Рішення № 138967031, 13.08.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 452/2103/26

Провадження № 2/455/842/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Івасенко С.М.,

секретаря судового засідання Борковської Н.М.,

учасники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі позивач, новий кредитор) звернулося до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідачка, позичальниця) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 64923750 від 06.09.2025 року (далі кредитний договір), судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.09.2025 року відповідачка та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» (далі кредитор) уклали кредитний договір. Кредитор свої обов`язки виконав надав кредит. Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання, визначені кредитним договором, не виконувала, що стало підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку. При цьому, кредитор відступив право вимоги за кредитним договором позивачу.

30.06.2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Суд не визнавав явка сторін обов`язковою.

Судове засідання, призначене на 22.07.2026 року, суд відклав на 13.08.2026 рік, оскільки це була перша неявка відповідачки, повідомленої належним чином і яка не проінформувала суд про причини неявки. Відзиву не подала.

В судове засідання, призначене на 13.08.2026 рік , сторони не з`явилися.

Позивач повідомлений про дату час та місце судового засідання через електронний суд.

В прохальної частини позовної заяви містилася клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача та погодження на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка поштове повідомлення про виклик до суду на 13.08.2026 ріку отримала 28.07.2026 ( трекінг R0 6723 5769 686). Суд також повідомляв відповідачку про судове засідання через електрону пошту та СМС повідомлення. Електронні сповіщення відповідачка отримала 22.07.2026 року.

Суд вжив всі передбачені процесуальним законом заходи, однак в судове засідання, сторони не з`явилися.

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

06.09.2026 року кредитор та відповідачка на підставі заяви позичальниці уклали кредитний договір, що підтверджується паперовою копією цього договору та копією заяви відповідачки від 06.09.2025 року.

Кредитний договір сторони уклали в електронній формі за допомогою ІКС кредитора, доступ до якої забезпечувався відповідачці через Вебсайт в особистому кабінеті п. 3.1.2.1.

За цим договором кредитор прийняв на себе зобов`язання надати, а позичальник отримати та повернути кредит і сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування у порядку, встановленому кредитним договором ( п.2.1.). Сума кредиту складала 6500,00 гривень (п.2.2.).

Строк користування кредитними коштами - 365 днів, з 06.09.2025 до 05.09.2026 (включно), складався із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п.2.3.)

Дисконтний (пільговий) період складав 14 днів, що наставав з дати видачі кредиту та завершувався 19.09.2025 (рекомендована дата платежу). Поточний період складав 351 днів, що наставав з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчувався 05.09.2026 (дата остаточного погашення заборгованості). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду мали нараховуватися за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних ( денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. ( п.2.4. 2.7.).

Позичальнику рекомендувалося (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 19.09.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 05.09.2026 (останнього дня строку кредитування ( п. 2.8.).

Позичальник зобов`язався повернути кредитору кредит та проценти за користування кредитом згідно умов кредитного договору (Графіку розрахунків (платежів)), або достроково, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного погашення заборгованості по Кредиту, встановленої п. 2.5. кредитного договру ( п. 3.2.1.1.).

У випадку невиконання Позичальником умов кредитного договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо кредитор мав право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом направити вимогу про дострокове погашення заборгованості (п. 3.2.2.2.1.). Сторони узгодили, взаємно підтвердили та домовились, що строк повернення всієї суми заборгованості за Кредитом, у тому числі плати за користування кредитом та інших обов`язкових платежів, у тому числі строк сплати яких не настав, які містяться у вимозі кредитора, направленої позичальнику, відповідно до вимог розділу 8 кредитного договору, є домовленістю сторін, щодо зміни строку повернення Кредиту в сторону його зменшення, яка відповідно, не є зміною в односторонньому порядку умов цього Договору.( п. 3.2.2.2.3.)

Кредитор в день укладення кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, мав надати кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений ним при подачі заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) кредитного договору. Банківський рахунок № НОМЕР_1 ( п.3.1.2.5)

В додатку №1 до кредитного договору сторони узгодили графік платежів. Дата повернення кредиту 05.09.2026 рік.

Кредитний договір містить і інші умови, які є обов`язковими для такого типу договорів.

Директор кредитора підписав кредитний договір та додаток №1 до нього кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 19.02.2026 року. Відповідачка підписала кредитний договір та додаток №1 до нього електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором ZTYwNmE5) 06.09.2025 року.

23.09.2025 року сторони уклали додатковий договір про пролонгацію №1/64923750 до договору про споживчий кредит, що підтверджується паперовою копією додаткового договору угоди до кредитного договору. Директор кредитора підписав додатковий договір кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 19.02.2026 року. Відповідачка підписала додатковий договір електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором NWJlZjU3) 23.09.2025 року.

Дисконтний ( пільгови) період користування кредитними коштами пролонговано до 07.10.2025 року.

06.09.2025 року відповідачка електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором ZTYwNmE5) підтвердила ознайомлення з паспортами споживчого кредиту.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав. 06.09.2025 року об 15:32:22 перерахував на картковий рахунок відповідачки НОМЕР_1 кошти в сумі 6500 грн, призначення платіжної операції: виплата кредиту ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 за кредитним договором №64923750 від 06.09.2025, що підтверджується копією квитанції № 45716-19422- 62024 від 06.09.2025 року.

Заборгованість за кредитним договором, яка розрахована кредитором станом на 06.05.2026 рік становила 21125,00 грн, з яких: за основним боргом (тілом кредиту) 6500,00 грн; за процентами 14625,00 грн, що підтверджується випискою за кредитом від 06.05.2026 року. Проценти нараховані з 06.09.2025 року до 06.05.2026 року включно. 23.09.2025 року відповідачка погасила 1 170,00 грн процентів за користування кредитом.

06.05.2026 року кредитор та позивач уклали договір № 06-05/26 про відступлення ( купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого кредитор відступив на користь позивача право вимоги за кредитним договором, що підтверджується копіями договору № 06-05/26 про відступлення ( купівлю-продаж) прав вимоги від 06.05.2026 року, актами прийому-передачі в паперовому та електронному вигляді реєстру боржників за договором № 06-05/26 про відступлення ( купівлю-продаж) прав вимоги від 06.05.2026 року, платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 0646780000 від 12.05.2026, витягу з реєстру боржників в друкованому ( підписаному вигляді) до договору № 06-05/26 про відступлення ( купівлю-продаж) прав вимоги від 06.05.2026 року ( рядок 156).

Позивач здійснив донарахування відсотків за кредитним договором в межах строку кредитування на суму 520 грн за відсотковою ставкою 1%. Погашень відповідачка не здійснювала, що підтверджується розрахунком заборгованості від 19.05.2026 року.

15.05.2026 року позивач скерував на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення заборгованості, що підтверджується копіями вимоги вих. №16554792 від 15.06.2026 року та підтвердження її скерування на електронну пошту відповідачки. Вимагав від позичальниці достроково повернути заборгованість за кредитним договором на банківські реквізити. Попередив, що у разі невиконання буде змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості.

Копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягу із статуту позивача, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК №1175 від 21.09.2019 року підтверджується, що кредитор є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та має право на надання фінансових послуг.

Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами 1 та 2. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) із врахуванням Законів України »Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію».

Сторони підписали кредитний договір за допомогою електронних підписів, що відповідає положенням та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК. Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

Відповідачка отримала кредитні кошти за кредитним договором в строки та в розмірі, обумовлений в договорі.

Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.

У порушення вимог Закону, відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК позивач в законному порядку набув права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, відповідачка не надала доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань або/чи які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Водночас, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.

Суд погоджується із розрахованою сумую заборгованості по основному боргу та процентам, оскільки відповідачка не надала доказів щодо їх повного погашення, а здійснені кредитором та позивачем розрахунки відповідають умовам кредитного договору . Проценти нараховані відповідно до обумовленої відсоткової ставки 1,00 % в день та в межах строку кредитування з врахуванням застосування права на дострокове повернення кредиту, враховані погашені відповідачкою суми.

Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у розмірі 21624,00 грн, з яких за основним боргом (тілом кредиту) 6500,00 грн та за процентами 15145,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачено 2 662,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.05.2026 року.

Крім цього, представник позивача просить суд стягнути на витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн. Відповідачка не подавала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, визначені статтею 141 ЦПК України ( див постанову Верховного Суду по справі № 369/576/22 від 28 червня 2023).

Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу «pacta sunt servanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, основні засади (принципи) цивільного судочинства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подав копії таких документів:

-договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року;

-заявки на надання юридичної допомоги № 48 від 07.05.2026 року;

- витягу з Акту №34 про надання юридичної допомоги від 15.05.2026 року з детальним описом виконаних робіт на суму 13000 грн.;

З умов наданого договору, який укладений між позивачем та АО «Лігал Ассістанс» вбачається, що адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору). Відповідно до п.4.1 договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром АО за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5 договору).

Згідно із Актом № 34 про надання юридичної допомоги від 18.05.2026 року, сторони погодили надання правових послуг, а саме надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартість одиниці виміру 2000, ціна 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, вартість одиниці виміру 3000 грн, ціна 9000 грн.

Суд зазначає, що такі складові надання професійної правової допомоги, визначені адвокатом, як: «надання усної консультацій» охоплюються послугою з підготовки та подання позовної заяви і не підлягають виокремленню ( подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Суд констатує, що спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. АО «ЛігалАссістанс» надає позивачу послуги правового характеру в таких категоріях спорів на постійній основі ( про що свідчить договір про правову допомогу), позовна заява є типовою, не містить складних юридичних конструкцій аналізу законодавства чи практики Верховного Суду, не містить детальних пояснень розрахованих сум заборгованості, їх відповідності умовам укладених кредитних договорів , а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в таких категоріях справ. Представником позивача жодним чином не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000, 00 гривень, оскільки саме такий розмір витрат вважає необхідним і неминучим для позивача, який залучив АО «ЛігалАссістанс» для надання професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС заборгованістьза договором договором про споживчий кредит/кредитний договір № 64923750 від 06.09.2025 року у розмірі 21645 гривень 00 копійок ( двадцять одна тисяча шістсот сорок п`ять гривень 00 копійок)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС судові витрати, що становлять 2662 гривень 40 копійок (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС судові витрати, що становлять 4000 гривень 00 копійок (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 4264037, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_3 UAH.

відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя С.М. Івасенко