Ухвала суду № 138967681, 10.08.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/660/17

У Х В А Л А

іменем України

10 серпня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду із заявою, в якій просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №55303422, замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа №606/660/17, виданого 09.08.2017 Теребовлянським районним судом Тернопільської області, із акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») на його правонаступника - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Теребовлянського відділу державної виконавчої служби в Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Теребовлянський відділ ДВС) перебувало виконавче провадження №55303422 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк».

28.03.2024 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №ПК-280324, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимогищодо осіб, які були боржниками АТ КБ «ПРИВАТБАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н_SAMDN55000037298593. Оскільки заявнику не було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , тому він не звертався до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Зазначив, що первинний кредитор АТ КБ «ПРИВАТБАНК»повернув на депозитний рахунок Теребовлянського відділу ДВС кошти, що були стягнуті після відступлення права вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», а тому вони підлягають терміновому поверненню правонаступнику.

25.02.2026 представником ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» направлено запит до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження, подання державним виконавцем Теребовлянського відділу ДВС в Теребовлянський районний суд Тернопільської області заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Після розгляду зазначеного запиту на адресу ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надійшла відповідь від Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відсутності правових підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки за період перебування на виконанні виконавчого листа у виконавчому провадженні №55303422 інформація чи документальне підтвердження факту укладення стягувачем договору, відповідно до якого визначено нового кредитора, який отримав право грошової вимоги відносно боржника за рішенням суду, та документів щодо заміни сторони виконавчого провадження до Теребовлянського відділу ДВС не надходило.

Отже, як наслідок вчинення дій державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №55303422 позбавляє ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права на отримання від ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором №б/н_SAMDN55000037298593.

Враховуючи викладене, існують підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з метою заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів, стягнутих з боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором №б/н_SAMDN55000037298593, на рахунок нового стягувача відповідно до договору факторингу №ПК-280324.

Представник заявника ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явилась, у прохальній частині заяви просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представником Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано до суду відзив на заяву, з якого вбачається, що підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 55303422 від 25 червня 2025 року відсутні, оскільки рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2017 року у справі № 606/660/17 було виконано в повному обсязі, із боржника ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК»стягнуто борг у сумі 54639.03 грн.

Згідно із ч.3,5 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача його правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За даних обставин розгляд справи слід провести за відсутності учасників справи, які повідомлялися про дату та час судового засідання.

Відповідно до ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, судприйшов до висновку, що заява ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09.06.2017 у справі №606/660/17 позов задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 20.12.2010 в розмірі 54 639 (п`ятдесят чотири шістсот тридцять дев`ять) грн. 03 коп. та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

На виконання зазначеного судового рішення Теребовлянським районним судом Тернопільської області 09.08.2017 видано виконавчий лист у справі №606/660/17.

Як вбачається з відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №55303422 відкрите 05.12.2017, перебувало на виконанні у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби в Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, після чого 25 червня 2025 року було закінчено із підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". Стягувачем у вказаному виконавчому провадженні було АТ КБ «ПРИВАТБАНК», боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із відзиву на заяву Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2017 року у справі № 606/660/17 було виконано в повному обсязі, із боржника ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК»стягнуто борг у сумі 54639.03 грн., у зв"язку із чим 25 червня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Даних про те, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК»та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №ПК-280324 від 28 березня 2024 року, за яким до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , під час здійснення примусового виконання судового рішення у відділі не було.

28.03.2024 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №ПК-280324, за яким АТ КБ «ПРИВАТБАНК відступило ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань.

Згідно із актом приймання-передачі клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боргових зобов`язань від 28.03.2024.

Відповідно до інформації АТ КБ"ПРИВАТБАНК" від 26 червня 2026 року за правом вимоги, яке виникло на підставі договору факторингу №ПК-280324, новому кредитору ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» передано борг ОСОБА_1 у розмірі 13626.34 грн.

Щодо вимог заявника про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №55303422 від 25 червня 2025 року, суд зазначає, що вказані вимоги розглядаються в порядку положень, визначених розділом VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України.

Всупереч зазначеним вимогам, заявником не додано до заяви копію оскаржуваної постанови про закриття виконавчого провадження №55303422, а також письмових доказів, якими б підтверджувались обставини оскарження дій державного виконавця у порядку, передбаченому ст.447-1 ЦПК України. Відсутність таких документів позбавляє суд можливості встановити підстави закриття провадження, перевірити дотримання строків звернення до суду та надати правову оцінку діям виконавця.

Таким чином заявником обрано невірний спосіб захисту, оскільки не подано скарги у порядку, визначеному статтями 447-1 ЦПК України.

Аналогічна позиція висловлена у справі №755/19644/17, яка постановою Верховного Суду від 07 травня 2025 року залишена без змін.

Щодо вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, то суд звертає увагу на наступне.

Частиною 2 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховним Судом України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13 висловлена правова позиція про те, що виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про замінусторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновленнявиконавчого провадження.

Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.

Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10, відповідно до яких питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником на будь-якій стадії судового провадження без відносно відкритого виконавчого провадження, навіть після його закриття, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови Великої Палати Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Hornsby v. Greece», пункт 40).

На підставі наведеного, оскільки виконавче провадження №55303422 закінчене, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження чинна, і заявник не звертався зі скаргою про скасування цієї постанови в порядку ст.447-1 ЦПК України, у задоволенні заяви ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 512, 514 ЦК України, статтями 15, 40 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 55, 247, 260-261, 268, 353, 354, 442 ЦПК, України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміни сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повну ухвалу складено 13 серпня 2026 року.

Суддя: Л.С. Ромазан