Ухвала суду № 138963614, 10.08.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/719/23

Провадження № 1-кп/645/15/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання, в якому просив призначити судово-товарознавчу експертизу, в обґрунтування свого клопотання посилався на те, що телефон «Хiaomi Redmi 10A», вартість якого встановлено висновком експерта № 463М від 27.04.2023 року, досліджувався експертом як новий, хоча насправді був у використанні, разом з тим, зазначив, що в попередній експертизі питання до експерта сформульовані таким чином, що відсутня інформація про те, що телефон перебував на вітрині магазину та був у користуванні відвідувачів магазину у тестовому режимі, що суттєво впливає на визначення вартості телефону.

Захисник підтримав клопотання свого підзахисного.

Прокурори заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Потерпілий при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, тобто, для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована. Необхідною умовою допустимості висновку експерта є дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи, в.т.ч. має бути перевірена компетентність експерта. Експертному дослідженню можуть піддаватися лише об`єкти, котрі належним чином процесуально оформлені.

У даному кримінальному провадженні за епізодом від 22.04.2023 року була проведена судова товарознавча експертиза за результатом якої надано висновок екперта № 463М від 27.04.2026 року.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Слід зазначити, обвинуваченим не наведено в клопотанні достатніх підстав, які б свідчили про неповноту висновку експерта, що проводив експертизу.

Водночас, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, висновок експерта є одним із видів доказів, який суд оцінює нарівні з іншими доказами. Він не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з таким висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному судовому рішенні (ч. 10 ст. 101 КПК).

Як вбачається зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 332 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство надає суду саме право, а не покладає на суд обов`язок призначити нову експертизу, у разі наявності у кримінальному провадженні кількох висновків експертів, які суперечать один одному. Питання щодо оцінки таких висновків експертів законодавець відніс до дискреції суду, в межах якої суд може або призначити експертизу, або надати оцінку наявним висновкам в порядку, визначеному ч. 2 ст. 84, 94, ч. 10 ст. 101 КПК України.

Питання призначення у справах експертних досліджень завжди пов`язане із питанням доцільності проведення таких експертних досліджень і неможливістю прийняття законного та обґрунтованого судового рішення без їх проведення.

Також суд враховує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Доводи обвинуваченого не містить конкретної аргументації необхідності призначення експертизи у кримінальному провадженні. Посилання обвинуваченого про те, що досліджуваний телефон був у використанні, а не новим без наведення конкретних аргументів не можуть бути визнані достатніми для призначення експертизи в розумінні положень КПК України.

Враховуючи, що обвинуваченим не обґрунтована наявність достатніх підстав для проведення експертизи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи з підстав його необґрунтованості та не відповідності положенням КПК України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 22, 242,332 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про призначення судово-товарознавчої експертизи - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1