Рішення № 138963589, 12.08.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3403/26

Провадження № 2/645/2662/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Мартинової О.М.,

за участі секретаря судового засідання Касьяненко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 25.09.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №45557113, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 30 днів (з 25.09.2025 по 24.10.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.233% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 120,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписаний позичальником електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. 24.10.2025 між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №16047396 до договору позики № 45557113, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 10 днів (в результаті чого строк кредитування складає 40 днів тобто до 03.11.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,766 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. Крім того, 03.11.2025 між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №16047396 до договору позики № 45557113, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 13 днів (в результаті чого строк кредитування складає 53 дні тобто до 16.11.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. Відповідач був ідентифікований первісним кредитодавцем за посередництвом системи BankID НБУ. На виконання умов договору та додаткових угод до нього кредитодавець виконав зобов`язання, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система»» на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу, процентів та інших нарахувань не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 22609,30 грн, що складається з: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 910,00 грн - сума заборгованості за процентами, 699,30 грн - сума заборгованості за комісією, 14000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування. 05.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за яким "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає ТОВ "Фінпром Маркет" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінпром Маркет" приймає належні "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Згідно реєстру прав вимог № 1 ТОВ "Фінпром Маркет" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 22609,30 грн, що складається з: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 910,00 грн - сума заборгованості за процентами, 699,30 грн - сума заборгованості за комісією, 14000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування. Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. На підставі викладеного до суду було подано даний позов.

13.05.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити ТОВ «Фінпром Маркет» у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів, штрафних санкцій, пені та інших додаткових платежів. Визначити до стягнення виключно фактичний залишок тіла кредиту після здійснення перерахунку. Судові витрати покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. В обґрунтування посилався на те, що Дійсно, між мною та первісним кредитором було укладено кредитний договір №45557113 від 25.09.2025 року. Після укладення договору він набув статусу військовослужбовця та проходить військову службу у Збройних Силах України. Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці під час особливого періоду звільняються від сплати процентів за користування кредитом, штрафів, пені та інших штрафних санкцій за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності. Особливий період в Україні триває з 2014 року та на момент розгляду справи не припинений. Отже, після набуття ним статусу військовослужбовця позивач не мав правових підстав для нарахування: процентів за користування кредитом; штрафів; пені; інших фінансових санкцій. Разом із цим, відповідач не заперечує обов`язку повернення фактично отриманих кредитних коштів (тіла кредиту).

18.05.2026 від уповноваженого представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останні просили прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду та зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором кредиту №«Договір» в розмірі 8 609,30 грн., з яких: - 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 910,00 грн. сума заборгованості за процентами; - 699,30 грн. сума заборгованості за комісією; - 0 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Крім того, 18.05.2026 від уповноваженого представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останні просять суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування посилаються на те, що відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні захоів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Статтю 14 цього Закону було доповнено пунктом 15 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року №1275-VІІ. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №1275-VІІ передбачено поширення дії, зокрема, підпункту 3 пункту 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби. Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

З копії довідки яка долучена Відповідачем, вбачається що Відповідач дійсно перебуває на військовій службі за контрактом. Проте, в матеріалах справи не підтверджено, наявності у позичальника права на пільги згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки Відповідач є військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом та не має статусу мобілізованого. Положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стосуються виключно мобілізованих позичальників та на спірні правовідносини не поширюються. Зазначене узгоджується із правовими висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Судом було встановлено, що 25.09.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір надання коштів у кредит № 45557113.

Згідно п. 2.2. 1 Договору сума кредиту складає 7000,00 грн.

Згідно п. 2.2.2 Договору строк кредитування становить 30 днів.

Згідно п. 2.2.3 Договору процентна ставка/день 0,233 % (фіксована).

Згідно п. 2.2.4 Комісія за надання кредиту 16 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1120,00 грн.).

Також судом було встановлено, що 24.10.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено додаткову угоду № 16047396 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45557113 від 25.09.2025.

Згідно п. 1 Додаткової угоди Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 10 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції:

2.2.2.Строк кредитування/Строк Договору 40 днів".

На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00 %. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: "2.2.3. Процентна ставка/день 1,00 % (фіксована)".

Крім того, судом було встановлено, що 03.11.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено додаткову угоду № 16116188 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45557113 від 25.09.2025.

Згідно п. 1 Додаткової угоди Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 13 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції:

2.2.2.Строк кредитування/Строк Договору 53 днів".

На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00 %. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: "2.2.3. Процентна ставка/день 1,00 % (фіксована)".

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 25.09.2025, додаткова угода від 24.10.2025 та додаткова угода від 03.11.2025 були підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідач ОСОБА_1 , підписуючи 25.09.2025 електронним підписом договір про надання коштів у кредит, зазначив номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Згідно довідки ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000045527 від 06.03.2026, грошові кошти в сумі 7000 грн. були перераховані на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Судом також було встановлено, що 25.02.2026 р. між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" було укладено Договір факторингу № 25/02/26 за яким "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає ТОВ "Фінпром Маркет" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінпром Маркет" приймає належні "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Згідно реєстру прав вимог № 1 ТОВ "Фінпром Маркет" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 22609,30 грн. з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 910,00 грн - сума заборгованості за процентами, 699,30 грн - сума заборгованості за комісією, 14000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором надання коштів у кредит №45557113 від 25.09.2025, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ "Фінпром Маркет".

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість.

Водночас, вирішуючи питання щодо нарахування позивачем відповідачу відсотків за кредитним договором та комісії, суд керується таким.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтями 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 та триває по теперішній час.

Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21 (провадження №61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження №61-21025св18).

Крім цього, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву 13.05.2026 року долучено копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2026; копію довідки командира військової частини НОМЕР_3 від 21.11.2025 № 1921, з якої вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом в військовій частині НОМЕР_3 із 14.11.2025 року і по теперішній час; копію військового квитка серії НОМЕР_4 .

Відтак ОСОБА_1 є військовослужбовцем.

З огляду на наведені вище обставини, суд доходить висновку, що на відповідача поширюється дія положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак, сума заборгованості за процентами з відповідача ОСОБА_1 в сумі 910,00 гривень та комісія в сумі 699,30 гривень стягненню не підлягають.

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню в сумі 7000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду з цим позовом ТОВ "Фінпром Маркет" сплачено 2662,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 579946983.1 від 17.04.2026 року.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 2164,73 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ "Фінпром Маркет" витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:

договір № 25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року, укладений між ТОВ "Фінпром Маркет" та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витяг з акту № 9ФП від 02.03.2026 року, згідно якого адвокат надало товариству наступні юридичні послуги: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції - загальною вартістю 500 грн.; судовий супровід в суді першої інстанції, підготовка та складання позовної заяви - загальною вартістю 4000 грн.; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 25.08.2025 року; платіжну інструкцію № 579946018.1 від 25.03.2026 року про оплату ТОВ "Фінпром Маркет" адвокату Ткаченко Б.О. послуг в розмірі 216000,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ "Фінпром Маркет" до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором про надання коштів у кредит №45557113 від 25.09.2025 року в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" витрати з оплати судового збору в сумі 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) гривні 73 коп., та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ: 43311346, юридична адреса: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33,

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Мартинова