Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 166/1118/26
провадження № 2/166/725/26
категорія: 38
РІШЕННЯ
іменем України
13 серпня 2026 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача Столітній М.М. звернувся у суд із позовом, який мотивує тим, що 12 травня 2025 року між Товаристовом з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі ТОВ "Лінеура Україна") та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір № 5531711 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір). За умовами Кредитного договору сума кредиту складає 5000 грн, строк кредиту 360 днів: з 12 травня 2025 року до 07 травня 2026 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 15 днів.
ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 5000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав особисто під час укладення договору.
У подальшому 13 травня 2025 рорку між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до Кредитного договору, відповідно до умов якого кредитодавцем додатково надано відповідачу кредит у сумі 4000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . З урахуванням внесених змін до Кредитного договору сума кредиту становить 9000 грн.
Ураховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 30 грудня 2025 року між ТОВ "Лінеура Україна", як клієнтом, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (далі ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал"), як фактором, було укладено договір факторингу № 30/12/2025, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором на загальну суму 32222 грн 30 коп., з якої заборгованість за тілом кредиту 8999 грн 99 коп., заборгованість за процентами 18722 грн 31 коп., штрафні санкції 4500 грн.
Станом на дату укладення договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, строк дії Кредитного договору не закінчився, а тому в межах дії його строку позивач у період з 31 грудня 2025 року до 07 травня 2026 року донарахував відсотки за 128 календарних днів: 8999 грн 99 коп. * 0,95% = 85,5 * 128 календарних днів = 10944 грн.
Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача відповідач не здійснив жодного плетажу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у сумі 38666 грн 30 коп., з яких 8999 грн 99 коп. тіло кредиту, 18722 грн 31 коп. проценти, нараховані первісним кредитодавцем, 10944 грн проценти, нараховані позивачем, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Ухвалою суду від 06.07.2026 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, призначено судовий розгляд на 30 липня 2026 року.
Ухвалою від 30.07.2026 відкладено розгляд справи на 10 год 50 хв 13 серпня 2026 року.
Надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача поштове відправлення, у якому містилась копія ухвали від 03.07.2026, повернуто неврученим через відсутність адресата за вказаною адресою.
За наведних обставин, суд уважає, що за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачеві вручена ухвала від 03.07.2026, якою встановлено строк для подання відзиву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує спір за наявними матеріалами.
Позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд установив, що 12 травня 2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 74693. За умовами Кредитного договору ТОВ "Лінеура Україна" надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (п. 1.3 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ "Лінеура Україна" проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 0,95% в день та застосовується в межах всього строку кредиту (п. 1.4.1 Кредитного договору). Згідно з п. 1.6 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 22600 грн.
ТОВ "Лінеура Україна" на виконання умов Кредитного договору 12 травня 2025 року надало відповідачу кредит у розмірі 5000 грн, перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_2 , указаною відповідачем при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ "УПР" № 1-3012 від 30.12.2025 та випискою по належній ОСОБА_1 банківській карті, наданою АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду від 06.07.2026.
13 травня 2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до Кредитного договору (далі Додатквовий договір), який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 99132. За умовами Додаткового договору ТОВ "Лінеура Україна" надає ОСОБА_1 додатково у кредит 4000 гривень (п. 1.2 Додаткового договору). Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 400 грн (п. 1.6 Додаткового договору). З врахуванням зміненої суми кредиту за Кредитним договором загальні витрати за кредитом на дату укладення цього Додаткового договору складають за стандартною процентною ставкою 31604 гривень.
ТОВ "Лінеура Україна" на виконання умов Додаткового договору 13 травня 2025 року надало відповідачу кредит у розмірі 5000 грн, перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_2 , указаною відповідачем при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ "Пейтек" № 20251230 від 30.12.2025 та випискою по належній ОСОБА_1 банківській карті, наданою АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду від 06.07.2026.
Згідно з підписаним директором ТОВ "Лінеура Україна" розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 30 грудня 2025 року у відповідача перед ТОВ "Лінеура Україна" виникла заборгованість у сумі 32222 грн 30 коп., з яких тіло кредиту 8999 грн 99 коп., заборгованість за відсотками 18722 грн 31 коп., штрафні санкції 4500 грн.
Між ТОВ"ФК "Фінтраст Капітал" та ТОВ "Лінеура Україна"30 грудня 2025 року укладено договір факторингу № 30/12/2025, відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна"відступило за грошові кошти ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" право грошової вимоги, строк зобов`язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Лінеура Україна". Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.
Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 32222 грн 30 коп., з яких 8999 грн 99 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18722 грн 31 коп. сума заборгованості за відсотками; 4500 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.
ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" після відступлення права вимоги за Кредитним договором до відповідача у межах строку дії договору нараховано відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 0,95% у сумі 10944 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" за договором № 5531711 про надання споживчого кредиту від 12.05.2025 за 128 календарних днів (31.12.2025-07.05.2026).
Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором.
Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що позивач довів факт укладення Кредитного договору та Додаткового договору до нього між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 , перехід права вимоги за ним до позивача, отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 9000 грн, з яких відповідачем повернуто первісному кредитору 01 коп., правові підстави для нарахування відсотків протягом строку дії Кредитного договору в сумі 30787 грн 31 коп., з яких відповідачем сплачено первісному кредитору 1121 грн, комісії за надання кредиту та додаткової суми кредиту, яка повністю сплачена відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у сумі 38666 грн 30 коп., з яких: 8999 грн 99 коп. тіло кредиту, 29666 грн 31 коп. відсотки за користування кредитом
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.
Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн суд зазначає таке.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 10/12-24 від 10.12.2024, укладений між ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім М.М.; завку № 20991 на виконання доручення за договором № 10/12-2024 від 10.12.2024 із зазначенням переліку послуг професійної правничої допомоги та їх вартістю у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5531711, укладеним 12 травня 2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 ; рахунок на оплату № 20991-12/06-2026 від 12.06.2026 на суму 10000 грн; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2022; акт № 20991 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором № 10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно до якого адвокат Столітній М.М. надав правову допомогу ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 5531711 від 12.05.2025, укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 на загальну суму 10000 грн.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні та позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3500 грн.
З огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн, загалом 6162 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд
ухвалив :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5531711 від 12 травня 2025 року в розмірі 38666 (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 30 (тридцять) копійок, яка складається із: 8999 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок тіло кредиту, 29666 (двадцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 31 (тридцять одна) копійка відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2;
Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун
Судове рішення № 138972341, Ратнівський районний суд Волинської області було прийнято 13.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 166/1118/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: