Рішення № 138965756, 12.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3750/26 2/335/2473/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до 1. ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2. Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до відповідачів 1. Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, 2. Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 16.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято постанову № 921 від 16.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП з накладенням на нього штрафу в сумі 25500,00 грн. (51000,00 грн. в разі примусового виконання вказаної постанови). 16.10.2025 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №79352616 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 51000,00 грн. на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі постанови № 921 від 16.09.2025 року. Окрім того, 16.10.2025 року державним виконавцем щодо Позивача в межах виконавчого провадження №79352616 також прийняті постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 5100,00 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 472,16 грн. Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.2026 року у справі № 331/5727/25 скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , № 921 від 16.09.2025 року та закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 04.03.2026 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кабаченко Ю.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 79352616 на підставі п. 5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (згідно постанови від 17.03.2026 про виправлення помилки у процесуальному документі). З огляду на скасування судом постанови №921 від 16.09.2025 року про застосування штрафу, грошові кошти в межах виконавчого провадження №79352616 були стягнуті з Позивача без відповідної правової підстави. Таким чином, Позивач має право на повернення стягнутих з нього на підставі скасованої постанови грошових коштів.

Як вказує позивач, відповідач 2 у відповіді №21613/1 від 17.03.2026 на адвокатський запит від 09.03.2026 зазначає, що «в межах виконавчого провадження №79352616 21.10.2025 року було стягнуто з боржника ОСОБА_1 9182,98 грн., які було розподілено та перераховано наступним чином: штрафу на користь держави перераховано 7918,93 грн., виконавчого збору на користь держави перераховано 791,89 грн. та витрат виконавчого провадження перераховано 472,16 грн.». 06.02.2026 року платіжною інструкцією №382 ТОВ «Запорізький автомобільний завод» перерахував на користь Центрального ВДВС у м. Запоріжжя ПМУМЮ (м. Одеса) грошові кошти, зокрема, по ВП №79352616 відносно ОСОБА_1 в сумі 2718,54 грн. (утримання з заробітної плати ОСОБА_1 відбувалось на підставі постанови від 16.12.2025 «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника»). Однак, Відповідач 2 у своїй відповіді №21613/1 від 17.03.2026 на адвокатський запит від 09.03.2026 замовчує про суму 2718,54 грн.

В позовній заяві позивач просить стягнути: з Державного бюджету України відшкодування сплаченого адміністративного штрафу в розмірі 7918,93 грн; з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України безпідставно набуті грошові кошти (відрахування з заробітної плати Позивача) у розмірі 2718,54 грн; з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України безпідставно набуті грошові кошти (виконавчий збір) у розмірі 791,89 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 справу розподілено та передано для розгляду судді Сиротенко В.К.

Ухвалою судді від13.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

15.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 17.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, сторонам визначено строки для подання заяв по суті.

11.05.2026 від відповідача-1 Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

15.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

02.07.2026 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну відповідача-1, обґрунтоване тим, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області у відзиві на позовну заяву зазначено, що Міністерство оборони України визначило обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки органами, що контролюють справляння надходжень до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 в частині накладення штрафів, а також забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету відповідно до Постанови 106. Тож, у даному спорі (в частині стягнутої з Позивача суми 7918,93 грн) держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином представник позивача, просить замінити неналежного первісного Відповідача 1 по справі - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на належного Відповідача 1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 07.07.2026 задоволено клопотання представника позивача та замінено первісного Відповідача-1 Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на належного Відповідача 1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надано строк на подання заяв по суті спору.

20.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивач не звертався в позасудовому порядку із заявою про повернення грошових коштів. На думку відповідача, даний позов є передчасним, оскільки існує позасудовий порядок вирішення цього спору і в разі звернення до відповідача, він був би вирішений позитивно для позивача.

04.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення з Державного бюджету України сплачених грошових коштів у розмірі 7918,93 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідач-2 у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення повісток в електронний кабінет.

У судовому засіданні 06.08.2026 представник позивача підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі 7918,93 грн та просив задовольнити позовні вимоги до відповідача-2 про стягнення безпідставно набутих грошових кошті (відрахування з заробітної плати Позивача) у розмірі 2718,54 грн та безпідставно набутих грошових коштів (виконавчий збір) у розмірі 791,89 грн.

Судом прийнято до розгляду заяву про закриття провадження у частині позовних вимог про стягнення суми 7918,93 грн.

У судовому засіданні 06.08.2026 після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. У судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.2026.

У судове засідання 12.08.2026 сторони не з`явилися, судом ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку учасників, фіксування судового засідання 12.08.2026 не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2026 за №921 ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн. Також в постанові зазначено, що у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, визначений постановою штраф буде стягнуто у подвійному розмірі 51000,00 грн.

Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (на теперішній час - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) від 16.10.2025 відкрито виконавче провадження №79352616 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.09.2025 №921 про стягнення штрафу у розмірі 51000,00.

Також постановою державного виконавця від 16.10.2025 у ВП №79352616 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 5100,00 грн.

Крім того, постановою державного виконавця від 16.12.2025 про звернення стягнення за заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника у ВП №79352616 звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Запорізький автомобільний завод» з відрахуванням із суми доходів боржника, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 20% до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 47389,18 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №17649 від 24.10.2025 до Державного бюджету перераховано суму 7918,93 грн сума боргу з ОСОБА_1 .

Згідно платіжної інструкції №383 від 06.02.2026 ТОВ «Запорізький автомобільний завод» перерахував суму 4387,67 грн на рахунок Центрального ВДВС у м. Запоріжжі, при цьому, у призначенні платежу зазначено, зокрема, що сума 2718,54 грн перераховується у виконавчому провадженні №79352616 за ОСОБА_1 .

Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19.01.2026 у справі №331/5727/25 задоволено позов ОСОБА_1 , скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 №921 від 16.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2026 (з врахування постанови про виправлення помилки у процесуальному документів від 17.03.2026) у зв`язку із скасування постанови №921 від 16.09.2025 закінчено виконавче провадження №79352616.

Центральним ВДВС у місті Запоріжжі на адвокатський запит надано лист за вих. № 21613/1 від 17.03.2026, з якого вбачається, що в межах виконавчого провадження №79352616 від 21.10.2025 з боржника ОСОБА_1 було стягнуто 9 182,98 грн, які було розподілено наступним чином: штрафу на користь держави перераховано 7918,93 грн, виконавчого збору на користь держави перераховано 791,89 грн та витрати виконавчого провадження перераховано 472,16 грн. Також зазначено, що державним виконавцем подано доповідну записку на повернення виконавчого збору 791,89 грн, який після повернення на рахунок Відділу буде перераховано боржнику ОСОБА_1 .

19.03.2026 ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 на електронну пошту Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області подано заяву про повернення коштів у розмірі 7918,93 грн з бюджету.

Крім того, листом за вих. №29399/1 від 30.03.2026 Центральним ВДВС у місті Запоріжжі на адвокатський запит повідомлено, що відповідно до наданої платіжної інструкції №383 від 06.02.2026, платник ТОВ «Запорізький автомобільний завод» здійснив перерахування грошових коштів на рахунок відділу в сумі 4387,67 грн. та в призначені платежу було зазначено «виконавчий збір та борги із з-ти. за 01/2026 ОСОБА_4 - 1669,13 зг ВП 60060730, ОСОБА_1 - 2718,54 зг ВІЇ 79352616 без ПДВ». Платником ТОВ «Запорізький автомобільний завод» не було надано списку здійсненого перерахування, відповідно до якого, дані кошти мали бути розподілені по виконавчим провадженням №60060730 в сумі 1669,13 грн. та по ВП №79352616 в сумі 2718,54 грн. Тому дані кошти в загальній сумі 4387,67 грн. було перераховано по виконавчому провадженню №60060730. Також повідомлено, що державним виконавцем подано доповідну записку на повернення коштів в сумі 2718,54 грн, після повернення коштів на рахунок Відділу їх буде перераховано боржнику ОСОБА_1 .

Як свідчить банківська виписка, надана позивачем до клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, 14.07.2026 ОСОБА_1 перераховано суму 7918,93 грн.

Враховуючи, що на теперішній час виконавчою службою не повернуто грошові кошти у сумі 791,89 грн виконавчого збору та 2718,54 грн утримання з заробітної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України, визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч.1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів визначений Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Порядок №787 застосовний до випадків помилково чи надміру зарахованих до бюджету. Оскільки сума, яка була стягнута з позивача, не є помилково чи надміру зарахованою, Порядок №787 на спірні правовідносини не поширюється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 (п. 51, 52).

В зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала, що після визнання протиправною та скасування судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі ст. 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих коштів як таких, які утримуються в бюджеті без достатньої правової підстави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/5880/21 зроблено висновок, що з огляду на чинне правове регулювання правовідносини щодо повернення з бюджету коштів, які були сплачені як адміністративно-господарський штраф, але після скасування постанови про застосування штрафу знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави, не є публічно-правовими (п. 37).

У п. 53 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі ст.1212ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються в бюджеті без достатньої правової підстави.

За приписами ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Судом враховано, що статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом 3 робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу ДВС.

Відповідно до наведеної вище норми набувачем сплаченого боржником у виконавчому провадженні збору є Державний бюджет України, безпідставно сплачені суми виконавчого збору підлягають стягненню саме з Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснює Казначейство України.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України твід 03.09.2013 року № 787.

Цим Порядком визначено процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Дія Порядку не поширюється на операції з відшкодування податку на додану вартість та повернення з бюджету коштів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС України) подається до відповідного органу Казначейства.

Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення, яким у цьому спорі виступає Державна виконавча служба України.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Якщо орган стягнення в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (повернення надміру сплаченої суми) з державного бюджету.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. При цьому в цивільному процесі відповідно до ч. 4 ст. 58 ЦПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 910/23967/16 для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики з питань повернення помилково або надмірно сплачених сум виконавчого збору.

Як встановлено судом, виконавче провадження №79352616 закрито з підстав скасування рішення, на підставі якого проводилося стягнення, при цьому, як підтверджено виконавчою службою, з боржника було стягнуто 791,89 грн виконавчого збору, відтак позовні вимоги в частині повернення з Державного бюджету України позивачеві утримання із заробітної плати та виконавчого збору у розмірі 791,89 грн в рамках виконавчого провадження №79352616 у розмірі 2718,54 грн слід задовільнити.

Крім того, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як свідчать матеріали справи, сума штрафу, яка була стягнута з позивача, у розмірі 7918,93 грн була повернута позивачеві 14.07.2026.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань, а також у випадку, коли спір врегульовано самими сторонами після звернення з позовом, за умови подання доказів такого врегулювання.

До випадків припинення існування предмета спору відносяться, зокрема сплата відповідачем грошової суми, яка заявлена до стягнення позивачем, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі з вказаної підстави можливе лише у випадку, коли предмет спору існував на момент виникнення спору і припинив існування у процесі розгляду справи.

За викладених обставин, провадження у справі в частині стягнення на користь позивача суми 7918,93 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У заяві про закриття провадження у справі в частині позовних вимог представником також викладено клопотання про повернення сплаченого судового збору у розмірі 737,89 грн (за позовною вимогою про стягнення 7918,93 грн, провадження за якою закрито).

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір у сумі 737,89 грн підлягає поверненню позивачеві.

Як вже зазначалося судом, Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже відповідачем у справі є держава Україна, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номера чи види рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своє суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не в резолютивній частині рішення.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18),якою змінено судові рішення та стягнуто спірну суму та судові витрати з Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати на сплату судового збору у розмірі 327,11 грн, який був сплачений позивачем за позовну вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів.

Керуючись ст.ст.2,3,12,13,81,141,258-259,263-265,279,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2. Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 3 510 (три тисячі п`ятсот десять) гривень 43 копійки, що складається з виконавчого збору у розмірі 791,89 грн та утримання з заробітної плати у розмірі 2 718,54 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 327 (триста двадцять сім) гривень 11 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 сплачений у АТ «Ощадбанк», відповідно до квитанції до платіжного інструкції №17 від 15.04.2026, судовий збір у розмірі 737 (сімсот тридцять сім) гривень 89 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач-2: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 44993352, адреса: м. Запоріжжя, майд. Профспілок, буд. 5.

Повний текст рішення виготовлено 12.08.2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко