Рішення № 138967702, 11.08.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1376/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Ромазан Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Теребовлянського районного суду Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказала, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 входив до складу колгоспного двору, який складався з 4 (чотирьох) членів колгоспного двору. Вонає спадкоємцем за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У встановлений законом строк вона звернулася до Теребовлянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2026 №8202-14 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що спадкове майно перебувало у власності колгоспного двору, який складався з чотирьох членів колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 . Так, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за вказаною адресою, входив до складу колгоспного двору, членами якого були ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується даними погосподарської книги, свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок та довідкою органу місцевого самоврядування. Позивачка зазначила, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті належну їй 1/4 частку у майні колгоспного двору успадкувала її дочка ОСОБА_2 , яка на час смерті матері проживала разом із нею. У зв`язку з цим частка ОСОБА_2 у праві власності на зазначене майно збільшилася до 1/2. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після його смерті належну йому 1/4 частку у майні за вказаною адресою успадкувала його дружина ОСОБА_2 , яка на час його смерті проживала разом із ним. Таким чином, ОСОБА_2 стала власницею 3/4 частки зазначеного майна. Через відмову нотаріуса вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим просить суд визнати за нею право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 24.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви вказала проводити розгляд справи за її відсутності, позов просить задовольнити.

Відповідач Теребовлянська міська рада Тернопільського району Тернопільської області у підготовче судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_6 подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та визнання позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.13, ч.1 ст.19 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи суспільних інтересах. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, що підтверджується довідкою №16/4-08/69 від 16.03.2026, виданою виконкомом Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, даними по господарської книги за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 25.04.1990. Членами двору були: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (голова двору), її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (член двору), її зять ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (член двору), її племінниця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (член двору).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Оскільки житловий будинок в АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, то усім його членам належала у ньому частка, яка складає по 1/4 кожному.

Відповідно до статті 121 ЦК УРСР частка члена колгоспного двору вважається рівною частці кожного іншого члена двору, якщо інше не передбачено законом.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №10.

На момент смерті ОСОБА_3 її частка у майні колгоспного двору становила 1/4.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_2 продовжувала проживати за адресою: АДРЕСА_1 разом із спадкодавицею, а тому фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 та набула право на належну спадкодавиці 1/4 частку у майні колгоспного двору. З урахуванням належної їй первісно 1/4 частки, частка ОСОБА_2 у праві власності на зазначений житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами становила 1/2.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент смерті ОСОБА_4 належала 1/4 частка у майні колгоспного двору.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_2 продовжувала проживати за вказаною адресою, а тому фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

А тому ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та набула право на належну йому 1/4 частку у майні колгоспного двору.

Таким чином, після прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 стала власницею 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Долинською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області, актовий запис №25.

На момент смерті ОСОБА_2 була власницею 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 її батьком зазначено ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ОСОБА_7 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскільки ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , вона є спадкоємцем першої черги за законом після її смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до Теребовлянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому прийняла спадщину.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 , прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_2 , набула право на спадкове майно, а саме на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2026 №8202-14 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене спадкове майно у зв"язку із відсутністю необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 13 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Теребовлянська міська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: м. Теребовля, вул. Кн.Василька, 104а, Тернопільський район, Тернопільська область, ЄДРПОУ 04058456.

Суддя: Л.С. Ромазан