Вирок № 138964453, 12.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10991/26

Провадження № 1-кп/727/486/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

з участю захисника ОСОБА_4

з участю обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262020001300 укладену між прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 та обвинуваченим:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженем м. Чернівці, українцем, громадянином України, із середньою освітою, не працюючим, зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимим, -

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2026 року о 17 годині 32 хвилини ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, керуючись хуліганським мотивом, вирішив повідомити до органу ГУНП в Чернівецькій області та до ДСНС України в Чернівецькій області про замінування ТОВ «БОМА-БУКОВИНА», що за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 273 та салону краси «Імператриця», що за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 275Б.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про замінування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, бажаючи настання таких наслідків, достовірно знаючи, що вказане вище повідомлення про замінування є неправдивим, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху населення, зателефонував зі свого мобільного телефону «Iphone 13 mini» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 на номер оператора «102» ГУНП в Чернівецькій області та номер оператора «101» ДСНС України в Чернівецькій області та повідомив, що ТОВ «БОМА-БУКОВИНА», що за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 273 та салон краси «Імператриця», що за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 275Б - заміновано, тим самим здійснив завідомо неправдиве повідомлення про замінування, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 відволік оперативні служби ГУНП в Чернівецькій області, бригаду швидкої допомоги ОКУ «Чернівецькій обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», бригаду ПАТ «Чернівцігаз», від виконання їх обов`язків, порушив нормальний режим роботи ТОВ «БОМА-БУКОВИНА», що за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 273 та салону краси «Імператриця», що за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 275Б, а також створив обстановку страху у працівників та відвідувачів, а також місцевих мешканців.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України, а саме: завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху.

12 серпня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України та зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість в цьому діянні під час судового засідання.

Крім того, згідно даної угоди прокурор Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 з участю його захисника ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.259 КК України, а саме: завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 узгодили міру покарання обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

А також узгодили, що у відповідності до ст.75 КК України, слід звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового терміну, встановленого судом, не вчинить нового злочину.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Сторони кримінального провадження в судовому засіданні 12.08.2026 року просили затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Окружної прокуратури м. Чернівці ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 .

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, в повному об`ємі, підтвердивши дійсність викладених в обвинувальному акті та угоді обставин, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.259 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказував, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачений ОСОБА_5 зрозумів роз`яснені судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України. Також просив зарахувати внесену за нього заставу на рахунок Збройних Сил України.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив затвердити вищевказану угоду про визнання винуватості. Вважав, що її зміст не суперечить інтересам його підзахисного. Також просивзаставу внесену за ОСОБА_5 заставодавцем ОСОБА_6 в розмірі 99840,00 грн. звернути в дохід держави, шляхом перерахування на відповідний рахунок для фінансової підтримки Збройних Сил України, та вважати зазначену обставину як пом`якшуючу вину обвинуваченого обставину.

Заставодавець ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що з метою фінансової підтримки Збройних Сил України, бажає перерахувати кошти, внесенні в якості застави за його батька обвинувачуваного ОСОБА_5 , на відповідний рахунок для фінансової підтримки Збройних Сил України.

Прокурор в судовому засіданні пітримала клопотання щодо звернення в дохід держави шляхом перерахування застави, внесеної за обвинувачуваного ОСОБА_5 на відповідний рахунок для фінансової підтримки Збройних Сил України, враховуючи те, що сам заставодавець в даний час виявив таке бажання.

Суд, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, обвинуваченого ОСОБА_5 , який також погодився на затвердження угоди та захисника, який вважав, що затвердження угоди буде відповідати інтересам його підзахисного та просив затвердити угоду, вважає, що угода підлягає затвердженню, а ОСОБА_5 слід визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України та призначити йому покарання, яке прокурор та обвинувачений за погодженням з його захисником ОСОБА_4 запропонували суду та узгодили між собою.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, суд вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, оскільки останній вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, яке згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Згідно вимог ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені підпунктами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_4 і призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому, суд вважає, що сторонами в угоді належним чином обґрунтовано застосування до ОСОБА_5 вимог ст. 75 КК України, оскільки останній вважається особою раніше не судимою, повністю визнав в судовому засіданні свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, а також враховуючи психічний стан здоров`я обвинуваченого. Так, судом встановлено, що обвинувачений неодноразово звертався за спіцеалізованою психіатричною медичною допомогою в приймально-консультативне відділення ЧОПЛ та неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні, до ОСОБА_5 неодноразово застосовувались примусові заходи медичного характеру (т.1 а.с. 59-62). Остання госпіталізація з 27.03.2025 року по 11.04.2025 рік. Діагноз: Органічний афективний розлад, змішаний тип, стан гнівливої мані.

Згідно висновку експерта №740 від 08.07.2026 за результатами судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_5 , за своїм психічним станом на момент вчинення інкримінованого йому діяння перебував в стані, який як юридична категорія відповідає поняттю «обмеженої осудності». На даний час ОСОБА_5 виявляє ознаки психічного захворювання у формі органічного афективного розладу, змішаний стан. На даний час за своїм психічним станом ОСОБА_5 не може повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_5 теж виявляв ознаки психічного захворювання у формі органічного афективного розладу, гіпоманіакальний синдром і за своїм психічним станом він не міг в повній мірі усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом, на даний час ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

А також, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 66 КК України такими, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 обставинами є щире каяття у вчиненні злочину та добровільна згода перерахувати внесену за нього заставу на ЗС України в розмірі 99 840 тис. грн.

За наведених обставин, враховуючи пом`якшуючі покарання обставини, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин сторони обґрунтовано узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 259 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. А також, з огляду на вищевикладені та прописані в угоді обставини, зважаючи на той факт, що обвинувачений є обмежено осудною особою, на підставі ст. 75,76 КК України, сторони узгодили звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 182, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 12 серпня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262020001300 укладену між прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України і призначити йому покарання за даною статтею КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки, зокрема: буде періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон «Айфон 13», який запаковано до сейф-пакету №NPU5275478, який згідно постанови слідчого від 26.05.2026 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та згідно квитанції порядковий номер 8375 переданий на зберігання до камери схову ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області конфіскувати в дохід держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 26 травня 2026 року на мобільний телефон марки «Айфон 13», який згідно постанови слідчого від 26.05.2026 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та згідно квитанції порядковий номер 8375 переданий на зберігання до камери схову ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області.

DVD-r диск, на якому наявний запис дзвінка, який згідно постанови слідчого від 30.05.2026 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Грошові кошти, внесенні в якості застави в сумі 99 840,00 (дев`яносто девять тисяч вісімсот сорок) гривень відповідно до квитанції від 28.05.2026 року AT «ПРИВАТБАНК» на рахунок AT КБ «Ощадбанк» ТУ ДСА України в Чернівецькій області на підставі ухвали слідчого Чернівецького районного суду м. Чернівці від 22.05.2026 року - звернути в дохід держави, шляхом перерахування Національному банку України (МФ0300001, Рахунок № UA843000010000000047330992708, Код СДРПОУ 00032106, Отримувач: Національний банк України, Призначення платежу: допомога ЗСУ).

Після набрання вироку законної сили, вирок в цій частині, для виконання надіслати до Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст.473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: