Ухвала суду № 138967858, 13.08.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 655/199/20

Номер провадження 2-в/954/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Олійник В. М.,

за участю секретаря судового засідання Дудки А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про відновлення втраченого провадження за матеріалами апеляційного провадження за апеляційними скаргами АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року та додаткове рішення від 17 грудня 2021 року цього ж суду, ухвалені у справі №655/199/20 у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника,-

ВСТАНОВИВ:

До Нововоронцовського районного суду Херсонської області з Херсонського апеляційного суду надійшли матеріали апеляційного провадження за апеляційними скаргами АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року та додаткове рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2021 року, ухваленого у справі №655/199/20 у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника.

З матеріалів слідує, що згідно з інформацією, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі Херсонського апеляційного судуД-3, встановлено, що 13 грудня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Херсонського апеляційного суду із апеляційними скаргами на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року та додаткове рішення від 17 грудня 2021 року цього ж суду, ухвалені у справі №655/199/20 під головуванням судді Посунько Г.А.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який наразі триває. Робота Херсонського апеляційного суду внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації міста Херсона була припинена. Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року № 566/0/15-23 діяльність Херсонського апеляційного суду відновлена з 12 червня 2023 року.

Відновлення втраченого судового провадження необхідне для розгляду апеляційних скарг.

Провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження №655/199/20 відкрито та запропоновано учасникам надати усі наявні у них документи і матеріали, що стосуються втраченого судового провадження.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився. Надав наступні матеріали справи:

1.Ухвали у справі;

2.Додаткове рішення суду;

3.Рішення суду;

4.Відзив на позовну заяву;

5.Заява про ухвалення додаткового рішення;

6.Апеляційна скарга банку на рішення суду;

7.Апеляційна скарга Банку на додаткове рішення;

8.Ухвала про оголошення перерви;

9.Ухвала про витребування доказів 16 липня 2020 року;

10.Ухвала про витребування доказів 27 серпня 2020 року;

11.Ухвала про витребування доказів від 15.10.20;

12.Клопотання Відповідача;

13.Клопотання Позивача;

14.Поштове направлення;

15.Заперечення Банку;

16.Позов з додатками;

17.Відповідь на відзив з додатками;

18.Ухвали;

19.Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_2 .

Відповідач (боржник) у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Матеріалів та документів, що стосуються втраченого судового провадження не надала.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зібрані матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду (ч. 1 ст. 489 ЦПК України).

Згідно зі ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

30.05.2023 Вищою Радою Правосуддя (рішення № 566/0/15-23) територіальну підсудність у судових справах Горностаївського районного суду Херсонської області змінено на Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

За змістом ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 494 ЦПК України, в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Згідно з ч. 1 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відповідно до ч. 2 ст. 494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.

Обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У зв`язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення. Метою відновлення втраченого судового провадження найчастіше є одержання завіреної копії судового рішення, апеляційне оскарження судового рішення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання тощо.

Також, під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.

До Нововоронцовського районного суду Херсонської області із Горностаївського районного суду Херсонської області не надходила справа №655/199/20. Наведене дає підстави вважати, що судове провадження у справі №655/199/20 втрачене.

Водночас, у Єдиному державному реєстрі судових рішень є електронні копії ухвал, рішення суду, постановлені під час розгляду вищезазначеної справи. Надані представником заявника фотокопії документів відповідають змісту ухваленого у справі судового рішення, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Суд після їх дослідження та співставлення зі змістом судових рішень не має сумнівів у тому, що подані представником відповідача копії документів були наявні у цивільній справі 655/199/20, а тому ці документи підлягають відновленню.

Наявні інші документи, подані учасниками в ході перебування справи в провадженні.

Суд враховує, що, незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження № 61-23154св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 2-879/10 (провадження № 61-6618св18).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити зміст судового рішення у справі №658/3979/17, якими закінчено провадження у справі, навівши у резолютивній частині даної ухвали його повний текст. Разом з тим, суд позбавлений можливості відновити матеріалів судового провадження в іншій частині через ненадходження відповідних документів до суду.

