Ухвала суду № 138968246, 03.08.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-о/679/59/2026

Справа № 679/1139/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

03 серпня 2026 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Нетішинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,

встановив:

27 липня 2026 року до Нетішинського міського суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, а саме, факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: України, Енергодар Запорізької області.

Відповідно до вимог ст.294 ч.3 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Тож, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст.175, ст.177, ст.293 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст.ст.315-318 ЦПК України.

Так, згідно положень ст.175 ч.3 п.5), п.6), п.8) ЦПК України, позовна заява (заява) повинна містити: … п.5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, п.6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, п.8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, згідно вимог ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК України, і, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з останнього, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, і саме учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також, за приписами ст.177 ч.4, ст.177 ч.5 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону (ч.4), а також, позивач (заявник) зобов`язаний додати до позовної заяви (заяви) всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (ч.5).

При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи разом з поданням відповідної позовної заяви (заяви), і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також, згідно ст.318 ЦПК України, що обумовлює зміст заяви, у заяві повинно бути зазначено: … ч.1 п.2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт, а також, … ч.2 до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, приймаючи до уваги приписи ст.185 ЦПК України, якими встановлено повноваження суду лише щодо залишення без руху позовної заяви, суд вважає можливим застосувати за аналогією закону положення ст.185 ЦПК України під час вирішення питання про залишення без руху заяви у справах окремого провадження, оскільки, згідно ст.10 ч.9 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так, відповідно до ст.17 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом ДРАЦС на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас, відповідно до ст.9 ч.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VІІ від 15 квітня 2014 року (зі змінами), будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ст.9 ч.2 зазначеного Закону (за змістом якої будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом), є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Крім того, консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, так званого «набійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення, полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки, це може зашкодити правам мешканців такої території, і, відповідно, така недійсність не може застосовуватись до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати шкоди лише особам, які проживають на такій території.

Тож, з 07 травня 2022 року (з дати набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» №2217-IX від 21 квітня 2022 року) вимога про попереднє звернення до органів ДРАЦС для отримання відмови фактично скасована на законодавчому рівні, оскільки, у ст.9 ч.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VІІ від 15 квітня 2014 року (зі змінами) вказується на дійсність та створення правових наслідків документами, що підтверджують факт смерті на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Однак, вивченням заяви встановлено, що заявником ОСОБА_1 , в порушення положень ст.175, ст.318 ЦПК України, у наданій до суду заяві:

не зазначено інформації щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви,

не зазначено інформації, з обґрунтуванням певними доказами, яка б свідчила та підтверджувала причини неможливості одержання документів, що посвідчують факт смерті особи на тимчасово окупованій території,

зміст заявлених вимог викладено некоректно, в тому числі, і з використанням скорочень, що унеможливлює вірно визначити місце народження та місце смерті фізичної особи.

І означене, відповідно, є підставою для залишення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Нетішинський ВДРАЦС у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, без руху, оскільки, відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявникові певних привілеїв, не передбачених законом, що є неприпустимим.

Крім того, заявник ОСОБА_1 у скерованій до суду заяві, як підставу звільнення від сплати судового збору, посилається на положення ст.5 ч.1 п.21) Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року (зі змінами), яка визначає пільги щодо сплати судового збору, за змістом якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: … 21) заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих, у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Отже, законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, збройний конфлікт, тимчасова окупація, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру, тощо) та наслідком (вимушене переселення, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, втрата документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, тощо), що стало підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Тож, відповідно, означене свідчить, що від сплати судового збору звільняються заявники не у всіх без виключення випадках, обумовлених збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру справах, а лише у тому разі, коли такі обставини призвели до чітко визначених законодавцем наслідків.

Водночас, як вбачається, зміст скерованої до суду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, зокрема, факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: України, Енергодар Запорізької області, не містить інформації, що смерть особи на тимчасово окупованій території України перебуває у причинно-наслідковому зв`язку зі збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, тощо.

Згідно зі ст.4 ч.2 п.4) Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року (зі змінами), що встановлює розмір ставок судового збору ставка судового збору за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі у розмірі 665 гривень 60 копійок, яка підлягає сплаті заявником ОСОБА_1 під час звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, оскільки, сам по собі факт смерті особи на тимчасово окупованій території не віднесений законом до обставин, які надають право на пільги по сплаті судового збору при зверненні до суду з метою встановлення такого факту, та, відповідно, який не може слугувати підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, згідно зі ст.5 ч.1 п.21) Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, суд, з урахуванням положень ст.185 ч.1 ЦПК України, відповідно до яких суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і ст.177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви (заяви) без руху, і, одночасно, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що, реалізуючи положення ст.6 п.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух, при цьому, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави, вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, залишити без руху, до усунення зазначених недоліків, які мають бути усунуті шляхом надання до суду (30100, місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, проспект Незалежності, 12), заяви в новій редакції (з копіями до кількості учасників), з зазначенням інформації щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, засвідченням належним чином, в порядку, встановленому чинним законодавством, копій документів, доданих до заяви, усуненням перешкод у визначенні місця народження та місця смерті фізичної особи за змістом заявлених вимог, шляхом уникнення скорочень, а також, наданням доказу неможливості одержання документів, що посвідчують факт смерті особи на тимчасово окупованій території, та доказу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, у відповідності до приписів ст.4 ч.2 п.4) Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року (зі змінами), який складає за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі у розмірі 665 гривень 60 копійок, або ж доказу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає доцільним також звернути увагу, що вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що, у відповідності до положень ст.185 ч.3 ЦПК України, якщо позивач (заявник), відповідно до ухвали суду, у встановлений строк, виконає вимоги, визначені ст.175 і ст.177 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, і, якщо позивач (заявник) не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (заявникові).

За таких обставин, керуючись ст.175, 177, ст.185 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Нетішинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, залишити без руху.

Надати заявнику ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху на усунення недоліків заяви шляхом надання до Нетішинського міського суду Хмельницької області (30100, місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, проспект Незалежності, 12) заяви в новій редакції (з копіями до кількості учасників), з зазначенням інформації щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, засвідченням належним чином, в порядку, встановленому чинним законодавством, копій документів, доданих до заяви, усуненням перешкод у визначенні місця народження та місця смерті фізичної особи за змістом заявлених вимог, шляхом уникнення скорочень, а також, наданням доказу неможливості одержання документів, що посвідчують факт смерті особи на тимчасово окупованій території, та доказу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, у відповідності до приписів ст.4 ч.2 п.4) Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року (зі змінами), який складає за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі у розмірі 665 гривень 60 копійок, або ж доказу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: