Ухвала суду № 138963745, 12.08.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа номер №303/5463/26

Провадження №1-кс/303/951/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному 24.06.2026 до ЄРДР за №12026071120000257,

В С Т А Н О В И В:

Захисник ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 , що була визначена останньому ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 19.06.2026 у кримінальному провадженні №12026071120000257 від 24.06.2026, зменшивши її розмір до мінімального, що передбачений п.2 ч.5 ст.182 КК України - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66240,00 гривень.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_5 вказує на те, що при визначенні ОСОБА_4 виняткового розміру застави в розмірі 931840,00 гривень слідчим суддею безпідставно прийнято до уваги надані стороною обвинувачення неправдиві та недостовірні відомості щодо майнового стану ОСОБА_4 , належним чином не перевірено наявність у нього фінансових можливостей для внесення застави.

Захисник зазначає на відсутність в ОСОБА_4 доходів, що підтверджується відомостями податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи підприємця за звітні періоди 2025-2026 роки, ОСОБА_4 є інвалідом третьої групи та отримує пенсію по інвалідності, а також тим фактом, що ОСОБА_4 був звільнений з-під варти лише завдяки його сім`ї, які в свою чергу, повинні були позичати кошти для внесення застави.

Приймаючи до уваги практику ЄСПЛ (справа Gafa v/ Malta від 22.05.2018, №54335/14; Mangours v. Spain від 28.09.2010; «Істоміна проти України), а також особу обвинуваченого захисник вважає, що визначений розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного з огляду на його матеріальний стан, наявні об`єктивні життєві обставини. При цьому перевищення верхньої межі розміру застави можливе лише у виключних випадках за наявності належного та додаткового обґрунтування, якого під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не наведено.

З огляду на викладене захисник вважає наявними правові підстави для зменшення розміру застави до мінімального, визначеного законом для інкримінованого ОСОБА_4 злочину, а саме до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім цього, захисником ОСОБА_5 подано клопотання про врахування, при вирішенні питання щодо зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 рішень Конституційного Суду України за №9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 та №7-р(ІІ) /2024 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 доводи зазначені ним в клопотанні підтримав, просив його задовольнити та зменшити заставу підозрюваному до 20 розмірів прожиткового мінімуму, а внесену заставу повернути заставодавцям.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити. При цьому показав, що кошти отримані в борг членами його сім`ї необхідно повернути до 01.09.2026.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного,; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного,; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно із ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

В аспекті інституту застави та законодавчої заборони непомірного її розміру Конституційний Суд України в своєму рішенні від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026 у справі № 3-176/2025(355/25) наголосив, що для реального досягнення мети альтернативності застави запобіжному заходу у виді тримання під вартою відповідно до усталених позицій Європейського суду з прав людини, визначаючи розмір застави у виключних випадках, слідчий суддя, суд у судовому рішенні зобов`язаний навести аргументи, які підтверджують установлення розміру застави поза граничними межами, визначеними оспорюваними приписами Кодексу [див.: рішення у справі Istomina v. Ukraine / Істоміна проти України від 13 січня 2022 року (заява № 23312/15), § 31].

Конституційний Суд України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, вважає, що для запобігання перетворенню застави на завуальований спосіб тримання особи під вартою слідчий суддя, суд, визначаючи розмір застави в судовому рішенні, повинен обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи й активи, урахувати не лише розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, визначені Кодексом, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи; водночас активи для сплати визначеного розміру застави мають бути доступними особі, яку підозрюють чи обвинувачують, зокрема має бути враховано обставину, що стала підставою для накладення арешту на майно особи в межах кримінального провадження [див.: рішення у справах Toshev v. Bulgaria від 10 серпня 2006 року (заява № 56308/00), § 73; Hristova v. Bulgaria від 7 грудня 2006 року (заява № 60859/00), §§ 109111; Mangouras v. Spain від 28 вересня 2010 року (заява № 12050/04), § 78; Gafa v Malta від 22 травня 2018 року (заява № 54335/14), § 70; Plachkov v. Ukraine / Плачков проти України від 15 квітня 2021 року (заява № 76250/13), § 114; Istomina v. Ukraine / Істоміна проти України від 13 січня 2022 року (заява № 23312/15), § 26].

Окрім цього Конституційний Суд України з урахуванням позицій Європейського суду з прав людини виходячи з принципу, за яким усі сумніви й припущення мають тлумачитися на користь особи, яку підозрюють чи обвинувачують, окремо наголошує на обов`язку слідчого судді, суду ретельно мотивувати розмір застави, зокрема, з посиланням на документи про фінансовий стан особи, обґрунтовувати кожний складник, що формує загальний розмір застави, уникати припущень про матеріальну спроможність особи, зазначати, чому саме такий розмір застави є достатнім для запобігання ризику переховування особи від органів досудового розслідування та суду, ураховувати її соціальні зв`язки (сім`ю, інші особисті комунікації), а також зв`язки за кордоном [див.: рішення у справах Ivanczuk v Poland від 15 листопада 2001 року (заява № 25196/94), § 66; Mangouras v. Spain від 28 вересня 2010 року (заява № 12050/04), § 80; Istomina v. Ukraine / Істоміна проти України від 13 січня 2022 року (заява № 23312/15), § 32].

Відповідно до ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 19.06.2026 слідчим суддею обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 280 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 931840,00 гривень.

Однак під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу та визначення розміру застави слідчому судді не надано, а відтак не враховано наступні документи:

- податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за період 2025 -2026 років, відповідно до яких у ОСОБА_4 відсутній дохід від зайняття господарською діяльністю у вказаний період, що підтверджує відсутність фінансових можливостей у підозрюваного;

- боргові розписки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (заставодавців), відповідно до яких внесені останніми кошти за ОСОБА_4 були взяті в борг;

- пенсійне посвідчення ОСОБА_4 , згідно з яким останній є інвалідом ІІІ групи;

- витяг з рішення Виконавчого комітету Хустської міської ради від 27.09.2023 за № 388, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено помічником дієздатної особи ОСОБА_11 , яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього нагляду, що підтверджує наявність у ОСОБА_4 утриманців.

Враховуючи вищенаведене, а також відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 (одружений, позитивно характеризується, раніше не судимий) слідчий суддя приходить до висновку щодо відсутності аргументів, які підтверджують установлення розміру застави поза граничними межами, визначеними п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підсумовуючи наведене, враховуючи практику ЄСПЛ та рішення КСУ від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026 у справі № 3-176/2025(355/25), а також те, що слідчому судді доведено необхідність зменшення застави задля забезпечення визначення помірного розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, виходячи з реального майнового стану підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є тяжким, слід визначити йому розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є максимальним, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Зазначений розмір застави забезпечить належним чином виконання обов`язків підозрюваним з метою досягнення цілей кримінального провадження та не буде порушувати презумпцію свободи та людської гідності, та права на належний матеріальний стан сім`ї підозрюваного.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного клопотання підлягає до часткового задоволення клопотання.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 7, 9, 22, 176-178, 194, 201, 309, 372,376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному 24.06.2026 до ЄРДР за №12026071120000257 задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , визначений ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2026 (справа №303/5463/26; провадження №1-кс/303/756/26) розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Повернути різницю у сумі застави в розмірі 300000 (триста тисяч) гривень, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №243117508, код квитанції 4191-3319-3447-1191 від 03.07.2026, заставодавцю ОСОБА_12 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на банківський рахунок ІВAN: НОМЕР_2 , внесену як заставу за ОСОБА_4 на рахунок Державної казначейської служби України м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, код отримувача 26213408.

Повернути різницю у сумі застави в розмірі 300000 (триста тисяч) гривень, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №243116439, код квитанції 4139-3319-0981-1437 від 03.07.2026, заставодавцю ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на банківський рахунок ІВAN: НОМЕР_4 , внесену як заставу за ОСОБА_4 на рахунок Державної казначейської служби України м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, код отримувача 26213408.

Повернути різницю у сумі застави в розмірі 65600 (шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №2213118512, код квитанції 4236-3319-2123-3047 від 03.07.2026, заставодавцю ОСОБА_13 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на банківський рахунок ІВAN: НОМЕР_5 , внесену як заставу за ОСОБА_4 на рахунок Державної казначейської служби України м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, код отримувача 26213408.

В задоволені решти вимог відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_14