Рішення № 138967386, 13.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3000/26

Провадження № 2/577/1681/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді Гетьмана Вадима Володимировича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 20607,01 грн., неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів до досягнення дитиною 3-х р. в сумі 13417,76 грн. Вимоги обгрунтовує тим, що на підставі судового наказу Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. від 04.11.2025 р. відповідач зобов`язаний сплачувати на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 ч. його доходів. Крім того, на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. від 25.11.2025 р. ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати аліменти на її утримання, як матері, до досягнення дитиною 3-го віку у розмірі 1/6 ч. доходів. Відповідач від виконання обов`язку ухиляється, внаслідок чого за період з листопада 2025 р. по березень 2026 р. включно виникла заборгованість. Згідно з довідками розрахунками Конотопського ВДВС борг по аліментах на дитину становить 26806,63 грн., на її утримання 15691,42 грн. Згідно розрахунку розмір пені по аліментах на дитину складає 20607,01 грн., на її утримання 13417,76 грн., що і змусило звернутись з позовом до суду.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.06.2026 р. відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами за зареєстрованою адресою проживання, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Встановлено судом, що 04.11.2025 р. судовим наказом Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 03.11.2025 р. до досягнення дитиною повноліття (а.с.6). Згідно виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. від 25.11.2025 р. зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 1/6 ч. від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 03.11.2025 р. і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7). З розрахунку Конотопського ВДВС у Конотопському р-ні Сумської обл. Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на підставі виконавчого листа станом на 01.04.2026 р. складає 15691,42 грн. (а.с.8). З розрахунку Конотопського ВДВС у Конотопському р-ні Сумської обл. Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на підставі судового наказу станом на 01.04.2026 р. складає 26806,53 грн. (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, доказів щодо поважності причин з яких не сплачував аліменти не надав, тривалий час не вживав ефективних заходів щодо належного виконання рішення суду та судового наказу в частині сплати аліментів, питання про зменшення їх розміру перед судом також не ставив. Таким чином, є вина ОСОБА_2 у виникненні заборгованості по аліментах.

Визначення справедливого та розумного розміру пені при застосуванні конструкції зменшення розміру пені належить до суддівського розсуду. Суд має забезпечити, щоб зменшення пені не порушувало права одержувача аліментів, але водночас не створювало надмірного фінансового навантаження для платника аліментів. Пеня має бути співрозмірною з правопорушенням (зокрема, прострочення, невиконанням зобов`язань, наявність/відсутність часткової оплати). Розмір пені має залишатися співрозмірним із розміром основного зобов`язання, тому суд не може зменшувати пеню до такої міри, що виключала б її роль як «стимулу» для своєчасного виконання аліментних зобов`язань.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі 725/4115/21 (провадження № 61-7782св24), від 18 квітня 2025 року у справі № 932/541/23 (провадження № 61-185св25) та інші.

Що стосується розрахунку пені за прострочення сплати аліментів за вищевказаний період, то суд погоджується із ним, оскільки такий зроблено відповідно до вимог ст. 196 СК України (а.с.10).

Згідно ч.2 ст. 196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Суд вважає за можливе на підставі вказаної норми закону зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, у сумі 12000 грн.

Що стосується стягнення неустойки (пеню) за прострочення сплати аліментів до досягнення дитиною 3-х р. в сумі 13417,76 грн., то приходжу до наступного.

Ч.ч.1-2 ст.196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 р. у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво 19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 ч.1 ст.196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Так, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначені СК України.

Права та обов`язки подружжя по утриманню унормовані в главі 9 СК України.

Згідно ч.2 ст.84 глави 9 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Обов`язок матері, батька утримувати дитину та виконання указаного обов`язку регламентовано у главі 15 СК України.

Глава 15 СК України містить ст.196, якою передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Разом з тим, глава 9 СК України «Права та обов`язки подружжя по утриманню» не містить посилань на те, що визначення заборгованості за аліментами на одного із подружжя здійснюється відповідно до ст.ст.194-197 СК України, а тому положення ст.196 цього Кодексу на спірні правовідносини щодо сплати аліментів на утримання дружини не поширюються.

Суд зауважує, що згідно ст.8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Тобто, особа, яка вважає свої права порушеними, за умови доведення такого порушення, має можливість захистити свої відповідні права у спосіб, який передбачений чинним законодавством, зокрема, ЦК України, що свідчить про відсутність підстав для застосування у даній справі аналогії закону.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що позивачкою заявлені вимоги про стягнення на підставі ст.196 СК України (Глава 9 «Права та обов`язки подружжя по утриманню») пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини, то суд вважає, що відсутні підстави для стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини.

Крім цього з відповідача, на підставі ст.141 ЦПК України, слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн. на користь держави.

Керуючись ст. 20, 196 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, ст.ст.1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. на рахунок отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Гетьман В. В.