Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 591/3297/25
Провадження № 1-кп/591/111/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вітебськ, Республіка Беларусь, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Також прокурор зазначив, що судовий розгляд не завершено, не допитані всі свідки, не досліджені письмові докази, а тому завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії попередньої ухвали неможливо.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували.
ОСОБА_5 зазначив, що прокурором не наведено жодного доказу існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вважав, що домашній арешт в достатній мірі забезпечить запобігання ризикам наведеним прокурором.
Захисник ОСОБА_4 наголосив що підозра за ч.1 ст. 114-1 КК України є необґрунтована, ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки , та не може знищити або спотворити речі і документи у справі. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України ризиками є обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний чи обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, інших учасників кримінального провадження, знищення чи спотворення доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення нового кримінального правопорушення.
При цьому закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення того, що відповідні дії вже були вчинені особою. Для застосування чи продовження запобіжного заходу достатнім є встановлення обґрунтованої ймовірності настання таких подій у майбутньому.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, один із яких віднесений законодавцем до злочинів проти основ національної безпеки України.
За інкримінованими статтями передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою, однак у сукупності з іншими обставинами є важливим чинником оцінки ризику ухилення особи від правосуддя.
Прокурор в достатній мірі довів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в цей момент, зумовлених триваючими та незмінними обставинами, пов`язаними з характером обвинувачення, стадію судового розгляду, на даний час не допитані свідки, не досліджені всі письмові докази, той факт, що на час вчинення злочинів обвинувачений ніде не працював, проживав разом із матір`ю, в сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому та характеру обвинувачення, кількістю епізодів злочинної діяльності доводить актуальність ризиків ухилення від суду, можливості впливу на свідків, вчиненні інших кримінальних правопорушень, та за даних обставин з урахуванням ч.6 ст. 176 КПК України свідчить про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Твердження захисника про необґрунтованість обвинувачення за ч. 1 ст. 114-1 КК України стосується оцінки доказів і доведеності винуватості, що вирішується судом під час ухвалення остаточного судового рішення. На цій стадії суд не вправі наперед оцінювати докази з погляду їх достатності для визнання особи винуватою. Водночас надані стороною обвинувачення матеріали у сукупності є достатніми для висновку, що пред`явлене обвинувачення не є очевидно необґрунтованим, без вирішення питання про винуватість ОСОБА_5 по суті.
Суд бере до уваги тяжкість інкримінованих злочинів і суворість можливого покарання, відсутність офіційного місця роботи та стабільного джерела доходу. Наведені захистом відомості про соціальні зв`язки не переважають зазначених обставин і не дають достатніх гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Доводи захисника про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд визнає необґрунтованими.
Домашній арешт за своїм змістом не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам, оскільки не виключатиме можливості контактів обвинуваченого зі свідками та іншими особами, а також не гарантуватиме його належної процесуальної поведінки.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 114-1 КК України, за наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Отже, враховуючи характер та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, стадію судового розгляду, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також відсутність підстав вважати, що більш м`який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд доходить висновку про необхідність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою -задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою до 10 жовтня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138967282, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 13.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/3297/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: