірі 1,00 % в день від суми неповернутого кредиту, що становить 10260,00 грн (27000,00 грн х 1,00 % х 38 днів).

29.10.2024 відповідачкою було сплачено 15228,00 грн, які необхідно зарахувати на сплату процентів, що нараховані станом на 29.10.2024 у розмірі 10260,00 грн та частково у розмірі 4968,00 грн на сплату основного боргу за тілом кредиту. Таким чином, станом на 30.10.2024 непогашена сума тіла кредиту становить 22032,00 грн (27000,00 грн 4968,00 грн).

Оскільки відповідачкою з 30.10.2024 не було сплачено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом, тобто не було продовжено (пролонговано) строк кредитування на пільгових умовах, то за період з 30.10.2024 по 26.05.2025, що становить 209 днів, суд визначає суму заборгованості за процентами у розмірі 46046,88 грн ( 22032,00 грн х 1,00 % х 209 днів).

З огляду на вищевикладене загальна сума заборгованості за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024, яка стягується судом з відповідачки на користь позивача, складає 68078,88 грн, з яких: 22032,00 грн заборгованість по кредиту; 46046,88 грн проценти за користування кредитом.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2422,40 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону про судовий збір, що підтверджується банківською квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 111645,00 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 68078,88 грн, що становить 60,98 % від ціни позову, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1477,18 грн (2422,40 грн х 60,98 %).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію Договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 укладеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» з АБ «Ліга юридичних технологій та інновацій» в особі керуючого партнера Колінько А.В.; додаткову угоду № 1366 від 07.08.2025 до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024; акт прийому-передачі наданих послуг на суму 5000,00 грн від 07.08.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Колінько А.В.; ордер на надання правничої допомоги від 02.12.2024; платіжну інструкцію № 126 від 07.08.2025 про оплату правової допомоги у розмірі 5000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з положень щодо пропорційності такого відшкодування та керується положеннями ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в сумі 3049,00 грн (5000,00 грн х 60,98 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором № 786373966 від 24.07.2024 у розмірі 68078 (шістдесят вісім тисяч сімдесят вісім) грн 88 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» судовий збір в розмірі 1477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн 18 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3049 (три тисячі сорок дев`ять) грн 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», адреса місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39700642;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В. Хасанова