У зв`язку з вищевикладеним суд дійшов висновку про достатність матеріалів для часткового відновлення втраченого судового провадження в частині судового рішення у справі №658/3979/17, постановлених під час розгляду зазначеної цивільної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 81, 258-260, 493, 494 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі Каховського міськрайонного суду Херсонської області №658/3979/17, а саме:

Вважати встановленим документи, а саме:

1.Позовна заява від 29.09.2017;

2.Розрахунок заборгованості від 31.08.2017;

3.Заява від 03.06.2008;

4.Довідка від 03.06.2008;

5.Умови та правила надання банківських послуг;

6.Копія паспорта;

7.Довіреність;

8.Відомості з ЄДРПОУ;

9.Банківська ліцензія;

10.Виписка;

11.Статут ПАБ КБ ПРИВАТБАНК;

12.Платіжне доручення;

13.Ухвала від 10.11.2017;

14.Рішення від 15.01.2018;

15.Заява від 11.08.2020;

16.Ухвала від 03.09.2020;

17.Ухвала від 09.10.2020;

18.Ухвала суду від 11.02.2021;

19.Заява від 18.05.2021;

20.Ухвала від 07.07.2021;

21.Ухвала від 25.10.2021;

22.Відзив на позовну заяву від 29.04.2026;

23.Заяви про відкладення судового засідання;

24.Відповідь на відзив;

25.Виписка;

26.Притензія кредитора;

27.Заяви;

28.Додатки до заяв та клопотань;

29.Апеляційна скарга від 19.01.2022;

30.Зміст рішення від 02.12.2021:

РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2021 року Справа № 655/199/20

Горностаївський районний суд Херсонської області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря Кошелюк А.С.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Горностаївка Херсонської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника,

в с т а н о в и в :

30 березня 2020 року до суду надійшла позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника (т.1 л/с 1-4).

Позивач посилається в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідно до умов кредитного договору від 12 березня 2010 року АТ КБ "ПриватБанк" надав ОСОБА_3 кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитом, з поверненням у строк, що відповідає строку дії кредитної платіжної картки. Позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час відкриття спадщини зобов`язання померлого ОСОБА_3 за кредитним договором залишилось не виконаним, а саме: прострочений кредит - 14985,28 грн. Позивач АТ КБ "ПриватБанк" 11 травня 2019 року направив претензію кредитора до Першої Харківської державної нотаріальної контори. Оскільки після смерті ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, тому спадкова справа була заведена на підставі претензії кредитора. Відповідач ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем, тому, на думку позивача, вона прийняла спадщину, до складу якої ввійшли кредитні зобов`язання померлого позичальника перед банком. 15 серпня 2019 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" направив відповідачеві ОСОБА_1 лист-претензію про погашення заборгованості померлого позичальника, на яку відповідач не відповіла. На підставі викладеного позивач АТ КБ "ПриватБанк" просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємця померлого позичальника ОСОБА_3 , заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2010 року в сумі 14985,28 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

30 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - т.1 л/с 73).

30 квітня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву (т.1 л/с 79-84), яким він заперечив проти позову.

Свої заперечення представник відповідача обґрунтовує тим, що позивач АТ КБ "ПриватБанк" не надав суду доказів про надання позичальникові ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, оскільки такими доказами є лише первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Представник відповідача стверджує, що в установленому законом порядку кредитний договір між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 не укладався. При отриманні кредиту ОСОБА_3 підписав лише заяву позичальника, яка не містить істотних умов кредитного договору, розміру процентної ставки, виду та розміру неустойки. Умови та правила надання банківських послуг позичальник ОСОБА_3 не підписував, а тому вони не можуть бути складовою частиною кредитного договору. Отже, відсутні підстави вважати, що при укладенні вказаного кредитного договору АТ КБ "ПриватБанк" дотримав вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки АТ КБ "ПриватБанк" нарахував позичальнику ОСОБА_3 проценти на залишок поточної заборгованості в сумі 16198,13 грн., проценти на залишок простроченої заборгованості в сумі 93,49 грн. та комісію в сумі 2650 грн., всього - 18941,62 грн. Всі ці нарахування є неправомірними. Відтак, позичальник ОСОБА_3 переплатив банку щонайменше 3956,34 грн. власних коштів.

Представник відповідача заявляє про застосування позовної давності. Так, кредитна платіжна картка діє в межах визначеного нею строку. Позивач не надав суду доказів, які б свідчили, до якої дати була дійсна кредитна картка позичальника, тому потрібно брати до уваги надані позивачем Правила, відповідно до яких строк дії карти становить 12 місяців. Оскільки договір укладено 12 березня 2010 року, тому картка повинна бути дійсною до 12 березня 2011 року. Останній платіж позичальник ОСОБА_3 здійснив 05 жовтня 2015 року в сумі 800 грн., у зв`язку з чим перебіг позовної давності перервався та розпочався заново. Загальний строк позовної давності становить три роки, тому перебіг позовної давності закінчився 05 жовтня 2018 року. Позивач АТ КБ "ПриватБанк", звернувшись з позовом 13 січня 2020 року, пропустив строк позовної давності.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Відповідно до ч.3 ст.1281 ЦК України я кщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Сплив визначених ст.1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань. На час звернення до суду спливли строки, визначені ст.1281 ЦК України. При цьому, банк додав до позовної заяви копію претензії кредитора, адресованої Горностаївській державній нотаріальній конторі, та копію відповіді Першої Харківської державної нотаріальної контори щодо іншої фізичної особи - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповіді Горностаївської державної нотаріальної контори щодо кола спадкоємців ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає, а тому невідомо, коли банку стало відомо про те, що спадкоємцем позичальника ОСОБА_3 є відповідач ОСОБА_1 .

На підставі викладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

18 червня 2020 року від позивача АТ КБ "ПриватБанк" надійшла відповідь на відзив (т.1 л/с 104-114), якою позивач підтвердив заявлені ним позовні вимоги.

Додатково позивач АТ КБ "ПриватБанк" пояснив, що позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що банку стало відомо 22 лютого 2017 року. Першу претензію кредитора за вихідним № SAMDN34000035335026 від 21 березня 2017 року банк направив Горностаївській державній нотаріальній конторі 10 квітня 2017 року, але відповіді не отримав. Відповідно до приписів ч.2, ч.3 ст.1281 ЦК України (в редакції, яка діяла в період пред`явлення претензії) якщо кредитор не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор спадщини, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців та чи встановлені спадкоємці взагалі. В свою чергу, банк не знав та міг знати про місце відкриття спадщини, оскільки спадкова справа може відкриватись як у державного нотаріуса, так і в приватного нотаріуса, за різними адресами місцезнаходження (робочого місця) нотаріуса. Другу претензію кредитора за вихідним № SAMDN34000035335026 від 17 грудня 2018 року банк направив Горностаївській державній нотаріальній конторі 11 травня 2019 року, але відповіді знову не отримав.

На час відкриття спадщини відповідач ОСОБА_1 мала однакову адресу реєстрації постійного місця проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 . Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ним заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. При цьому, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на спадщину.

На момент відкриття спадщини заборгованість позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором від 12 березня 2010 року становила 14985,28 грн. В той же час, померлий позичальник ОСОБА_3 був власником нерухомого майна - житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованих по АДРЕСА_1 .

Крім того, позивач стверджує, що укладання кредитного договору між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 здійснено за принципом укладання договору приєднання (ст.634 ЦК України). Зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Підписанням заяви позичальник приєднався до запропонованих банком Умов та Тарифів. Позичальник, підписавши анкету-заяву, підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. В подальшому позичальник, використовуючи кредитні кошти, підтвердив, що він прийняв умови договору та погодився з ними.

Позивач стверджує, що Закон України "Про захист прав споживачів", на який посилається відповідач, не поширюється на спірні правовідносини. Так, споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному випадку грошові кошти надавались у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну куртку, що не передбачено вказаним законом.

Позивач стверджує, що він не пропустив строк позовної давності, оскільки строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, процентів, винагороди та неустойки визначено в п`ятдесят років (п.1.1.7.31 Умов надання банківських послуг).

16 липня 2020 року задоволено клопотання позивача АТ КБ "ПриватБанк" про витребування доказів: зобов`язано Великоблаговіщенський старостинський округ Горностаївської селищної ради Херсонської області надати суду інформацію про склад сім`ї ОСОБА_3 на момент його смерті та про осіб, зареєстрованих на вказану дату, за адресою домоволодіння по АДРЕСА_2 (ухвала суду - т.1 л/с 189).

