Ухвала суду № 138972320, 27.07.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 0312/699/2012

провадження №4-с/165/14/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши скаргу адвоката Бакуна Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо не зняття арешту з усіх рахунків, накладеного по примусовому виконанню виконавчого листа №2-228, виданого 15.05.2008 у виконавчому провадженні №29170461,

встановив:

Адвокат Бакун В.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд: - визнати неправомірними дії державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо не зняття арешту з усіх рахунків, накладеного по примусовому виконанню виконавчого листа №2-228, виданого 15.05.2008 у виконавчому провадженні №29170461; - зобов`язати посадових осіб Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти з усіх рахунків ОСОБА_1 , накладеного по примусовому виконанню виконавчого листа №2-228, виданого 15.05.2008 року у виконавчому провадженні № 29170461.

Ознайомившись зі скаргою та долученими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про її повернення скаржнику, з огляду на таке.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 447-1 ЦПК України).

Скарга у виконавчому провадження за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 448 ЦПК України.

Згідно з ч. 1-3 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

До скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, у скарзі не вказано ідентифікатору для повного доступу до інформації про виконавче провадження, що передбачено п. 5 ч. 3 ст. 448 ЦПК України; згідно з п. 6 ч. 3 ст. 448 ЦПК України скарга має містити номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа. Також до скарги не додано докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У поданій скарзі адвокат Бакун В.О. зазначив, що ним оскаржуються дії державного виконавця щодо не зняття арешту з усіх рахунків, накладеного по примусовому виконанню виконавчого листа №2-228, виданого 15.05.2008 у виконавчому провадженні №29170461, посилаючись на лист Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.12.2024 № 197772/22.1-21, з якого вбачається, що на виконанні перебувало виконавче провадження №29170461 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-228, виданого 15.05.2008 про стягнення на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 82134,11 грн, витрати за конвертацію валюти в сумі 1343,21 грн. Виконавчий документ повернуто на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». У знятті арешту відмовлено з посиланням на ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, основним предметом оскарження є відмова (лист) Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.12.2024 року №197772/22.1-21, копія якого долучена до скарги.

Частинами 1, 2 ст. 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

Всупереч вимогам п.7 ч.3 ст. 448 ЦПК України, адвокат Бакун В.О. у поданій скарзі не зазначив дату, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення його прав, внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення державного виконавця.

Лист Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №197772/22.1-21, який є предметом оскарження, датований 11.12.2024 року.

Проте, скарга надіслана поштовим зв`язком 15.07.2026, на адресу суду надійшла 20.07.2026, тобто більше, як через рік з дня прийняття оскаржуваного рішення (листа) державного виконавця.

За приписами ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 року у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Верховний Суд зауважує, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1, 3, 4 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відтак, аналіз наведеного вище правового регулювання дає підстави для висновку, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду (ч. 2 ст. 449 ЦПК України).

У мотивувальній частині скарги адвокат Бакун В.О. повідомляє про те, що було подано позовну заяву до Волинського окружного адміністративного суду, однак суд закрив провадження. У зв`язку з цим, просить поновити строк на подання скарги відносно Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиці до Нововолинського міського суду Волинської області.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що:

«строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Касаційний суд підкреслює, що: законодавець не відносить пропуск строку на подання скарги на дії виконавця до підстав відмови у задоволенні скарги; пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2025 року в справі № 361/717/13-ц (провадження № 61-153св25)).

У статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З наведеного убачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, зокрема, судові рішення у справі №0312/699/2012 (номер судового провадження: 4-с/165/1/26).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20, Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (61-6892св23).

Так, з судового рішення у справі №0312/699/2012 (номер судового провадження: 4-с/165/1/26) вбачається, що заявник звертався до суду з аналогічною скаргою 28.02.2025, яка ухвалю суду від 07.07.2026 залишена без розгляду з зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого заявника ОСОБА_1 та його представника адвоката Бакуна В.О.

Встановлена обставина підтверджує відсуність поважних причин пропуску процесуального строку звернення до суду, а наведена представником заявника, підстава, зокрема звернення до Волинського окружного адміністративного суду і закриття провадження у справі, є неконкретною, не свідчить на користь заявника стосовно пропуску ним процесуального строку з поважних причин, а тому пропущений строк поновленню не підлягає.

Враховуючи вищевикладені обставини, скаргу слід залишити без розгляду та повернути заявнику.

Керуючись ст. 353, 447-449 ЦПК України, суд -

постановив:

У поновленні строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконанця - відмовити.

Скаргу адвоката Бакуна Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо не зняття арешту з усіх рахунків, накладеного по примусовому виконанню виконавчого листа №2-228, виданого 15.05.2008 у виконавчому провадженні №29170461 - повернути скаржнику без розгляду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук