Рішення № 138972682, 12.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2610/26

провадження у справі № 2/0285/1990/26

12 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Васильчук Л. Й.,

за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник позивача Кудіна Анастасія Вячеславівна

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі Товариство, ТОВ «ФК «ЄАПБ») заборгованість у розмірі 33781,9 грн., а саме: за кредитним договором №72098-08/2025 у розмірі 15770 грн. та за кредитним договором №102728757 у розмірі 18011,90 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9972044. 27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №27012026, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №9972044 у сумі 15770 грн, з яких: 4066 грн. - заборгованість по основному боргу; 5110 грн. - комісія за обслуговування кредиту, 6000 грн. неустойка (штраф, пеня). Крім того, 24.04.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №102728757. 24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №24022026, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №102728757 у сумі 18011,9 грн, з яких: 3900 грн. - заборгованість по основному боргу; 2679,78 грн. - проценти; 3150 грн. - комісія за обслуговування кредиту, 8282,12 грн. неустойка (штраф, пеня).

Ухвалою від 10.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Копія ухвали про відкриття провадження в цій справі судом направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній". Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 24.07.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9972044, відповідно до умов якого: сума кредиту становить 5000 грн. строком на 360 днів з 24.07.2025 по 19.07.2026; денна процентна ставка - 0,89%; комісія за надання кредиту - 15 грн. одноразово; комісія за обслуговування кредиту, що нараховується за ставкою 14.6 грн. від суми кредиту в перший день кожного розрахункового періоду за попередній період (крім останнього періоду). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Кредитні кошти надаються на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Договір підписано одноразовим ідентифікатором 443199.

Відповідно до платіжного доручення від 24.07.2025 грошові кошти в сумі 5000 грн. перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 9972044.

З відомості про щоденні нарахування та погашення, наданих ТОВ «Мілоан» слідує, що кредит надано у розмірі 5000 грн 24.07.2025, нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 15 грн. Також було нараховано та частково сплачено комісію за обслуговування кредиту та частково сплачено тіло кредиту.

27.01.2026 між ТОВ "Мілоан" та позивачем укладено договір факторингу №27012026, відповідно до умов якого ТОВ "ЄАПБ" отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №9972044 від 24.07.2025 на суму 15770 грн., з яких: 4660 грн. - тіло кредиту; 5110 грн. - комісія за обслуговування кредиту; 6000 грн. - неустойка (штраф, пеня), що підтверджується реєстром боржників від 27.01.2026.

Також судом встановлено, що 24.04.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №102728757, відповідно до умов якого: сума кредиту становить 5000 грн. строком на 345 днів з 24.04.2025 по 04.04.2026; комісія за надання кредиту - 200 грн. одноразово; денна процентна ставка - 0,92%; Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 7700.00 грн., що нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 44.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Кредитні кошти надаються на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Договір підписано одноразовим ідентифікатором 750863.

Відповідно до платіжного доручення від 24.04.2025 грошові кошти в сумі 5000 грн. перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 102728757.

З відомості про щоденні нарахування та погашення, наданих ТОВ «Мілоан» слідує, що кредит надано у розмірі 5000 грн 24.04.2025, нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 200 грн. Також було нараховано та частково сплачено комісію за обслуговування кредиту та частково сплачено тіло кредиту та відсотки.

24.02.2026 між ТОВ "Мілоан" та позивачем укладено договір факторингу №24.02.2026, відповідно до умов якого ТОВ "ЄАПБ" отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №102728757 від 24.04.2026 на суму 18011,9 грн., з яких: 3900 грн. - тіло кредиту; 2679,78 грн. відсотки; 3150 грн. - комісія за обслуговування кредиту; 8282,12 грн. - неустойка (штраф, пеня), що підтверджується реєстром боржників №2 від 24.02.2026.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1статті 634 ЦК України).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На підставі частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

У наданих позивачем документах міститься відмітка про те, що підпис позичальника накладений в електронному вигляді шляхом одноразового ідентифікатора.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 1статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до положень статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З навни у матеріалах справи доказів встановлено, що ТОВ "Мілоан" свої обов`язки щодо надання кредиту виконав, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованість відповідача становить:

- за договором №9972044 від 24.07.2025 розмір заборгованості складає 15770 грн., з яких: 4660 грн. - тіло кредиту; 5110 грн. - комісія за обслуговування кредиту; 6000 грн. - неустойка (штраф, пеня);

- за договором №102728757 від 24.04.2025 розмір заборгованості складає 18011,9 грн., з яких: 3900 грн. - тіло кредиту; 2679,78 грн. відсотки; 3150 грн. - комісія за обслуговування кредиту; 8282,12 грн. - неустойка (штраф, пеня).

Разом з тим, суд не погоджується із вказаними розрахунками з огляду на наступне.

Щодо нарахування неустойки.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, ураховуючи, що первісним кредитором нараховано неустойку у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017, №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Відповідно до наданих договорів - комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Проте, позивачем не надано суду доказів наявності переліку додаткових та супутніх банківських послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які первісний кредитор встановив комісію за обслуговування кредиту, а також не надано жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Враховуючи викладене, заборгованість ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню на користь позивача становить:

- за кредитним договором №9972044: 1740 грн (4660 грн (заборгованість за кредитом) - 2920 грн (сплачені відповідачем кошти, що були зараховані в порядку погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту);

- за кредитним договором №102728757: сплачені відповідачем кошти, що були зараховані в порядку погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 3850 грн., які розподілити на погашення відсотків та тіла кредиту, а тому заборгованість за кредитом становить: - 2729,78 грн. - заборгованість за кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, із відповідача на користь Товариства підлягають стягненню 704,54 грн ((1740+2729,78)*(2662,4*2)/33781,9) судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, 07400 НОМЕР_3 у АТ «Такскомбанк») заборгованість за договорами у загальному розмірі 4 469,78 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят дев`ять гривень 78 коп.), а саме: за кредитним договором №9972044 від 24.07.2025 -1740 грн. основне зобов`язання; за кредитним договором №102728757 від 24.04.2025 - 2729,78 грн. основне зобов`язання; судовий збір у розмірі 704,54 грн. (сімсот чотири гривні 54 коп.).

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Головуючий суддя Л. Й. Васильчук