Рішення № 138969229, 13.08.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 521/4849/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Спічак Вадима Олексійовича,

за участю секретаря судового засідання: Пірожок Владислава Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», код ЄДРПОУ: 30859524 до ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПАТ «СК УСГ»), звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (IBAN НОМЕР_1 в AT «Укргазбанк», ЄДРПОУ - 30859524) страхове відшкодування в розмірі 187 595,10 грн., сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7050,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.09.2024 року між АТ «СК «УСГ» та Іноземним підприємством «СЖС Україна» був укладений Договір страхування наземних транспортних засобів № 28-1501-24-00238, предметом страхування якого є транспортний засіб «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

18.11.2024 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , якиv керував ОСОБА_1 . Відповідно до схеми місця ДТП, витягу довідки поліції, постанови Київського районного суду міста Одеси від 03.12.2024 року по справі №947/3794/24, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

18.11.2024 року Страхувальник звернувся до ПАТ «СК УСГ» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні документи.

17.01.2025 року ПАТ «СК УСГ» на підставі акту виконаних робіт №АГЗН0026242 від 16.01.2025 року було складено страховий акт №ПСКА-13376 та розрахунок страхового відшкодування.

На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 187 595 грн., що підтверджується платіжним дорученням №52155 від 21.01.2025 року.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерплій особі, перейшло право вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.

Враховуючи ту обставину, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була, 28.12.2023 року позивач звернувся до відповідача з претензію № 50109, в якій просив в добровільному порядку сплатити суму виплаченого страхового відшкодування. Однак останній залишив вказану претензію без отримання.

Враховуючи небажання відповідача в досудовому порядку вирішувати питання щодо повернення зазначеної вище суми, позивач змушений звертатися до суду за захистом свого порушеного права.

Рух справи у суді

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області 14 травня 2026 року було відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 , про стягнення страхового відшкодування, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача адвокат Гедз Ю.В. у судове засідання не з`явилася, але надіслала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надано.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що між ПАТ «СК «УСГ» та Іноземним підприємством «СЖС Україна» укладено договір страхування наземних транспортних засобів № 28-1501-24-00238 від 26.09.2024 року, який складається з Частини 1 (Заява-приєднання) та Частина 2 (Оферта).

Предметом страхування за договором є транспортний засіб «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2023 року випуску, VIN НОМЕР_3 , страхова сума за договором становить 747 720,00 грн.

Також сторонами укладено Додатковий договір №1 до добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1501-24-00238 від 26.09.2024 року, яким внесено зміни та доповнення до умов договору страхування, зокрема щодо порядку визначення розміру страхового відшкодування.

18.11.2024 року о 09 годин 15 хв. в м. Одесі по просп. Небесної Сотні, при виїзді з двору буд. 15А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Renault Express», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Відповідно до відповіді Національної поліції України щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 листопада 2024 року о 09 год. 15 хв., за адресою: м. Одеса, Київський район, проспект Небесної Сотні (Маршала Жукова), 3А, ДТП зафіксовано як бокове зіткнення.

У дорожньо-транспортній пригоді брали участь автомобіль Renault Megane, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіль «Renault Express,» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Іноземному підприємству «СЖС Україна».

Відповідно до відомостей, зазначених у матеріалах ДТП, водієм та власником автомобіля «Renault Megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У матеріалах ДТП ОСОБА_1 зазначено як першого винуватця ДТП. Зазначено, що ним було порушено вимоги Правил дорожнього руху, зокрема п. 10.2 ПДР, що стало підставою для оформлення адміністративного матеріалу за фактом дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок ДТП автомобіль «Renault Express», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав пошкодження передньої центральної частини.

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2024 року у справі № 947/37947/24 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 гривень. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодженн з матеріальними збитками.

18 листопада 2024 року страхувальник звернувся до ПАТ «СК УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

У заяві про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 18 листопада 2024 року страхувальник повідомив ПАТ «СК «УСГ» про дорожньо-транспортну пригоду та зазначив пошкодження застрахованого транспортного засобу, зокрема капота, решітки та бампера. Про настання дорожньо-транспортної пригоди було повідомлено УПП м. Одеси.

21 листопада 2024 року проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «Renault Express», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що складено протокол огляду транспортного засобу № 11-020.

16 січня 2025 року ТОВ «АВТО ГРУП +» складено акт виконаних робіт № АГЗН0026242, згідно з вказаним актом вартість виконаних робіт, запасних частин та матеріалів становила 188 595,10 грн.

17 січня 2025 року ПАТ «СК УСГ» складено страховий акт № ПСКА-13376, яким визначено розмір страхового відшкодування, та розрахунок суми страхового відшкодування у розмірі 187 595,10 грн.

21 січня 2025 року ПАТ «СК УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування ІП «СЖС Україна» у розмірі 187 595,10 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 52155 від 21 січня 2025 року. У призначенні платежу зазначено: «Страх.відшк. 28-1501-24-00238 в26.09.24 стр.акт ПСКА*13376 в 17.01.25; ІП СЖС УКРАЇНА; ЄДРПОУ 14367709;т.зRenault EXPRESS,д.н. НОМЕР_2 . Без ПДВ.

24 січня 2025 року № 53221 ПАТ «СК «УСГ» направило на адресу ОСОБА_1 претензію щодо відшкодування суми збитків, завданих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 листопада 2024 року.

Доказів відшкодування відповідачем грошових коштів у добровільному порядку до суду не надано

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно із ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить у межах цієї суми право вимоги, яку страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

На підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз`яснень викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність на момент настання ДТП відповідача не була застрахована.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідач особисто несе відповідальність за нанесену шкоду.

Беручи до уваги вищевикладене в сукупності та те, що відповідачем не подано будь-яких доказів, які б доводили необґрунтованість вимог позивача, а судом встановлено, що ПАТ «СК «УСГ» відшкодувало ПАТ «СЖС Україна» виплату страхового відшкодування, сплаченого власнику пошкодженого транспортного засобу, а також беручи до уваги набуття позивачем ПАТ «СК «УСГ» права на стягнення з відповідача як особи, винної за завдані збитки, суми страхового відшкодування у розмірі 187 595,10 грн., суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Таким чином, розмір не відшкодованої суми збитків позивачу становить 187 595,10 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328, 00 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України)

Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги.

На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги позивачем надано суду копію Договору №2-12/25-ВР про надання правничої допомоги від 23.12.2025 року; акт виконаних робіт до Договору від 25.03.2026 року; платіжну інструкцію № 6822 від 25.03.2026 про отримання коштів за надання правничої допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем розмір понесених судових витрат на правову допомогу є обґрунтованим та відповідає складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а відтак підлягає стягненню з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» судові витрати понесені на правову допомогу у розмірі 7 050, 00 гривень.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" страхового відшкодування у розмірі 187 595,10 грн. підлягають задоволенню судом.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 141, 257, 163-264, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. ІллінськаІ. Федорова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ: 30859524 до ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення страхового відшкодування,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. ІллінськаІ. Федорова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ: 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 187 595 гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. ІллінськаІ. Федорова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ: 30859524), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328, 00 гривень та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7 050, 00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Спічак В.О.