30 липня 2020 року від Великоблаговіщенського старостинського округу Горностаївської селищної ради Херсонської області надійшла витребувана інформація - довідка від 28 липня 2020 року № 128. Довідка приєднана до матеріалів цивільної справи (т.1 л/с 202).

16 липня 2020 року задоволено клопотання позивача АТ КБ "ПриватБанк" про витребування доказів: зобов`язано Державний нотаріальний архів Херсонської області надати суду копію спадкової справи, заведеної Горностаївською державною нотаріальною конторою Херсонської області після смерті ОСОБА_3 (ухвала суду - т.1 л/с 190).

20 серпня 2020 року від Державного нотаріального архіву Херсонської області надійшла копія спадкової справи № 60/2017, заведеної після смерті ОСОБА_3 . Копія спадкової справи приєднана до матеріалів цивільної справи (т.1 л/с 204-211).

27 серпня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача Крижановського М.М. про витребування доказів: зобов`язано позивача АТ КБ "ПриватБанк" надати суду оригінали наступних документів: 1) заяву № 0300110700069034334 від 11 вересня 2008 року, 2) анкету-заяву № 0615050400181066264 від 13 серпня 2010 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, 3) довідку № 0910041400143745691 від 12 березня 2010 року про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" до договору № SAMDN57000032711837, 4) довідку № 0712071300069030946 від 01 серпня 2008 року про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", 5) довідку № 1012050900179927311 від 05 листопада 2010 року про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна Голд Лайт" до договору № SAMDN34000035335026 (ухвала суду - т.1 л/с 218).

Позивач АТ КБ "ПриватБанк" не надав суду оригінали вказаних документів. Разом з тим, в матеріалах цивільної справи знаходяться копії вказаних документів, які позивач приєднав до відповіді на відзив (т.1 л/с 118-141).

15 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача Крижановського М.М. про витребування доказів: зобов`язано позивача АТ КБ "ПриватБанк" надати суду оригінали або копії наступних документів: 1) виписки по рахунках обліку заборгованості за кредитним договором, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 , за весь період дії договору в розрізі обліку заборгованості по кредиту, простроченому кредиту, процентах, прострочених процентах, комісії, простроченій комісії, пені з урахуванням переносів (включно з періодами до/після переносу сальдо) у зв`язку із зміною плану рахунків; 2) щоденні оборотно-сальдові відомості (за дні, коли здійснювався рух коштів) за весь період дії кредитного договору по аналітичних рахунках, що були задіяні в обліку кредиту по позичальнику ОСОБА_3 (ухвала суду - т.1 л/с 232).

21 жовтня 2020 року від позивача АТ КБ "ПриватБанк" надійшли виписки по кредитному рахунку ОСОБА_3 за період з 10 вересня 2010 року по 10 березня 2017 року. Виписки приєднані до матеріалів цивільної справи (т.1 л/с 242-247, 250-255).

03 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (ухвала суду - т.2 л/с 31-32).

В судове засідання представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - своєю заявою до суду позивач просить розглядати справу за відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином - своєю заявою до суду представник відповідача просить розглядати справу за їхньої відсутності, проти позову заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

12 березня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є позивач АТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

Кредитний договір укладено між сторонами шляхом підписання 12 березня 2010 року анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (т.1 л/с 13) та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" (т.1 л/с 135, 138). В цих заяві та довідці сторони зазначили умови кредитного договору, а саме: тип карти - Visa Classic; тип кредитної лінії - відновлювальна; базова процентна ставка в місяць (нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів у році) - 3,0 %; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) - 7 % від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - (базова процентна ставка по договору / 30, що нараховується за кожний день прострочки кредиту) + 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, що нараховується один раз в місяць при наявності прострочки по кредиту або процентам п`ять і більше днів та при виникненні прострочки на суму від 50 грн. та більше; штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів - 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Згідно ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1, ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки кредитодавець АТ КБ "ПриватБанк" та позичальник ОСОБА_3 досягли згоди про предмет договору та умови, визначені законом як істотні, зафіксували їх у письмовій формі (анкеті-заяві позичальника та довідці про умови кредитування), тому суд приходить до висновку, що між позивачем АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 належним чином укладено кредитний договір.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач АТ КБ "ПриватБанк" надав ОСОБА_3 кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

З довідки АТ КБ "ПриватБанк" (т.1 л/с 118, 151) вбачається, що для позичальника ОСОБА_3 встановлювався розмір кредитного ліміту: 10 вересня 2010 року - 10000 грн., 05 листопада 2010 року - 10000 грн., 04 квітня 2011 року - 13000 грн., 20 червня 2011 року - 16000 грн., 16 травня 2017 року - 14990 грн., 25 липня 2018 року - 0,00.

З довідки АТ КБ "ПриватБанк" (т.1 л/с 118, 150) вбачається, що за кредитним договором ОСОБА_3 отримав кредитні картки: 12 березня 2010 року - № НОМЕР_1 - терміном дії до 31 серпня 2013 року, 16 серпня 2010 року - № НОМЕР_2 - терміном дії до 30 вересня 2012 року, 06 вересня 2013 року - № 5457092302526102 - терміном дії до 31 січня 2017 року.

05 листопада 2010 року кредитодавець АТ КБ "ПриватБанк" та позичальник ОСОБА_3 змінили умови кредитного договору шляхом підписання Довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна Gold" (т.1 л/с 137, 141). В цій довідці сторони зазначили нові умови кредитного договору, а саме: тип карти - Visa Gold; тип кредитної лінії - відновлювальна; базова процентна ставка в місяць (нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів у році) - 2,5 %; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) - 7 % від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - (базова процентна ставка по договору / 30, що нараховується за кожний день прострочки кредиту) + 1 % від заборгованості, але не менше 50 грн. в місяць, що нараховується один раз в місяць при наявності прострочки по кредиту або процентам п`ять і більше днів та при виникненні прострочки на суму від 50 грн. та більше.

Суд критично оцінює пояснення представника відповідача про те, що позивач не надав суду доказів про видачу позичальнику ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.

Так, ці пояснення повністю спростовуються письмовими матеріалами справи, зокрема, виписками по карткових рахунках позичальника ОСОБА_3 (т.1 л/с 119-125, 144-149, 242-247, 250-255), з яких вбачається, що останній отримував кредитні кошти, користувався ними та добровільно сплачував заборгованість за кредитним договором.

Суд критично оцінює пояснення представника відповідача про те, що в установленому законом порядку кредитний договір між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 не укладався.

Так, ці пояснення повністю спростовуються письмовими матеріалами справи, зокрема, анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 12 березня 2010 року (т.1 л/с 13) та Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" від 12 березня 2010 року (т.1 л/с 135, 138), з яких вбачається, що кредитодавець АТ КБ "ПриватБанк" та позичальник ОСОБА_3 досягли згоди про предмет договору та всі істотні умови, а також зафіксували їх у письмовій формі.

Позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 15 грудня 2016 року виконавчий комітет Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області склав актовий запис про смерть № 13 та видав свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (т.1 л/с 51).

Про смерть позичальника ОСОБА_3 кредитодавець АТ КБ "ПриватБанк" дізнався 22 лютого 2017 року, що підтверджується знімком екрану з банківського комплексу "Єдина клієнтська база" (т.1 л/с 117).

У разі смерті фізичної особи - боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником який помер, після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника, і вирішуються в порядку, визначеному ст.1281, ст.1282 ЦК України.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

-коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

-чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України;

-при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

-при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві та момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1281 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Згідно ч.2 ст.1281 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно ч.3 ст.1281 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Згідно ч.1 ст.1282 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

З розрахунку АТ КБ "ПриватБанк" (т.1 л/с 7-12) вбачається, що на день смерті заборгованість позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором від 12 березня 2010 року становила 14985,28 грн. (прострочений кредит).

При цьому суд критично оцінює пояснення представника відповідача про непогодження з розміром заборгованості за кредитним договором (зокрема, що банк неправомірно нараховував позичальнику ОСОБА_3 проценти за користування кредитом та комісію), оскільки на підтвердження цих пояснень суду не надано жодних доказів.

21 березня 2017 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" склав на ім`я Горностаївської державної нотаріальної контори претензію кредитора № SAMDN34000035335026 (т.1 л/с 125-126, 207), якою пред`явив вимоги до спадкоємців, які приймають спадщину після смерті ОСОБА_3 , про повернення заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2010 року в сумі 14985,28 грн.

З реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (т.1 л/с 129-131) вбачається, що 10 квітня 2017 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" направив претензію кредитора до Горностаївської державної нотаріальної контори.

12 квітня 2017 року Горностаївська державна нотаріальна контора отримала претензію кредитора АТ КБ "ПриватБанк", що підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції нотаріальної контори (т.1 л/с 207).

З листа Горностаївської державної нотаріальної контори від 17 травня 2017 року № 80/02-14 (т.1 л/с 210) вбачається, що після померлого ОСОБА_3 заведена спадкова справа за № 60/2017, претензія АТ КБ "ПриватБанк" зареєстрована.

17 грудня 2018 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" склав на ім`я Горностаївської державної нотаріальної контори претензію кредитора № SAMDN34000035335026 (т.1 л/с 54), якою пред`явив вимоги до спадкоємців, які приймають спадщину після смерті ОСОБА_3 , про повернення заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2010 року в сумі 14985,28 грн.

З реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (т.1 л/с 52-53) вбачається, що 11 травня 2019 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" направив претензію кредитора до Горностаївської державної нотаріальної контори.

Відомостей про отримання цієї претензії Горностаївською державною нотаріальною конторою немає.

06 серпня 2019 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" склав на ім`я відповідача ОСОБА_1 лист-претензію № SAMDN34000035335026 (т.1 л/с 56), якою пред`явив до останньої вимогу про повернення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 12 березня 2010 року в сумі 14985,28 грн.

З реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (т.1 л/с 57-59) вбачається, що 15 серпня 2019 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" направив лист-претензію відповідачу ОСОБА_1 .

Відомостей про отримання цієї претензії відповідачем ОСОБА_1 немає.

З матеріалів спадкової справи № 60/2017 (т.1 л/с 204-211) вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є його діти ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

17 березня 2017 року ОСОБА_5 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 (т.1 л/с 205).

17 березня 2017 року ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 (т.1 л/с 205).

12 січня 2018 року ОСОБА_3 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 (т.1 л/с 206).

В матеріалах спадкової справи немає інформації про обсяг та вартість спадкового майна, про поділ спадщини між спадкоємцями, про видачу спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину.

Суд враховує, що позивач АТ КБ "ПриватБанк", достовірно будучи поінформованим про наявність декількох спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті позичальника ОСОБА_3 , пред`явив позов лише до одного з них - відповідача ОСОБА_1 , хоча відповідно до вимог ч.1 ст.1282 ЦК України кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Відтак, неможливо покласти тягар задоволення вимог кредитора лише на одного спадкоємця, за наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

На підтвердження наявності у померлого позичальника ОСОБА_3 спадкового майна позивач АТ КБ "ПриватБанк" надав суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 червня 2020 року № 210861576 (т.1 л/с 131-132), з якого вбачається, що власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 .

Проте, суд критично оцінює цей доказ. Так, пошук в Державному реєстрі проводився за адресою об`єкту нерухомого майна, а не за суб`єктом, внаслідок чого неможливо ідентифікувати особу власника (наприклад, навіть в масштабах сім`ї відповідача: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , брат - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ). При цьому, з довідки Великоблаговіщенського старостинського округу Горностаївської селищної ради Херсонської області від 28 липня 2020 року № 128 (т.1 л/с 202) вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за іншою адресою - по АДРЕСА_2 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач АТ КБ "ПриватБанк" не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів про те, що після смерті позичальника ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, в межах вартості якого спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора, відповідно до приписів ч.1 ст.1282 ЦК України. При цьому позивач АТ КБ "ПриватБанк" не заявляв суду клопотань про витребування доказів - відомостей щодо наявності у померлого позичальника ОСОБА_3 будь-якого рухомого чи нерухомого майна та його вартості.

Суд, дотримуючись принципу диспозитивності, розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі доказів сторін, що позбавляє його за власною ініціативою збирати докази.

Обов`язок доведення обставин, на які особа посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю особу.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявляє вимоги до спадкоємців.

Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів, суд вважає, що наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2010 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 , позивач не довів, чим не виконав вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі викладеного суд вважає, що позов задоволенню не підлягає через необґрунтованість.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача АТ КБ "ПриватБанк" відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.207, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1216 - 1223, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст.4 - 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15 листопада 2021 року.

Суддя Посунько Г.А.

31.Зміст додаткового рішення від 17.12.2021:

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2021 року Справа № 655/199/20

Горностаївський районний суд Херсонської області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря Бортнюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Горностаївка Херсонської області цивільну справу за заявою представника відповідача Крижановського Миколи Михайловича, поданою від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника,

в с т а н о в и в :

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника.

19 листопада 2021 року представник відповідача - адвокат Крижановський М.М. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з позивача АТ КБ "ПриватБанк" на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14714 грн.

25 листопада 2021 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято в провадження та призначено судове засідання.

06 грудня 2021 року від позивача АТ КБ "ПриватБанк" надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення. Позивач вважає, що сума витрат, заявлена представником відповідача, значно перевищує встановлені чинним законодавством та нормативно-правовими актами граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу. Така сума витрат є неспівмірною із складністю цивільної справи, яка віднесена до малозначних справ. Отже, в разі наявності підстав для компенсації цих витрат, їх сума підлягає зменшенню. Враховуючи викладене, позивач просить суд відмовити в задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

06 грудня 2021 року від позивача АТ КБ "ПриватБанк" надійшло письмове клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Позивач вказує, що граничний розмір витрат, пов`язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі, у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження; вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Позивач звертає увагу на наступне: 1) підготовка до цієї судової справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, тому такі витрати як підбор нормативно-правових актів та аналіз судової практики викликає сумніви; 2) розмір витрат є необґрунтованим та непропорційним до предмета цивільної справи, з урахуванням ціни позову та малозначності справи, а саме: 2-1) ціна 2102 грн. за одну годину ознайомлення із змістом позовної заяви та додатками є завищеною, 2-2) ціна 6306 грн. за підготовку, подання та надіслання відзиву на позовну заяву є непропорційною складності справи, відзив по суті був зведений лише до повторювання тез щодо тотожності умов та правил банківських послуг; 3) на сьогоднішній день діє механізм участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а підстав для очної участі в простій судові справі адвокат не навів.

На підставі викладеного позивач просить суд зменшити до мінімально розумної суми, що підлягає компенсації відповідно до чинного законодавства.

В судове засідання відповідач ОСОБА_7 та представник відповідача ОСОБА_2 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином - своєю заявою до суду представник відповідача просить розглядати заяву за їхньої відсутності, заявлені вимоги підтримує.

В судове засідання представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" не з`явився з причин, невідомих суду, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

30 березня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" пред`явив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника в сумі 14985,28 грн.

15 листопада 2021 року рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області відмовлено в задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні судового рішення в даній цивільній справі не були вирішені питання про відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України с удовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 30 квітня 2020 року, представник відповідача Крижановський М.М. заявив про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (т.1 л/с 79-84). До відзиву додано договір про надання правової допомоги та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести в цивільній справі (т.1 л/с 86-87).

19 листопада 2021 року представник відповідача Крижановський М.М. направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просить стягнути з позивача АТ КБ "ПриватБанк" на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14714 грн. Таким чином, заява подана в п`ятиденний строк після ухвалення судового рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення про вирішення питань щодо відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України р озмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України о бов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в идами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" г онорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" п орядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

24 квітня 2020 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Крижановським М.М., який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1654 від 12 вересня 2018 року, виданого Радою адвокатів Закарпатської області, було укладено договір № 2020/22 про надання правової допомоги.

Відповідно до п.1.1 Договору - адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до п.1.2 Договору - адвокат відповідно до узгоджених сторонами питань: 1) надає клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з метою захисту інтересів клієнта в судовій справі Горностаївського районного суду Херсонської області № 655/199/20 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; 2) представляти клієнта перед фізичними та юридичними особами, в усіх державних та недержавних органах та установах, в тому числі, але не виключно, в АТ КБ "ПриватБанк", в Національному банку України, в органах Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Національної поліції, прокуратури, Державної податкової служби України, органах нотаріату, в судах усіх інстанцій з усіма правами, які надані законом позивачу (цивільному позивачу), відповідачу (цивільному відповідачу), потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвал суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; 3) вчиняти інші дії в інтересах клієнта, без будь-яких обмежень.

