Ухвала суду № 138969420, 13.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/23237/25

Провадження №1-кс/523/7603/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

перекладача ОСОБА_6

обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ),

про відвід судді Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_9 , від розгляду кримінальної справи № 523/23237/25

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_9 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.

Захисник ОСОБА_4 , заявив відвід судді Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_9 від розгляду кримінальної справи № 523/23237/25 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України у зв`язку з наявністю обставин, що викликають сумніви у його неупередженості.

В судове засідання особа, якій заявлено відвід, не з`явилась. Судом на підставі положень ст. 81 КПК України визнано можливим розглянути заяву у її відсутність.

В обґрунтування заяви про відвід судді захисник зазначив, що на розгляді Пересипського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, у межах якого на теперішній час також розглядається клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання його під вартою.

Наявність обставин, які об`єктивно можуть викликати сумнів у неупередженості головуючого судді ОСОБА_9 , підтверджується конкретною поведінкою судді під час розгляду цього кримінального провадження.

Під час судового засідання 17.06.2026 року у кримінальному провадженні адвокатами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за участю обвинуваченого та перекладача було складено акт, у якому зафіксовано обставини поведінки головуючого судді ОСОБА_9 . Після оголошення про вихід суду до нарадчої кімнати о 13:45:49 та до 13:48:48 суддя фактично залишався у залі судового засідання, вступав у діалог з учасниками провадження, у тому числі із захисниками обвинуваченого, самим Омер Ахметом та прокурором, щодо реалізації процесуальних прав обвинуваченого. Після того як захисником було поставлено питання щодо перебування головуючого у нарадчій кімнаті, суддя зазначив: «Вважайте, що я був у нарадчій кімнаті», після чого без фактичного перебування у нарадчій кімнаті продовжив оголошення ухвали.

Крім того, судове провадження у справі № 523/23237/25 здійснюється у відкритому судовому засіданні, а судові засідання транслюються в режимі онлайн через офіційний вебпортал «Судова влада України». При цьому судом не постановлювалася та не оголошувалася учасникам кримінального провадження ухвала про здійснення онлайн-трансляції судового засідання, як це передбачено ч. 6 ст. 27 КПК України. Відповідно, учасники провадження не були належним чином повідомлені про здійснення такої трансляції та про порядок її проведення.

Захисники ОСОБА_10 , адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали подану заяву. Додатково пояснили, що суддя під час розгляду справи в судовому засіданні 12.08.2026 р. зазначив що стороною захисту заявлено клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, у тому числі з матеріалами, які були подані та долучені стороною обвинувачення безпосередньо під час судового розгляду.

Судом була висловлена позиція про те, що нормами КПК України передбачена можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження лише до початку судового розгляду або після ухвалення судового рішення. Вказане, на думку захисника, ставить під сумнів можливість реалізації стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Остаточного процесуального рішення за вказаним клопотанням судом не прийнято, однак це має істотне значення для розгляду заяви про відвід, оскільки висловлена судом правова позиція щодо можливості реалізації стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження фактично не узгоджується зі змістом положень КПК України.

Зазначені обставини, у сукупності з іншими обставинами, викладеними у заяві про відвід, об`єктивно породжують у сторони захисту обґрунтовані сумніви у неупередженості головуючого судді, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України є підставою для відводу.

ОСОБА_11 підтримав подану заяву про відвід та аргументи, заявлені його захисниками.

Прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 заперечувала проти заявленого відводу.

Дослідивши заяву, долучені до неї матеріали, вислухавши думку учасників провадження, суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні заявленого відводу, обґрунтовуючи це наступним.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

- за наявності інших обставин, які виключають сумнів у його неупередженості;

- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявив суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції має встановлюватися згідно з: 1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (судді) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; 2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Проте, у цій справі доводи заявника носять характер непідтверджених звинувачень, що не знайшли свого об`єктивного обґрунтування.

Посилання захисника на перебування головуючого поза межами нарадчої кімнати не знайшли свого підтвердження в ході розгляду заяви. У практиці ККС багаторазово підкреслювалося: порушення таємниці нарадчої кімнати є істотним лише тоді, коли воно могло перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК). Сам по собі короткий час перебування в нарадчій кімнаті або формальний характер виходу недостатня підстава для задоволення заяви про відвід.

Як вбачається із заяви та пояснень сторони захисту, додатковою підставою для відводу є те, що судові засідання транслюються в режимі онлайн через офіційний вебпортал «Судова влада України».

Варто зазначити, що оскільки судове засідання у цій справі є відкритим, відповідно до Конституції України (ст. 129) КПК України, (ст. 27, ст. 107) воно може бути доступним для громадськості без спеціальної ухвали судді про трансляцію. Суддя виносить ухвалу коли йдеться про обмеження доступу чи закритий розгляд справи. Але сам факт відкритості засідання і його трансляція у відкритому доступі контролюється не суддею, а Державною судовою адміністрацією України як власником порталу «Судова влада України». Сам суддя вирішує лише питання процесуального порядку (чи відкрите засідання, чи закрите), а технічна реалізація та публічний доступ це компетенція ДСАУ, тобто трансляцію забезпечує і контролює саме Судова адміністрація, а не суддя.

Посилання заявника на висловлену судом правову позицію щодо можливості реалізації стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження також не є підставою для задоволення заяви про відвід, оскільки як зазначив сам адвокат остаточного рішення за вказаним клопотанням судом не прийнято.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені нормами КПК України, трансляція засідання поза волею головуючого, думка сторони захисту про формальний вихід до нарадчої кімнати та відсутність рішення щодо термінів ознайомлення з матеріалами справи не є підставою для відводу судді, визначеному у порядку ст. 35 КПК України, у зв`язку із чим заявлений відвід судді підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді Пересипського районного суду м.Одеси ОСОБА_9 , від розгляду кримінальної справи № 523/23237/25 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: