Ухвала суду № 138963737, 11.08.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1392/22

№1-кс/303/949/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 28.05.2026 року про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021.

У поданій скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану постанову прокурора як незаконну та необгрунтовану, посилаючись на те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває понад чотири роки, через зволікання органу дізнання строки притягнення виних осіб до відовідальності вже спливли, що свідчить про повну неефективність розслідування та порушення ст. 28 КПК України. Твердження прокурора про те, що ОСОБА_3 не зазначено конкретних строків чи дій, спростовуються тим, що сам факт розслідування проступку понад чотири роки є очевидним та безумовним порушенням засад розумності строків. Прокурор вищого рівня самоусунувся від виконання обов`язків, передбачених ст. 308 КПК України, не давши належної оцінки загальній тривалості провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, просив таку завдовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 заперечила проти задоволення скарги ОСОБА_3 , посилаючись на те, що оскаржувана постанова першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури є вмотивованою та належним чином обгрунтованою; за результатами перевірки матеріалів досудового розслідування останнім надавались вказівки дізнавачам у даному кримінальному провадженні, проте у зв`язку з відводом більшості дізнавачів відділу поліції дане кримінальне провадження направлено до іншого органу досудового розслідування.

Заслухавши доводи та заперечення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.

Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним.

Пунктом 9-1 ч.1 ст.303 КПК України передбачена можливість оскарження на досудовому провадженні рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Згідно положення ч. 1 ст. 308 КПК України потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду (ч. 2 ст. 308 КПК України).

Згідно з вимогами ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані, серед іншого, всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Виходячи з положень ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

У рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року констатовано, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.

Як вбачається зі змісту постанови заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 28.05.2026 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021078120000434, у ній не наведено відомостей про перебіг досудового розслідування на час розгляду скарги, зокрема про те, які саме процесуальні дії вчинялися уповноваженими особами протягом останнього періоду, їх результати та значення для завершення досудового розслідування. Також у постанові відсутні відомості щодо виконання органом дізнання наданих прокурором вказівок, їх результативності або причин невиконання таких, а також щодо належного контролю за їх виконанням з боку відповідного прокурора.

Однією з підстав прийняття прокурором оскаржуваної постанови про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування є те, що скаржник не зазначив конкретних дій або процесуальних рішень, які не проведені або не прийняті у розумні строки, які саме строки для них встановлено в КПК України та в чому саме полягає їх порушення.

Такий висновок постанови не відповідає змісту ст.ст. 28 та 308 КПК України, оскільки предметом перевірки за скаргою на недотримання розумних строків є не лише питання несвоєчасного проведення конкретної процесуальної дії чи прийняття окремого процесуального рішення, а дотримання розумного строку досудового розслідування з урахуванням його загальної тривалості, складності, поведінки учасників та способу здійснення своїх повноважень органом досудового розслідування і прокурором.

Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що в наявній в матеріалах скарги постанові першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 19.05.2026 про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021078120000434 іншому органу досудового розслідування прямо зазначено, що за результатами вивчення обласною прокуратурою матеріалів кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування у такому здійснюється з порушенням вимог ст.ст. 2, 9, 28 КПК України та триває понад чотири роки. Систематичний характер носить невиконання вказівок процесуального прокурора, які відповідно до вимог КПК України скеровувались до СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Таким чином, органом прокуратури вищого рівня, який здійснює прокурорський нагляд та відповідно до вимог КПК України уповноважений оцінювати належність здійснення досудового розслідування, було констатовано недотримання вимог щодо розумних строків його проведення.

За таких обставин висновок, викладений в оскаржуваній постанові першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури від 28.05.2026 року, про відсутність підстав для задоволення скарги на недотримання розумних строків мав бути належним чином обгрунтованим, у тому числі з поясненням та аналізом, чи усунуті встановлені раніше обласною прокуратурою порушення вимог ст. 28 КПК України та чому на час розгляду скарги такі порушення вже не свідчать про недотримання розумних строків.

Більше того, відповідно до постанови першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 19.05.2026, одним із встановлених недоліків проведення досудового розслідування є те, що органом дізнання до цього часу достеменно не встановлено, яка була кількість, локалізація та характер ушкоджень з медичної точки зору та їх властивість. Зазначена обставина має істотне значення для кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а встановлення характеру та ступеня тілесних ушкоджень є необхідним для належної правової оцінки події кримінального правопорушення.

Таким чином, навіть після довготривалого проведення досудового розслідування органом дізнання не встановлені обставини, які мають безпосереднє значення для встановлення події кримінального правопорушення та його належної правової кваліфікації.

З огляду на викладене посилання прокурора на те, що дізнавачам неодноразово надавалися вказівки, не спростовує факту неналежної організації та здійснення досудового розслідування. Навпаки, необхідність неодноразового надання вказівок прокурорами, а також виявлення обласною прокуратурою факту невстановлення органом дізнання істотних для провадження обставин свідчать про те, що надання таких вказівок саме по собі не забезпечило їх своєчасного та ефективного виконання.

Окрім цього, необгрунтованим є посилання прокурора на процесуальну поведінку ОСОБА_3 як на достатню підставу для висновку про відсутність порушення розумних строків, оскільки прокурором не зазначено, яка саме частина загальної тривалості досудового розслідування була спричинена поданням ОСОБА_3 клопотань та оскарженням відповідних процесуальних рішень, а також не наведено конкретних даних, які б свідчили про те, що саме процесуальна поведінка ОСОБА_3 є визначальною причиною незавершення досудового розслідування протягом понад чотирьох років. Сам факт подання клопотань, навіть у разі встановлення їх необґрунтованості, не усуває обов`язку органу дізнання та прокурора забезпечити ефективне і своєчасне проведення досудового розслідування.

При цьому особливої оцінки потребує та обставина, що начальнику та фактично всім дізнавачам СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, які здійснювали досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, були задоволені відводи, після чого проведення досудового розслідування доручено іншому органу досудового розслідування. У поєднанні з установленими обласною прокуратурою порушеннями вимог ст. 28 КПК України зазначені обставини свідчать про необхідність ретельної оцінки ефективності організації досудового розслідування та причин його тривалості.

Отже, постанова прокурора не містить належного аналізу обставин, які обумовили тривалість досудового розслідування, та не дає можливості встановити, з яких саме об`єктивних причин досудове розслідування кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, триває понад чотири роки, а відтак постанова першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 28.05.2026 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 305, 307-309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021 задовольнити.

Скасувати постанову першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 28.05.2026 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021.

Зобов`язати першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 22.05.2026 на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1