Відповідно до п.2.1 Договору - розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається попередньо, виходячи з розрахунку одного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" для працездатних осіб за одну годину роботи адвоката, але не менше ніж 8000 грн.

Відповідно до п.2.2 Договору - загальний обсяг часу, витраченого адвокатом, та остаточний розмір гонорару погоджується сторонами шляхом підписання Акту здавання-приймання виконаних робіт (послуг).

Відповідно до п.2.3 Договору - клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар, розмір якого буде визначений в Акті здавання-приймання виконаних робіт (послуг) протягом п`яти банківських днів від набрання рішенням суду законної сили.

Суду надано акт здавання-приймання виконаних робіт (послуг) за договором про надання правничої допомоги № 2020/22 від 24 квітня 2020 року, складений 17 листопада 2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Крижановським М.М., з якого вбачається, що адвокат надав відповідачу правничу допомогу на загальну суму 14714 грн., а саме:

-ознайомлення зі змістом позовної заяви та додатками - 1 година - 2102 грн.,

-огляд законодавства, що регулює спірні відносини, та ознайомлення з правовими позиціями судів вищих інстанцій у спірних відносинах в аналогічних справах - 1 година - 2102 грн.,

-підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, надіслання відзиву на адресу АТ КБ "ПриватБанк" - 3 години х 2102 грн. - 6306 грн.,

-участь в судових засіданнях - 2 години х 2102 грн. - 4204 грн.

Адвокат та клієнт підтвердили, що послуги виконані належним чином та прийняті клієнтом в повному обсязі. Претензії з боку клієнта до адвоката відсутні.

До акту надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

19 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_1 оплатила адвокату Крижановському М.М. надані послуги професійної правничої допомоги в сумі 14714 грн., про що суду надана квитанція АТ КБ "ПриватБанк" № 0.0.2347858888.1 від 19 листопада 2021 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що всі зазначені в акті дії та послуги адвоката ґрунтуються на положеннях ст.137 ЦПК України, факт їх вчинення підтверджено наявними у справі доказами, а їх вартість, час на їх вчинення та обсяг визначені та погоджені сторонами в договорі про надання правової допомоги та в акті виконаних робіт.

Суд враховує, що від позивача АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, внаслідок їх неспівмірності. Проте, суд вважає це клопотання необґрунтованим.

Так, позивач вважає, що підготовка до справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Разом з тим, витрати робочого часу адвоката складають: ознайомлення зі змістом позовної заяви та додатками - 1 година, огляд законодавства, що регулює спірні відносини, та ознайомлення з правовими позиціями судів вищих інстанцій у спірних відносинах - 1 година, підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, надіслання відзиву на адресу АТ КБ "ПриватБанк" - 3 години. Суд вважає такі витрати робочого часу адвоката розумними та виправданими.

Позивач вважає, що розмір витрат є необґрунтованим та непропорційним до предмета цивільної справи, з урахуванням ціни позову та малозначності справи. Разом з тим, дана цивільна справа розглядалась за правилами загального позовного провадження. При цьому, дана цивільна справа, незалежно від ціни позову, була ускладнена вирішенням питань щодо спадкування.

Позивач вважає, що оскільки на сьогоднішній день діє механізм участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, тому немає підстав для очної участі адвоката в справі. Суду не зрозумілі ці мотиви позивача, оскільки представник відповідача, діючи в межах наданих йому законом процесуальних прав та обов`язків, брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, представляючи інтереси свого клієнта - відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14714 грн.

На підставі викладеного суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення в даній цивільній справі, стягнути з позивача АТ КБ "ПриватБанк" на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14714 грн.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з спадкоємця померлого боржника.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (адреса - 49094 м.Дніпро вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ - 14360570)

на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Велика Благовіщенка Горностаївського району Херсонської області, проживаючої в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ,

витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14714 грн. (Чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Посунько Г.А.

Визнати неможливим відновлення втраченого судового провадження повністю.

Роз`яснити учасникам справи право на повторне звернення із заявою про відновлення втраченого судового провадження за наявності необхідних документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду.

СуддяВ.М. Олійник