Рішення № 138969241, 13.08.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3441/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.

при секретарі - Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Овідіополь цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Свої вимоги мотивує тим, що між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного страхування, №410033/4605/0000048 від 19.08.2025 р., забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль KIA, н.з. НОМЕР_1 , згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику вищенаведеного транспортного засобу.

Позивач зазначає, що 20.01.2026 р. в м.Одеса сталася ДТП за участю транспортного засобу Мерседес, н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу KIA, н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль KIA, н.з. НОМЕР_1 .

На підставі заяви ОСОБА_2 , позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 18568,29 грн., що підтверджується платіжним інструкцією №095458 від 06.02.2026 р.

Згідно з постановою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 20.02.2026 р. (справа №521/1344/26), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Згідно витягу з МТСБУ поліс ОСЦПВНТЗ на дату ДТП на транспортний засіб Мерседес, н.з. НОМЕР_2 не укладався/не діяв.

З огляду на наведене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» шкоду заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 18568,29 грн., витрати на сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначенийзакономабо договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено, що між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного страхування, №410033/4605/0000048 від 19.08.2025 р., забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль KIA, н.з. НОМЕР_1 , згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику вищенаведеного транспортного засобу.

20.01.2026 р. в м.Одеса сталася ДТП за участю транспортного засобу Мерседес, н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу KIA, н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль KIA, н.з. НОМЕР_1 .

На підставі заяви ОСОБА_2 , позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 18568,29 грн., що підтверджується платіжним інструкцією №095458 від 06.02.2026 р.

Згідно з постановою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 20.02.2026 р. (справа №521/1344/26), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Згідно витягу з МТСБУ поліс ОСЦПВНТЗ на дату ДТП на транспортний засіб Мерседес, н.з. НОМЕР_2 не укладався/не діяв.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 6 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього рухуУкраїни).

З огляду на те, що ПрАТ «СК«Уніка» відшкодувало завдану майнову шкоду потерпілому, а вина відповідача за ст.124 встановлена постановою суду, то у позивача виникло право вимоги до відповідача, як до особи, яка заподіяла шкоду, про відшкодування завданої шкоди в межах виплаченого страхового відшкодування.

Оцінюючи зібрані в справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" належить стягнути виплачене страхове відшкодування у розмірі 18568,29 грн.

Крім того, згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено 3328,00 грн. судового збору.

А тому, на підставі ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3328,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, і вважає, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу до суми 5000 грн., яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Керуючись ст.ст.76-82,128,141,247,258,259,263-265,280, 354-355ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (ЄДРПОУ 20033533) шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 18568,29 грн, витрати на сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.К.Кочко