Ухвала суду № 138967106, 12.08.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 465/7904/25

Провадження № 2-п/459/20/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Отчак Н.Я., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 04 березня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача адвокат Неофіта Д.Б. звернувся до суду з заявою, про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 04 березня2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вивчивши матеріали заяви та дослідивши матеріали справи №459/3512/25, суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, пр. № 14-25цс24, наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Так, у цивільній справі №465/7904/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було ухвалене заочне рішення 04 березня 2026 року.

Як убачається з матеріалів справи, 08.09.2025 представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №980365837 від 19.03.2021 у розмірі 45842,06грн та понесені судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.11.2025 дану справу направлено за підсудністю до Шептицького районного суду Львівської області, оскільки ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 30.12.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 06.02.2026 з повідомленням сторін. Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та судову повістку відповідачу ОСОБА_1 направлено за зареєстрованим місцем проживання поштовим рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулось на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

06.02.2026 судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та судовий розгляд відкладено на 04.03.2026. Судову повістку відповідачу ОСОБА_1 направлено за зареєстрованим місцем проживання поштовим рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулось на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою»

З урахуванням зазначеного, відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи, та за наявності всіх умов, передбачених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд підставно ухвалив заочне рішення.

Як вбачається із матеріалів справи копія повного тексту заочного рішення від 04 березня 2026 року була направлена судом поштовим рекомендованим повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, яке повернулось на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. ч. 5-6 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Неофіта Д.Б. 19.05.2026 звернувся до Шептицького міського суду Львівської області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та надання доступу до електронної справи. До заяви адвокатом долучено ордер серії ВС № 1464909 від 19.05.2026, виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 01.05.2605 від 01.05.2026.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа заочне рішення суду доставлено до офіційної електронної скриньки адвоката Неофіти Д.Б. 21.05.2026. Таким чином, адвокату Неофіті Д.Б. надано доступ до матеріалів справи в електронному суді, й такий мав змогу ознайомитись з матеріалами справи.

Отже, граничний двадцятиденний строк подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення - 10 червня 2026 року.

Заява про перегляд заочного рішення була подана до суду 10 серпня 2026 року, тобто з пропуском двадцятиденного строку з дня вручення представнику відповідача повного заочного рішення суду.

При цьому, судом не встановлені обставини, які об`єктивно перешкоджали відповідачу у передбачені законодавством строки подати заяву про перегляд заочного рішення, оскільки твердження, що він ознайомився з матеріалами справи 05.08.2026 не підтверджено належними доказами, при цьому початок строку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення обчислюється з дати отримання такого.

Окрім цього, будь-яких інших поважних причин для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача не вказує.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 120, 122, 123, 126, 127, 258-260, 272, 273, 284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шептицького міського суду Львівської області від 04 березня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 12 серпня 2026 р.

Суддя: Н. Я. Отчак