Рішення № 138968127, 01.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/8426/25

Провадження № 2/496/797/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

секретаря Бойчук Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільний позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 11171,70 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.04.2025 р. ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №178415 на суму 6945,00 грн.

09.04.2024р. первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача № 5168-74ХХ-ХХХХ-8347, що свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора.

16.04.2025р. ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором не погашається, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка становить 12371,70 грн., з яких: 6945,00 грн. - заборгованість по кредиту, 3725,70 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 501 грн. заборгованість по комісії; 1200,00 грн. заборгованість за штрафами санкціями (пеня, штрафи).

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з`явився, у прохальній частині заяви просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (зворотній а.с.4).

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом надіслання ухвали та судової повістки на зареєстроване місце проживання (перебування), але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с.24), тому судом було здійснено виклик відповідача до суду, шляхом створення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади (а.с.27).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.04.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №178415 на суму 6945,00 грн.

Згідно з п. 2.2.1 сума (загальний розмір) кредиту становить 6945,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 1944,60 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини..

Згідно листа АТ «КБ «Приват банк» №20.1.0.0.0./7-260130/76589 від 03.02.2026 р. на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку дійсно за період 09.04.2025р. 14.04.2025 р. було зараховано кошти у сумі 6945,00 грн. (а.с.22-23).

16.04.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №16042025 відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №178415.

Відповідно до Витягу №1 до Договору факторингу № 16042025 від 16 квітня 2025 р. Реєстру прав вимог, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 12371,70 грн.

Відповідачем не виконувались умови кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 08.07.2025р. загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 12371,70 грн., з яких: 6945,00 грн. - заборгованість по кредиту, 3725,70 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 501 грн. заборгованість по комісії; 1200,00 грн. заборгованість за штрафами санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

За змістом ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Представництво інтересів позивача здійснював адвокат Соломко О.В. на підставі договору про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери».

Відповідно до п. 1 договору про надання правової допомоги від 10.09.2025 р., останнє взяло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі ОСОБА_1 .

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025р., «Юніт Капітал» поніс витрати на оплату правової допомоги у розмірі 7 000,00 грн. Дотримуючись принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц).

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 7000,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Соломко О.В. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 526, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133, ч. 1 та ч. 2 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 1-ч. 2 ст. 259, ст. 263-265, ст. 268, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитом №178415 від 09.04.2025 року в сумі 11171,70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) - 2422,40 грн. судового збору та 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості 13 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, відпустки у липні серпні 2026 р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки 6 суддів. Станом на перше півріччя 2026 р. у провадженні судді перебуває 1585 справ.

Суддя Буран В.М.