Ухвала суду № 138965209, 09.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/7071/24

Провадження № 2-п/331/36/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Світлицької В.М.,

при секретарі Солов`ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2025 року по цивільній справі № 331/7071/24,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2025 року позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 614423756 від 10.10.2021 року в розмірі 61 099 гривень 06 копійок , яка складається з: 14 468,50 грн. тіло кредиту, 46 630,56 грн. відсотки за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та суму витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2 000 гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду від 21.01.2025 року, відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила переглянути справу за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено, що відповідач не була присутня при винесенні та проголошенні заочного рішення, копію вказаного заочного рішення не отримувала. ОСОБА_1 дізналася про оскаржуване рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2025 року по справі № 331/7071/24 лише 16.04.2026 року через застосунок «Дія», коли повернулася до України. Враховуючи викладене, відповідач не мала можливості подати відзив на позовну заяву. Залишок відсотків становить 46 630,56 грн., а стягнення по тілу кредиту 14 468,50 грн., що перевищує суму основного кредитного договору. У період дії воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за відповідним договором до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення. Відтак, громадяни не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов`язання за кредитом: у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі; кредитор не має права підіймати проценту ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов`язань, за винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки; всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/7071/24 від 21.01.2026 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв суду не надала.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, раніше надала суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, просила відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Враховуючи, що, як зазначає відповідач ОСОБА_1 про заочне рішення суду дізналася лише 16.04.2026 р. із застосунку «Дія» після повернення до України, вона має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність лише однієї з підстав, зазначених у наведеній нормі цивільного процесуального законодавства, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення.

Згідно відповіді № 987183 від 24.12.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду справи було за адресою: АДРЕСА_1 .

Виклик відповідача в судове засідання здійснювалось відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, яке було здійснене 05.12.2024 р. та 26.12.2024 р., особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з матеріалами справи, заочне рішення було ухвалено з врахуванням положень ст. 223 ЦПК України.

З вищенаведених обставин вбачається, що суд належним чином викликав відповідача ОСОБА_1 до суду, та повідомляв її про дату та місце проведення судового засідання, чим надавав можливість приймати участь у змагальному процесі, із реалізацію всіх прав учасника процесу, передбачених цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки ОСОБА_1 відповідно до положень ЦПК України, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, та нею доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано.

На підставі викладеного, суд не вбачає законних підстав для скасування заочного рішення по цій справі.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про скасування заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2025 року по цивільній справі № 331/7071/24 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Проте, у відповідності до частини четвертої статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: В.М. Світлицька