Вирок № 138971944, 13.08.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3410/26

Провадження № 1-кп/0158/193/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030000000032 від 14.01.2025 року про обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велицьк, Ковельського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указами Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, термін дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Верховною Радою на засіданні 15.01.2025 ухвалено Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», яким затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 № 26/2025, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 08.02.2025 строком на 90 діб, у зв`язку з чим в Україні діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», знаючи про складнощі у перетині державного кордону, зокрема дію обмежень щодо виїзду військовозобов`язаних громадян, переслідуючи корисливий мотив, вирішив цим скористатись, організувати і здійснити незаконне переправлення військовозобов`язаної особи через державний кордон за грошову винагороду, вступив у злочинну змову з особою, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження.

Всупереч вищевказаним положенням законодавства ОСОБА_4 за попередньою змовою із особою, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, діючи умисно, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаної особи через державний кордон України та розуміючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009, Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» від 26.03.1994, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, з корисливою метою, вирішив організувати незаконне переправлення особи поза офіційним пунктом пропуску державного кордону України до Республіки Білорусь.

Так, ОСОБА_4 12 січня 2025 року дізнавшись про намір ОСОБА_6 перетнути державний кордон України, з відома особи, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, запропонував останньому за грошову винагороду в розмірі 12 000 доларів США, організувати його незаконний перетин державного кордону України поза офіційним пунктом пропуску до Республіки Білорусь.

Після цього ОСОБА_4 , 24 січня 2025 року, під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 , перебуваючи на території автомобільної стоянки, поблизу АЗС «UPG», що знаходиться в м. Луцьку по вул. Захисників України, 21 Волинської області, будучи обізнаним про намір останнього перетнути державний кордон України, а також достовірно знаючи та усвідомлюючи про відсутність у нього законних підстав для перетину кордону, під час розмови підтвердив свій намір організувати незаконний перетин та повідомив про можливий незаконний спосіб та порядок безпосереднього переправлення через державний кордон України поза встановленими державними пунктами пропуску до Республіки Білорусь, за грошову винагороду в сумі 12 000 доларів США.

Надалі, ОСОБА_4 з відома особи, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, діючи умисно, на виконання заздалегідь складеного злочинного плану, направленого на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 28.02.2025 року близько 08 год. 40 хв., зустрів ОСОБА_6 на АЗС «UPG», що знаходиться в м. Луцьку по вул. Захисників України, після чого разом із ОСОБА_6 на вказаному автомобілі переїхав на АЗС «Ego patrol station», за адресою: м. Ківерці, вул. Комунальна, 14, куди на автомобілі марки «Lexus» д.н.з. НОМЕР_1 прибула особа, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження.

В подальшому, особа, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, перебуваючи в автомобілі «Lexus» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Чкалова в м. Ківерці Волинської області, на виконання спільного злочинного плану отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 12 100 доларів США за організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України.

В свою чергу, ОСОБА_4 з відома особи, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон поза офіційним пунктом пропуску став супроводжувати ОСОБА_6 на транспортному засобі марки «AUDI 100» реєстраційний номер НОМЕР_2 , однак поблизу складу-магазину «Чайка» по вулиці Пилипа Орлика, 61 у м. Ківерці Луцького району Волинської області був затриманий працівниками правоохоронних органів, а спроба незаконного перетину державного кордону України припинена.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

У кримінальному провадженні №12025030000000032, 13.08.2026 року між прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 добровільно, за ініціативою обвинуваченого укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

За змістом цієї угоди про визнання винуватості сторони визнають вищезазначені обставини формулювання обвинувачення і кваліфікацію діяння ч. 3 ст. 332 КК України, а саме:

- організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та зобов`язується:

- беззастережно визнати в суді свою винуватість у вчиненні злочинів в обсязі підозри, яка йому інкримінована у даному кримінальному провадженні;

- до набрання вироку відносно нього законної сили добровільно перерахувати на потреби Збройних Сил України грошові кошти в сумі 300 000,00 грн на рахунок з наступними реквізитами: отримувач в/ч НОМЕР_3 ; код ЄДРПОУ 26632789; код класифікації доходів бюджету 25020100 благодійні внески, гранти та дарунки; КПКВ 2101150; рахунок UA948201720313281002301005049; банк УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва; МФО 820172;

- співпрацювати зі стороною обвинувачення у кримінальному провадженні №12025030000000032 від 14.01.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, давати правдиві, достовірні та повні показання щодо причетності останнього до злочину, у вчиненні якого він підозрюється, у тому числі, і під час судового розгляду провадження щодо ОСОБА_9

- погоджується на конфіскацію в дохід держави вилучені 28.02.2025 під час проведення обшуку в автомобілі марки Audi 100, н.з. НОМЕР_2 , грошових коштів в розмірі 2950 грн.

Сторони погодили, що обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст. 66 КК України, є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; вчинення злочину раніше не судимою особою вперше. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст. 67 КК України - відсутні.

З урахуванням вищенаведеного сторони домовились про можливість за наявності декількох обставин пом`якшуючих покарання, що свідчить про зниження ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та суспільної небезпеки призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.

При узгоджені міри покарання, врахована мета покарання, визначена ст. 50 КК України, яке має на меті не лише покарати засуджену особу, а й слугуватиме її виправленню, запобігання вчиненню злочину нею та іншими особами.

Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та наслідки її невиконання. В угоді зазначено дату її укладення та вона скріплена підписами сторін.

Процесуальна позиція обвинуваченого. Думка учасників судового провадження щодо затвердження угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується із його формулюванням, повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється. При цьому обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, а також, що він під час такого розгляду має право мовчати, допитувати свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь. Проте, все одно обвинувачений просив суд затвердити укладену з прокурором угоду та призначити йому узгоджене покарання. При цьому зазначив, що повністю усвідомлює вид покарання, узгодженого в угоді про визнання винуватості, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього, у разі її затвердження. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Ствердив можливість виконання ним взятих на себе за угодою зобов`язань.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні ствердив про укладення 13.08.2026 року угоди про визнання винуватості в його присутності, не заперечував щодо затвердження її судом.

Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України і положення закону, якими керується.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (абз. ч. 4 ст. 469 КПК України).

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Вимоги п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України щодо обов`язкової участі захисника у разі укладення угоди про визнання винуватості дотримані.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 474 КПК України суд на підставі тверджень сторін переконався в тому, що сторони уклали угоду добровільно і її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення підпадають під категорію кримінальних правопорушень, щодо яких передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачення та погоджується із його формулюванням, погоджується на призначення узгодженого покарання за угодою про визнання винуватості та просить суд затвердити угоду.

Також, в судовому засіданні судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, яке буде йому призначено у разі затвердження угоди судом, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Висновок щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

З огляду на викладене, вислухавши сторони, вивчивши матеріали, надані суду, суд, доходить висновку про те, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч. 3 ст. 332 КК України, у суду немає сумнівів у тому, що обвинуваченому роз`яснено і він повністю розуміє свої права, передбачені кримінальним провадженням на підставі угоди, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, угода відповідає вимогам КПК України, узгоджене покарання не суперечить вимогам КК України, наслідки невиконання угоди сторонам зрозумілі, враховуючи пом`якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, а тому угода підлягає затвердженню.

Мотиви призначення узгодженого покарання.

За приписами ст. 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання, а також звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням (у випадку досягнення такої домовленості).

Відтак суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченим покарання на предмет відповідності вимогам закону, а також можливість звільнити обвинуваченого від його відбування з випробуванням.

Частина 1 ст. 65 КК України передбачає, що суд призначає покарання:

- у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

- відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

- враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та щиро розкаявся, зобов`язався здійснити добровільний внесок грошових коштів для забезпечення обороноздатності України, є пенсіонером раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, сім`я має статус багатодітної, за місцем проживання характеризується позитивно, має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, є ветераном ДКВС України (32 рази заохочувався керівництвом за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків), активно допомагає ЗСУ, залучався до волонтерської діяльності, про що свідчать численні листи - подяки від БО «БФ «Погорина» та БО «БФ «Дія Волонтера».

Отже, із урахуванням викладеного у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого, загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про наявність правових підстав призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженого сторонами угоди покарання.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин кримінального правопорушення, на переконання суду, призначення ОСОБА_4 узгодженого покарання у виді пробаційного нагляду буде справедливим та доцільним, відповідатиме критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.03.2025 року скасувати частково, в частині накладення на наступне майно: мобільний телефон «Philips» ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із вмонтованою сім-карткою НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «Phillips» ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , грошові кошти в сумі 2950 грн., банківські картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_13 , банківську картку «ПУМБ» № НОМЕР_14 .

Арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2025 року скасувати.

Підстав для цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків не встановлено.

Судові витрати по справі (на залучення експерта) відсутні.

Зарахувати строк перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом, відповідно до ст. 72 КК України

Керуючись ст. 369-371, 373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 13.08.2026 року у кримінальному провадженні №12025030000000032 від 14.01.2025 року, укладену між прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України на період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_4 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 72 КК України у строк відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_4 зарахувати строк його затримання з 28.02.2025 року по 01.03.2025 року включно, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні пробаційного нагляду та строк перебування під цілодобовим домашнім арештом в період з 02.03.2025 року по 24.04.2025 року включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за два дні пробаційного нагляду.

Арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.03.2025 року скасувати частково, в частині накладення на наступне майно: мобільний телефон «Philips» ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із вмонтованою сім-карткою НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «Phillips» ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , грошові кошти в сумі 2950 грн., банківські картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_13 , банківську картку «ПУМБ» № НОМЕР_14 .

Арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2025 року скасувати.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «Philips» ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із вмонтованою сім-карткою НОМЕР_6 повернути власнику ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки «Phillips» ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 - повернути власнику ОСОБА_4 ;

- грошові кошти в сумі 2950 грн. конфіскувати в дохід держави;

- банківські картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_13 , банківську картку «ПУМБ» № НОМЕР_14 - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1