Ухвала суду № 138968459, 07.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/30243/26

Провадження № 1-кс/947/10570/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представників власників майна - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12026160000000802 від 03.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на те, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026160000000802 від 03.07.2026 за ч.2 ст.364 КК України, за фактом протиправних дій службових осіб державних закладів фахової передвищої та вищої освіти аграрного спрямування Одеської області, які зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та вимогам земельного законодавства, передали земельні ділянки державної форми власності у користування приватним суб`єктам господарювання під виглядом укладення інших видів договорів та без належного погодження уповноважених органів управління майном, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02546387) - це підпорядкований Міністерству освіти і науки України державний професійно-технічний навчальний заклад другого атестаційного рівня освіти, що забезпечує реалізацію прав громадян на здобуття професійно-технічної освіти та повної загальної середньої освіти, а також професійно технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікацій працюючих робітників та незайнятого населення.

Майно професійного ліцею, у тому числі земельні ділянки закріплюються за ліцеєм на праві оперативного управління. Функції управління майном, яке закріплюється за професійним ліцеєм, здійснює Міністерство освіти і науки України. Професійний аграрний ліцей несе відповідальність перед Міністерства освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого ним майна (п.6.9. 6.12. Статуту ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей»).

Відповідно до Статуту головним завданням ліцею є забезпечення права громадян України на професійне навчання, організація професійно-практичної підготовки учнів та забезпечення функціонування навчально-виробничого процесу. Ліцей має власне навчальне господарство та

є сільськогосподарським виробником, що здійснює господарську діяльність з виробництва продукції що повязана з біологічними процесами її вирощування, що призначена для споживання в сирому і переробленому вигляді та є сільськогосподарським виробником, який самостійно здійснює виробництво, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції.

ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», з метою виконання останнім своєї статутної діяльності, на праві постійного користування передано передано 3 (три) земельні ділянки, державної форми власності з кадастровими номерами: 5123955400:01:001:0611 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, 5123985300:01:001:0401 та 5123985300:01:002:0071 із цільовим призначенням для дослідних та навчальних цілей, функції управління якими здійснює Міністерство освіти і науки України.

Крім того, встановлено, що ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» є неприбутковою бюджетною установою, включеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою неприбутковості 0031 - бюджетні установи.

Директором ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» є ОСОБА_7 , яка здійснює керівництво закладом на підставі контракту та є службовою особою державного навчального закладу.

Не зважаючи на вказані обставини, в ході відпрацювання фактів можливого зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби та вимогам земельного законодавства, виявлено факт використання земель сільськогосподарського призначення закладів освіти Роздільнянського району, а саме земельних ділянок державної форми власності з кадастровими номерами 5123955400:01:001:0611, 5123985300:01:001:0401, 5123985300:01:002:0071, які мають цільове призначення для дослідних і навчальних цілей, державної форми власності із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, та на праві постійного користування перебувають у користуванні ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» всупереч вимогам діючого законодавства та інтересів дітей-вихованців навчального закладу.

Встановлено, що між ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» в особі директора ОСОБА_7 , та ТОВ «Степове» (код ЄДРПОУ 26507937) в особі директора ОСОБА_8 , без погодження з Міністерством освіти і науки України укладено договір № 7 від 04.04.2023 року про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Метою та предметом договору є проведення виробничого навчання та виробничої практики учні ліцею з професії: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, виконання робочих навчальних планів і програм на основі високої культури землеробства, застосування досягнень і передової практики сільськогосподарського виробництва, отримання високих стійких врожаїв с/г культур, вдосконалення форм і методів ведення сучасного господарства та раціонального використання земельних ресурсів з дотриманням сучасних заходів по охороні навколишнього середовища, сторони уклали договір про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур (повний комплекс сільськогосподарських робіт з посіву, вирощуванню та збору) на земельних ділянках загальним розміром 368 га, що знаходиться на території Лиманської ОТГ Роздільнянського району, Одеської області, та перебувають у постійному користуванні ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей». Строк дії вказаного договору становить до 04.04.2030 року.

Додатковою угодою від 13.03.2025 вказаний договір було розірвано та земельні ділянки звільнено лише від техніки ТОВ «Степове».

Аналіз умов вказаного договору свідчить, що за своєю правовою природою вони не є договорами про надання послуг чи навчально-виробничу співпрацю, а є прихованим договором оренди землі, суперечить вимогам ст.901 Цивільного кодексу України, положенням Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", не спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені, у зв`язку з відсутністю в період з 2023 року студентів, зокрема студентів тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та слюсаря-ремонтника.

Окрім того, вищевказаними договорами передбачено, що ТОВ «Степове» використовують власну сільськогосподарську техніку, насіння, паливно-мастильні матеріали та добрива; здійснюють повний комплекс польових робіт від обробітку ґрунту до збору врожаю; самостійно організовують виробничий процес; набувають право власності на весь вирощений урожай;

При цьому ліцей фактично усунутий від ведення сільськогосподарського виробництва, не здійснює фінансування виробничого процесу, не отримує частки врожаю та не використовує зазначені земельні ділянки для виконання власних статутних завдань та цільового призначення вказаних земельних ділянок для дослідних і навчальних цілей, державної форми власності із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти,.

Також встановлено, що власником земельних ділянок є держава, а ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» є лише їх постійним користувачем, а тому будь-яких повноважень щодо передачі земельних ділянок державної власності в оренду, суборенду чи інше користування третім особам Статутом ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» не надано.

Таким чином, службові особи ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», діючи від імені державного закладу освіти, всупереч інтересам служби та вимогам земельного законодавства, фактично передали земельні ділянки державної форми власності загальною площею 368 га у користування приватним підприємствам без проведення земельних торгів, без укладення договорів оренди в установленому законом порядку та без отримання державою економічно обґрунтованого доходу від використання земель.

Укладення договору із передачею права власності на врожай приватному товариству та передачею фактичного контролю над земельними ділянками з цільовим призначенням вказаних земельних ділянок для дослідних і навчальних цілей, державної форми власності із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, свідчить про наявність єдиного умислу та використання службового становища в інтересах третіх осіб, без проведення робіт на цих земельних ділянках за участю студентів навчального закладу.

Позиція Верховного Суду наголошує, що особа, яка використовує земельні ділянки без належних правових підстав (зокрема через недійсність/удаваність угод, є недобросовісним користувачем і не набуває статусу права власності на врожай, відповідно до ст.95 Земельного кодексу України, ст.235 ЦКУ.

Земельна ділянка кадастровий номер 5123955400:01:001:0611 на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ОД № 002732 перебуває у постійному користуванні ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» державної форми власності із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти,.

В подальшому в ході проведення досудового розслідування, 17.07.2026 в ході огляду земельної ділянки із кадастровим номером 5123955400:01:001:0611, яка розташована в с. Степове Роздільнянського району Одеської області виявлено, що на земельній ділянці засіяно сільськогосподарську культуру озиму пшеницю, крім цього на частині земельної ділянки здійснено збір врожаю сільськогосподарської культури пшениці, та частково наявна стерня.

Крім цього 18.07.2026 в ході повторного огляду земельної ділянки із кадастровим номером 5123955400:01:001:0611, виявлено факт збору врожаю за допомогою сільськогосподарської техніки суб`єктами господарювання, без фактичної присутності представників та службових осіб ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», без відповідних дозвільних документів та Товарно-транспортних накладних.

Так, на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування закладу освіти здійснювався збір сільськогосподарської культури озимої пшениці за допомогою комбайну зернозбирального марки «CLAAS LEXION 480» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , а також виявлено загальний вантажний сідловий тягач марки «VOLVO VNL 660» р.н. НОМЕР_3 із напівпричепом марки «Kaiser S380» р.н. НОМЕР_4 , який належать ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 в якому під час огляду було виявлено наявність зібраного урожаю зерна озимої пшениці масою 37020 кг.

Надалі, під час допиту водія транспортного засобу марки «VOLVO VNL 660» р.н. НОМЕР_3 із напівпричепом марки «Kaiser S380» р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_10 , останній надав договір № 1/26-06-2026 від 01.07.2026 про надання послуг з перевезення, укладений між ним та директором ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» щодо доставки вантажним транспортним засобом вантажу пшениці, ячміню, соняшнику та іншої сільськогосподарської культури відповідно до ТТН (які взагалі були відсутні та які зовсім не було складено відповідно до вимог чинного законодавства) з місця відправлення с. Степове Роздільнянського району Одеської області до пункту призначення вказаного у супровідних документах. Згідно специфікації № 1 до вказаного договору від 01.07.2026 місцем поставки вантажу є порти у містах Одеса, Чорноморськ, Південне.

Також, під час допиту власника комбайну ОСОБА_9 , останнім було надано договір № 1/01-07-2026 від 01.07.2026 про надання послуг сільськогосподарською технікою, укладений між ним та директором ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» про надання послуг сільськогосподарської техніки з екіпажем, а саме комбайн «CLAAS LEXION 480» із жаткою, при цьому в договорі зазначено, що замовник надає виконавцю площу для збирання сільськогосподарської культури соняшнику.

Крім цього було отримано копію договору складського зберігання зерна № 1/25-06-26 від 25.06.2026, укладеного між ВАТ «СТЕПОВИЙ» та директора ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» ОСОБА_7 , щодо передачі на зберігання до ВАТ «Степовий» зерна озимої пшениці на склад, відповідно до ТТН (яка взагалі була відсутня та яку зовсім не було складено відповідно до вимог чинного законодавства).

Окрім того, в ході огляду вищевказаної земельної ділянки встановлено, що площа зібраного врожаю становить приблизно 100 га, однак жодних підтверджуючих документів щодо суб`єктів господарювання, якими здійснено посів с/х культур озимої пшениці, ячміню, соняшнику та іншої сільськогосподарської культури на земельних ділянках, які на праві постійного користування перебувають у ДНЗ «Лиманський ПАЛ», а також підтверджуючих документів щодо зібраного врожаю з площі 100 га відсутні, крім того відсутні і ТТН, договори на складське зберігання зібраного врожаю та інше відсутні.

Під час огляду земельної ділянки, виявлено та вилучено комбайн зернозбирального марки «CLAAS LEXION 480» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , та та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу,, а також загальний вантажний сідловий тягач марки «VOLVO VNL 660» р.н. НОМЕР_3 із напівпричепом марки «Kaiser S380» р.н. НОМЕР_4 , який належать ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 та та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу,, а також здійснено зважування зібраного урожаю зерна пшениці та встановлено, що на момент огляду маса його становить - 37020 кг., що підтверджується актом зважування. Вказаний урожай передано під розписку на відповідальне зберігання в.о. директора ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» ОСОБА_11 .

Фактично у службових осіб ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» відсутні повноваження про передачу вказаних земельних ділянок суб`єктам господарювання, оскільки їх власником є Держава в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, та саме даний орган виконавчої влади має право укладати договори щодо даних земельних ділянок та передавати їх у користування/власність, що відповідає нормам ст. ст. 95,122 ЗК України.

Згідно ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.

Згідно статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗК України.

Згідно статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки із кадастровим номером 5123955400:01:001:0611, площею 202.6104 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, адреса: Одеська область, Роздільнянський район, Лиманська селищна рада, власником якої є Держава, в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 20.07.2026 земельну ділянку з кадастровим номером 5123955400:01:001:0611, площею 202.6104 га, яка частково зайнята незібраним посівом сільськогосподарської культури пшениці, на ній, що належить на праві постійного користування ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», зібраний урожай зерно пшениці, масою 37020 кг, комбайн зернозбирального марки «CLAAS LEXION 480» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу,, а також загальний вантажний сідловий тягач марки «VOLVO VNL 660» р.н. НОМЕР_3 із напівпричепом марки «Kaiser S380» р.н. НОМЕР_4 , який належать ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу,, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, оскільки є достатньо підстав вважати що за значена сільськогосподарська продукція є об`єктом протиправних дій, транспортні засоби знаряддям вчинення злочину та станом на теперішній час існує загроза втрати або відчуження шляхом продажу, що унеможливить проведення повного досудового розслідування, при проведенні якого слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження (подію кримінального правопорушення, його мотиви та мету, а також встановити осіб, причетних до його скоєння).

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на доводи викладені письмово, окремо зауважила, що земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, державної форми власності, частина якої, загальною площею 65,83 га містить обмеження у використанні, так як відноситься до зони охорони пам`ятки культурної спадщини. Крім того, відповідно до моніторингу відкритих баз даних авторизованого ектронного майданчику, зокрема сайту державної електронної системи закупівель «Prozorro», опублікованих договорів укладених ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» та суб`єктами господарювання на послуги, а саме: з ФОП ОСОБА_9 не виявлено, що підтверджується скрін-фото зробленими за кодами ЄДРПОУ закладу освіти та зазначених суб`єктів господарювання. Зауважила, що відповідно до договору укладеного ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» з ФОП ОСОБА_9 від 01.07.2026 про надання послуг сільськогосподарською технікою в пункті 1.2. зазначено про те, що зазначена техніка використовувалась під час вчинення кримінального правопорушення, здійснювала роботи на зазначеній земельній ділянці, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти та із загальної площі якої, а саме 65 га діють обмеження (культурна спадщина), а тому вважає, що подане клопотання відповідає вимогам ст.98 КПК України. Враховуючи вищевказане, просила задовольнити клопотання, шляхом накладення арешту на зазначене у ньому майно.

Представник ФОП ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_6 надав письмові заперечення на клопотання, окремо в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_9 є законним власником та користувачам комбайну, останній немає відношення кримінального правопорушення, що розслідується. Згідно договору № 1/01-07-2026 від 01.07.2026, копія якого надається, про надання послуг сільськогосподарською технікою, укладений між власником та директором ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» про надання послуг сільськогосподарської техніки з екіпажем, комбайн «CLAAS LEXION 480» із жаткою надавав послуги із збирання соняшнику. Зауважив, що комбайн оглянуто, однак після завершення огляду жодні експертні або інші слідчі дії не проводяться, що обмежує користування та блокує сезонну господарську діяльність. Зазначив, що прокурором пропущено строк звернення з клопотання про арешт майна . Зважаючи на вищевикладене та необґрунтованість клопотання прокурора просив відмовити у задоволенні клопотання та повернути майно власнику.

Представник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_5 надала письмові заперечення, які підтримала в судовому засіданні, просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що особисте майно ОСОБА_10 , а саме тягач з напівпричепом не є знаряддям вчинення злочину. Зауважила, що присутність транспортних засобів на земельній ділянці обумовлена виконанням договору про надання послуг з перевезення вантажу. Зазначила, що позбавлення власника майна права користуватися транспортним засобом, який є основним засобом провадження господарської діяльності ОСОБА_10 , як фізичної особи-підприємця, що здійснює свою діяльність у сфері перевезення вантажів, є неприйнятним. Крім того, зазначила, що земельна ділянка, зібраний урожай, транспортні засоби зафіксовані у протоколах огляду, тому подальше обмеження права користування транспортними засобами порушує права власника, якому не повідомлено про підозру у кримінальному провадженні.

Представник ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» - адвокат ОСОБА_4 надала письмові заперечення, окремо у судовому засіданні зазначила, що клопотання прокурора необґрунтоване, таке, що не відповідає вимогам КПК України. Так, земельна ділянка перебуває у власності держави та надана ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» у постійне користування, цільове призначення ділянки: для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства та забезпечення навчально-виробничого процесу, реалізація такого цільового призначення без посіву, обробки ґрунту, догляду за сільськогосподарськими культурами, на думку представника, є неможливою. Так, сільськогосподарська діяльність є складовою діяльності ліцею, позиція сторони обвинувачення відносно того, що земельна ділянка була фактично передана приватним особам без погодження держави, ґрунтується на неправильному ототожненні договорів про надання послуг за договором оренди землі. Зауважила, що матеріали клопотання містять договір, укладений з ФОП ОСОБА_9 предметом якого є виконання сільськогосподарських робіт із збирання врожаю озимої пшениці, така правова конструкція є договором надання послуг або виконання робіт, а не договором оренди земельної ділянки. Зазначила, що фізична присутність техніки виконавця на полі не створює у виконавця речового права на землю і не свідчить про вибуття земельної ділянки з володіння ліцею. Так, постанова про визнання майна речовими доказами є формальною, не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку довести відповідність кожного об`єкта критеріям ст.98 КПК України. З урахування принципу пропорційності, захисту права власності, з метою попередити можливий економічний тиск та блокування господарської діяльності просила відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення представників власників майна, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026160000000802 від 03.07.2026 за ч. 2 ст. 364 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

В ході проведення досудового розслідування, 17.07.2026 здійснено огляд земельної ділянки із кадастровим номером 5123955400:01:001:0611, яка розташована в с.Степове Роздільнянського району Одеської області під час якого виявлено, що на земельній ділянці засіяно сільськогосподарську культуру озиму пшеницю, крім цього на частині земельної ділянки здійснено збір врожаю сільськогосподарської культури пшениці, та частково наявна стерня.

Крім цього 18.07.2026 в ході повторного огляду земельної ділянки із кадастровим номером 5123955400:01:001:0611, виявлено факт збору врожаю за допомогою сільськогосподарської техніки суб`єктами господарювання, без фактичної присутності представників та службових осіб ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», без відповідних дозвільних документів та Товарно-транспортних накладних.

Так, на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування закладу освіти здійснювався збір сільськогосподарської культури озимої пшениці за допомогою комбайну зернозбирального марки «CLAAS LEXION 480» р.н. НОМЕР_1 , а також виявлено загальний вантажний сідловий тягач марки «VOLVO VNL 660» р.н. НОМЕР_3 із напівпричепом марки «Kaiser S380» р.н. НОМЕР_4 .

Процесуальний керівник у клопотанні посилається на те, що фактично у службових осіб ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей» були відсутні повноваження про передачу вказаних земельних ділянок суб`єктам господарювання, оскільки їх власником є Держава в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, та саме даний орган виконавчої влади має право укладати договори щодо даних земельних ділянок та передавати їх у користування/власність, що відповідає нормам ст. ст.95,122 ЗК України.

Постановою слідчого від 20.07.2026 вище перелічене, вилучене в ході огляду майно, у відповідності до ст.98 КПК України, визнано речовими доказами, оскільки в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що вони були предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

Згідно із ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов переконання про наявність правових підстав для його задоволення та застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешту майна для забезпечення його схоронності, не допущення знищення, відчуження, перетворення, зникнення.

У цьому сенсі слідчий суддя вказує, що на даному етапі досудового розслідування в рамках кримінального провадження за попередньою правовою кваліфікацією ч.2 ст.364 КК України задля забезпечення збереження тимчасово вилученого майна, яке визнано постановою слідчого від 20.07.2026 року речовим доказом у кримінальному провадженні, є доцільним накласти арешт на земельну ділянку, сільськогосподарську культуру, яка вирощувалась на земельній ділянці - пшеницю загальною масою 37 020 кг та транспортні засоби.

При цьому слідчий суддя дійшов до висновку, що власників транспортних засобів та фактичного володільця та користувача вказаної сільськогосподарської культури слід позбавити права на їх розпорядження та користування, для реалізації завдання арешту майна, щоб запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

Так, на думку слідчого судді, є достатні підстави вважати, що вилучені комбайн зернозбирального марки «CLAAS LEXION 480» р.н. НОМЕР_1 та загальний вантажний сідловий тягач марки «VOLVO VNL 660» р.н. НОМЕР_3 із напівпричепом марки «Kaiser S380» р.н. НОМЕР_4 , могли використовуватися під час вчинення кримінального правопорушення, здійснювали роботи на зазначеній земельній ділянці, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти та із загальної площі якої, а саме 65 га діють обмеження (культурна спадщина), оскільки за версією слідства за допомогою вищезазначених транспортних засобів здійснювалося завантаження, розвантаження, перевезення незаконно вирощених сільськогосподарських культур на земельній ділянці з кадастровим номером 5123955400:01:001:0611.

Що стосується тверджень власників майна про те, що клопотання не містить належних та допустимих доказів для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна зазначаю наступне.

Щодо доводів на втручання органу досудового у фінансово-господарську діяльність суб`єктів господарювання та посилання на те, що арешт вилученого майна може привести до зупинення або надмірного обмеження правомірної господарської діяльності, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, представником власників транспортних засобів не було доведено з якої саме земельної ділянки здійснено вказане перевезення та збирання сільськогосподарської продукції, надані накладні не відображають належність вказаного врожаю саме навчальному закладу.

Крім того, під час проведення огляду у водіїв техніки були відсутні належні документи, зокрема товарно-транспортні накладні, щодо походження врожаю, представники навчального закладу також були відсутні, натомість органом досудового розслідування доведено факт можливого використання транспортних засобів у кримінально-протиправній діяльності.

Аналізуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою усестороннього, об`єктивного, неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, з метою запобігання можливості приховування або знищення майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкоджати всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Інші обставини, на які посилаються представники, не спростовують обставини, що встановлені під час судового розгляду клопотання прокурора, а відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.

Щодо доводів адвоката ОСОБА_6 про пропуск строку звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді, зазначаю наступне: огляд земельної ділянки проведено 18.07.2026 року, клопотаня про арешт майна прокурорм напралено на адресу Київського районного суду м.Одеси засобом поштового зв`язку 20.07.2026 року. У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що доводи представника, щодо пропуску строку звернення із клопотанням про накладення арешту на майно не знайшли свого підтвердження.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12026160000000802 від 03.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на:

-земельну ділянку з кадастровим номером 5123955400:01:001:0611, площею 202, 6104 га, за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Лиманська селищна рада, власником якої є Держава, в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області;

-сільськогосподарської культури - пшениці загальною масою 37 020 кг;

-комбайн зернозбирального марки «CLAAS LEXION 480» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу;

-загальний вантажний сідловий тягач марки «VOLVO VNL 660» р.н. НОМЕР_3 із напівпричепом марки «Kaiser S380» р.н. НОМЕР_4 , який належать ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу,

шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

Виконання ухвали покласти на уповноваженого слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026160000000802 від 03.07.2026.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1