Ухвала суду № 138969293, 12.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 504/2549/26

Провадження 2/522/10367/26

У Х В А Л А

12 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення коштів з бюджету, які знаходяться без правової підстави та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2026 року до Доброславського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 до ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення коштів з бюджету, які знаходяться без правової підстави та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 15.06.2026 року матеріали вказаної позовної заяви передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси оскільки юридичною адресою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області є: м. Одеса, вул. Садова, 1а, що відноситься до територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.

Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач визначив ціну позову у розмірі 30 072,00 грн та просить суд стягнути з ГУ Казначейської служби України в Одеській області на його користь грошові кошти, а саме: 17 000 грн. - суму сплаченого штрафу відповідно до постанови № 173 від 28.03.2025; 2072,00 грн суму сплаченого виконавчого збору в рамках виконавчого провадження № 78115360 та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн.

Проте, судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять документів на підтвердження сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду.

Обгрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору представник позивача посилається на пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» який передбачає, що несправляється судовийзбвр за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Проте, пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір не справляється за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.

При цьому, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення коштів з бюджету, які знаходяться без правової підстави та стягнення моральної шкоди, не із клопотанням про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.

Разом з тим, пунктом 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Суд зазначає, що положення пункту 11) частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачають звільнення від сплати судового збору у справах про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідних органів.

Отже, застосування цієї норми можливе за умови, що на момент звернення з вимогою про відшкодування шкоди відповідні рішення, дії чи бездіяльність визнаються/уже визнані незаконними в установленому законом порядку.

Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що позивач вернувся до суду із позовною заявою про стягнення коштів, проте, вимог про визнання протиправними (неправомірними) дій чи рішень відповідного органу позивачем не заявлено.

Таким чином, відсутні встановлені судом обставини, які б підтверджували факт заподіяння позивачу шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідного органу.

За таких обставин суд доходить висновку, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні, судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру поданою фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року 3328 гривні.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається із позовної заяви позивачем визначено ціну позову у розмірі 30072,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання даного позову становить 1064,96 грн (1 331,20 грн. х 0.8).

Отже, позивачеві слід усунути недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн. та надати підтвердження сплати судового збору.

Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення коштів з бюджету, які знаходяться без правової підстави та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Науменко

12.08.2026