Рішення № 138967138, 13.08.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1810/26

Провадження № 2/459/776/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 1913892 від 21.06.2021 в розмірі 8132,04 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2 982,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 5 150,04 грн та понесені судові витрати.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.06.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1913892 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов кредитного договору, товариство надало клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000,00 грн; дата надання кредиту: 21.06.2021; строк кредиту: 29 днів; відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 8132,04 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2982,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 5150,04 грн. Між цим зазначає, що 01.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . У зв`язку із наведеним просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 08.05.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду, який відкладався у зв`язку неявкою відповідача, про що постановлено відповідну ухвалу.

10.08.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснити розгляд даної справи у його відсутності, де також вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (копії ухвали про відкриття провадження, судової повістки), які повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судові повістки скеровувалися судом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, що підтверджується відповіддю №2705448 від 07.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру (а. с. 29). Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 13 серпня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 10 серпня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є 13 серпня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.06.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1913892, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора G 7459.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором. Тип Кредиту кредит.

В п. 1.2. Договору сторони визначили, що загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 3000.00 гривень (надалі за текстом - "сума Кредиту").

Строк, на який надається кредит складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 21.06.2021 по 19.07.2021 включно (п.1.3. Договору).

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що процентна ставка за кредитом становить 1.90 % від суми кредиту в день, тип процентної ставки фіксована, проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину.

Згідно з п. 1.6. Договору сторони погодили, що орієнтовна загальна вартість кредиту становить 4653.00 гривень.

Кредит надається Позичальнику для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною, професійною діяльністю, що не суперечать умовам цього Договору та не заборонені чинним законодавством України (п.1.7 Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Ппозичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору.

Відповідно до п. 9.2., 9.3. Договору строк дії цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього Договору та закінчується 19.07.2021. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (а. с. 10-15).

Також позивачем до позовної заяви долучено копію Паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «G7459», в якому міститься інформація про основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація (а. с. 8-9 зворот).

ТОВ «ФК «Верона» свої зобов`язання за даним Кредитним договором виконало в повному обсязі, зокрема, надало відповідачу грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківську картку ОСОБА_1 НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» № 1903/2026-3 від 19 березня 2026 р. (а. с. 24).

Як вбачається із виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 1913892 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» за кредитним договором 1913892 від 21.06.2021, яка станом на 20.02.2026 (включно) складає 8132,04 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2982,00 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 5150,04 грн (а. с. 16).

01.12.2023 року між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК Айкот Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників (а. с. 19-20).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 8132,04 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2982,00 грн; прострочена заборгованість за процентами становить 5150,04 грн (а. с. 17).

З копії платіжної інструкції №1172 від 30.12.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» сплатило грошові кошти у розмірі 20000 грн за відступлення права вимоги відповідно до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 (а. с. 26).

Оскільки боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього вищевказаної заборгованості.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, що 21.06.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1913892, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн. на строк 29 днів з 21.06.2021 по 19.07.2021 включно та зобов`язався сплатити в цей же строк проценти. Кредитний договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором G 7459, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договорів, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, тобто відповідачем подано через особистий електронний кабінет на веб-сайті заяву на отримання кредиту за умовами, які визначені кредитором та підтвердив погодження з такими умовами, після чого кредитор надіслав відповідачу на електронну пошту, особистий номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронному вигляду як алфавітно-цифрова послідовність), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитних договорів.

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір з ним не був би укладений.

Підписавши вищевказаний Договір, відповідач підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови Договорів цілком зрозумів та прийняв їх.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу 21.06.2021 перераховано грошові кошти на зазначену ним платіжну картку № НОМЕР_1 від ТОВ «ФК «ВЕРОНА» у сумі 3000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Санрайз Фінанс» № 1903/2026-3 від 19 березня 2026 року.

Отже, ТОВ «ФК «Верона» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит у сумі 3000,00 грн,

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за Договором не виконав, у передбачений у Договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Так, із виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 1913892 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» за кредитним договором 1913892 від 21.06.2021 станом на 20.02.2026 (включно) складає 8132,04 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2982,00 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5150,04 грн. Станом на 20.02.2026 ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» повідомило, що заборгованість за кредитним Договором №1913892 від 21.06.2021 не погашена. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» не здійснювало. Сума операції (за дебетом або кредитом відповідно); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; сума вихідного залишку за Кредитним договором 1913892 від 21.06.2021 за період з 21.06.2021 по 20.02.2026 (а. с. 16). Детального розрахунку сум заборгованості позивачем не надано.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2982,00 гривень слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 5150,04 гривень суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитним договором 1913892 від 21.06.2021 встановлено строк кредиту 29 днів та процентну ставку 1,90 % в день.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.

Враховуючи те, що договором встановлено строк кредитування 29 днів, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованих відсотків, виходячи з процентної ставки 1,9 %, після спливу строку кредитування відсутні.

Доказів пролонгації строку дії кредитного договору суду не надано.

Таким чином, датою спливу визначеного договором строку кредитування (29 днів) є 19.07.2021, станом на яку розмір заборгованості по процентах за Кредитним договором №1913892 від 21.06.2021 становить 1653,00 грн (3000,00 грн х 1,9 % х 29 днів = 1653,00 грн), яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Таким чином, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Даючи оцінку доводам щодо переходу права вимоги до позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовна заява містить належні і допустимі докази на підтвердження того, що до ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором. Наведене підтверджується: договором відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01.12.2023, витягом з реєстру боржників ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн», копією платіжної інструкції №1172 від 30.12.2025.

Оскільки суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, то такі підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вищевказаним Договором.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №1913892 від 21.06.2021 в загальному розмірі 4635,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2982,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 1653,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Позивач просить стягнути з відповідача 13 000,00 гривень витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано: копію договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025, укладеного між авдкатом ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн», копію додаткової угоди від 20.01.2026 до договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025, акт про отримання правової допомоги від 10.06.2026, згідно якого загальна вартість послуг з надання правової допомоги становить 13000,00 грн.

Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом.

Варто зауважити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відтак, враховуючи вищевикладене, перевіривши зміст наведених документів, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною та є однотипною для адвоката, розглядалася така у спрощеному позовному провадженні, що не потребує значного витрачання часу адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, часткове задоволення позову, обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник позивача не брав, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 4000,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №2077 від 06.04.2026 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1517,48 грн, виходячи з такого розрахунку: 4635,00 гривень (розмір задоволених позовних вимог) / 8132,04 гривень (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 гривень (сума сплаченого судового збору)

Керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» «Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за Кредитним договором №1913892 від 21.06.2021 в загальному розмірі 4635 (чотири тисячі шістсот тридцять п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2982,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1653,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» «Айкон Дебт Коллекшн» судовий збір в сумі 1517 (одна тисяча п`ятсот сімнадцять) гривень 48 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 13.08.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн», (місце знаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, код ЄДРПОУ 44002941);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Мельникович